Україна та ЄС: Чому перемога може бути спільною 22.10.2025 16:30 Укрінформ Без України «скрутний період» Європейського Союзу стане ще більш скрутним
Центр «Нова Європа» за усталеною традицією зібрав у Києві іноземних експертів з питань європейської інтеграції на чергову дискусію, вже четвертий EU Accession Exchange Forum. Які дії можуть прискорити розширення ЄС та зробити процес більш зрозумілим та прогнозованим для України, читайте у матеріалі за результатами форуму.
ЯКА СУЧАСНА ЛОГІКА РОЗШИРЕННЯ
28 лютого 2022 року, через чотири доби після повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на приєднання до ЄС. Цей небачений досі крок в умовах реальної війни став визначальним моментом, який змусив активізуватися внутрішні бюрократичні процедури Євросоюзу, одночасно подарувавши нову надію іншим державам континенту, які тривалий час мріяли стати частиною об’єднаної Європи, однак лише імітували реформи, а Брюссель робив вигляд, що рухається до розширення.
На тлі значних зрушень у геополітичній ситуації на континенті виявилося, що ЄС по суті не має іншого вибору, окрім як стати міцним та впливовим актором, спроможним захищати свої цінності на міжнародній арені. Його могутність вже не може визначатися виключно нормативною або м’якою силою. У теперішніх реаліях Європа має покладатися і на потужний військовий та військово-промисловий потенціал, а також стійкість суспільств у 27 країнах-членах.
Сергій Солодкий
Головний меседж, який розповсюджує українська сторона, полягає в тому, що сильна Європа неможлива без сильної України, підкреслив у зверненні до учасників форуму директор Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий. Разом з тим успішна Україна неможлива без успішного ЄС, оскільки ми розглядаємо майбутнє членство як одну з ключових гарантій безпеки, додав він.
Дріта Абдіу-Халілі
«З початку повномасштабної агресії Росії проти України вся логіка розширення змінилася та трансформувалася. Таким чином, те, що колись вважалося технократичною процедурою, стало питанням геополітики та безпеки. Це нагадало всім у Брюсселі та на всьому континенті, що розширення – це не лише адміністративна діяльність», – акцентувала колишня заступниця головного переговірника Північної Македонії щодо вступу в ЄС Дріта Абдіу-Халілі.
На її думку, яка співпадає з поглядами європейських функціонерів, зокрема єврокомісарки з розширення Марти Кос, Україна здійснила неймовірне, реалізуючи інституційні реформи та підтримуючи діючу демократію під реальними обстрілами агресора.
Катарина Матернова
У зв’язку з цим було приємно почути від голови Представництва ЄС в Україні Катарини Матернової слова підтримки й побачити її глибоке розуміння, що без України, її армії, винахідливості, інновацій, технологій та стійкості «скрутний період» для Європи буде ще скрутнішим.
«Наша єдина надія – допомогти Україні здобути перемогу в цій війні та щоб Україна була з нами», – сказала пані посол, а, як відомо, дипломати майже ніколи публічно не висловлюють думки, які б різнилися з політичною позицією керівництва – у цьому випадку Європейської служби зовнішніх справ.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн називає продовження процесу розширення ЄС геополітичним імперативом на тлі небачених безпекових загроз, з якими зіткнулася Європа.
ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ГРОМАДЯНАМИ ЄС
Як нагадав виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, відповідно до останнього опитування Євробарометра (від вересня 2025 року), більше 50% громадян країн ЄС підтримують його розширення, а Україна є найбільш очікуваним, на думку європейців, майбутнім членом ЄС. Навіть у Нідерландах, де ще десять років тому люди голосували проти Угоди про асоціацію, 65% населення зараз підтримує ідею приєднання України до ЄС.
Олександр Сушко
Разом з тим, наприклад, у Німеччині 67% населення визнає, що не має достатньо інформації про розширення ЄС та, відповідно не поінформоване про його потенційні переваги.
Крім того, очевидно «моральний» фактор, який діяв раніше під час дебатів про доцільність прийняття країн-кандидатів, зокрема України, поступово втратив свою значущість, тому європейцям потрібно пояснювати, чому розширення принесе їм користь і чому не слід його побоюватися.
Анастасія Почумбан
«Ми тривалий час представляли це розширення як моральний обов’язок, а також як винагороду за демократичну відданість Україні та за захист нашої демократії та боротьбу з вторгненням Росії, що залишається актуальним. Але я також вважаю, що нам потрібно більше звертатися до громадян із практичними доводами», – коментує проблему експертка Німецької ради з питань зовнішніх відносин (DGAP) Анастасія Почумбан, яка сама є вихідцем з Молдови та як ніхто розуміє важливість таких роз’яснень для європейської аудиторії.
Також ті, хто просуває порядок денний розширення, мають вчасно формувати наративи, перш ніж їх сформує Росія. Отже, безпека, енергетична стійкість, цифровізація та економічна конкурентоспроможність – це лише декілька елементів зміцнення ЄС, які можуть і повинні пропонувати країни-кандидати.
Неодноразово звучала теза про те, що прийняття країн-кандидатів – це не благодійність, а інвестиція. Інвестиція у більш міцну Європу.
Хоча, звичайно, як і під час попередніх етапів розширення ЄС, коли країни Східної Європи ставали державами-членами, завжди будуть ті, хто зазнає певні втрати. На форумі згадали, як французькі автовиробники були, м’яко кажучи, не в захваті від перенесення виробничих потужностей до Словаччини, яка запропонувала вигідніші для бізнесу умови.
Яна Кобзова
Тому Європейському Союзові треба готуватися до подібних дискусій уже зараз, зазначає експертка Європейської ради міжнародних відносин (EFCR) Яна Кобзова: «Відповідні побоювання треба опрацьовувати, говорити з бізнесом та стейкхолдерами. Це і є стратегія мінімізації ризиків».
До речі, є певна іронія в тому, що саме Україна (незалежно від певних побоювань в деяких країнах Європи щодо потенційного впливу, наприклад, українського аграрного сектору на прибутки європейських фермерів) зможе допомогти Європі реалізувати настанови так званої доповіді Драгі, в якій колишній експрезидент Європейського центрального банку Маріо Драгі бив на сполох, закликаючи Європу переосмислити підхід до власної конкурентоспроможності.
ЩО РОБИТИ З БЛОКУВАННЯМ УГОРЩИНИ
Одне з головних питань, яке виникало на порядку денному форуму, – що робити з принциповим небажанням однієї країни-члена ЄС розблокувати подальший переговорний процес, не допустити втрати довіри з боку України до Євросоюзу та «принципу заслуг», за яким зараз немає жодних підстав гальмувати вступ. Як це, на жаль, робить уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана, що вже давно перетворився на жорсткого євроскептика.
Олександр Ільков
Гендиректор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України Олександр Ільков, виступаючи у присутності посла ЄС в Україні, прямо заявив, що без розблокування переговорного процесу Україні загрожує фаза втоми від реформ.
«Не через брак волі, зобов’язань, а тому що великі реформи тепер потребують значного політичного капіталу для руху вперед. Наше послання дуже просте: Україна не просить поступок. Ми просимо передбачуваності. Нам потрібна чітка й надійна дорожня карта, де кожна успішна реформа винагороджується відчутним прогресом», – закликав представник Уряду України.
Він нагадав, що за угорського блокування переговорів Україна відкрита для проведення технічних консультацій за механізмами Ради ЄС, щоб забезпечити якомога кращу підготовку всіх сторін.
«Водночас я розумію, що ці консультації мають залишатися неформальними й вони не замінять офіційну процедуру вступу», – зауважив гендиректор Урядового офісу.
Експерти та дипломати в цілому погоджуються з думкою, що Україні не варто «очікувати чогось від Орбана, щоб продовжувати реформи», і в цьому твердженні є сенс, адже чим швидше відбуватимуться очікувані Брюсселем трансформації, тим швидше закриватимуться переговорні кластери у майбутньому.
Це, власне, і криється за жваво обговорюваною у Брюсселі ідеєю так званого фронтлоудінгу, тобто навантаженням процесу перемовин корисними діями (читай: продовженням реформ) уже зараз – до того, як процеc відкриття кластерів буде розблоковано.
Хоча учасників, звичайно, цікавили деталі можливої схеми поступового залучення країн-кандидатів до ЄС, наприклад без надання виборчих прав, про що писало видання Politico з посиланням на неназваних дипломатів ЄС та одного єврочиновника, якихось додаткових деталей цього гіпотетичного плану на форумі почуто не було, принаймні публічно.
Не для протоколу один з учасників заходу визнав, що подібні схеми у різних варіаціях опрацьовує Брюссель уже декілька років, проте безрезультатно. А один із дипломатів – також не під запис – визнав, що найбільш ймовірним сценарієм є не обхід вето Угорщини, а очікування майбутніх виборів, за результатами яких Петер Мадяр має непогані шанси припинити багаторічну каденцію нинішнього очільника угорського уряду.
ЧИ МОЖНА БУТИ «ВЗІРЦЕВИМ УЧНЕМ», БОРЮЧИСЬ ЗА ВИЖИВАННЯ
Одна з ключових вимог, які має ретельно виконувати Україна на євроінтеграційному шляху, – дотримання верховенства права та якісна антикорупційна робота.
І компромісів тут не передбачається. Свого часу головний «інспектор» ЄС, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос неодноразово вказувала на те, що буде дуже прискіпливо моніторити ці питання і не робитиме поступок.
Матіа Неллес
Гендиректор і співзасновник Німецько-українського бюро Матіа Неллес визнав, що Україні нелегко діяти в недосконалому середовищі, де вона бореться за власне виживання і водночас від неї очікують поведінки Musterschüler (взірцевого учня), як кажуть у Німеччині.
Паола Перуцці
Важливо, що в медіасередовищі Європи принаймні дехто усвідомлює, що від характеру подачі інформації про Україну та її боротьбу за свободу безпосередньо залежить динаміка громадської думки про її суб’єктність та роль в європейській безпеці. Заступниця головреда італійської газети Il Foglio Паола Перуцці вважає, що втома багатьох медійників від теми війни, на жаль, змінила сприйняття України в Італії та в цілому в Західній Європі.
Цей наратив про втому з’явився у 2023 році: «Це про тривалу війну, якій не видно кінця, незрозуміло, хто перемагає, і здається, ніби ми у безвиході».
Крім того, зокрема, італійські медіа, за спостереженнями журналістки, вимагають від України більшого, ніж від власної влади. Наприклад, протести цього літа обговорювалися майже як кінець процесу реформ.
Олена Галушка
Утім, європейцям слід усвідомити, що демократія настільки глибоко вкорінена в українському суспільстві, що українці завжди знайдуть спосіб захистити незалежні інституції, наголосила Олена Галушка, член правління Міжнародного фонду «Відродження».
ЯК РОЗШИРЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ПЕРЕБІГУ ВІЙНИ
З урахуванням кінетичної війни в Україні, що триває вже три з половиною роки, а також наростальних гібридних атак Росії проти країн ЄС (або краще сказати країн НАТО, оскільки саме цей блок є основною мішенню Москви, коли вона тестує міцність оборони Європи) досить небезпечно відділяти питання війни та розширення ЄС.
«Якщо Україна програє війну, розширення не відбудеться. Отже, у певному сенсі це вперше в історії, коли ваша армія є одним із найважливіших інструментів розширення», – вважає Яна Кобзова з ECFR.
Вона, безсумнівно, має рацію, але важливо додати, що в разі перемоги Росії Європа вже не матиме змоги просто допомагати третій країні «на першій лінії нашої оборони», про що часто говорять у Брюсселі, а буде змушена готуватися до прямого військового протистояння з агресором. І, що важливо, цей агресор тоді кине проти Європи всі ресурси, які стануть йому доступні в Україні.
Сюзан Стюарт
У свою чергу експертка Німецького інституту міжнародних та безпекових справ (SWP) Сюзан Стюарт відзначила певний ризик обмеження залучення України до справ ЄС лише безпековим аспектом, оскільки прагнення до економічної інтеграції є не менш важливим.
«Україна повинна поступово інтегруватися в різні сектори, щоб забезпечити повне залучення та спростувати аргумент про те, що вона цінна тільки як партнер у сфері безпеки, а не в таких сферах, як сільське господарство чи торгівля», – вважає Стюарт.
Ігор Долгов
Трохи крижаного душу для скептиків ідеї вступу в ЄС запропонував дипломат та міжнародний аналітик Укрінформу Ігор Долгов: «Україна та її Збройні сили є наріжним каменем майбутньої архітектури безпеки, адже альтернатива цього дуже проста: “Мирний план Путіна”, фактично озвучений ще у грудні 2021 року, який передбачає, що НАТО повертається до кордонів 1997 року, а Україна стає політично й економічно залежною від РФ».
Разом з тим він додав, що загалом в Європі розуміють цей досить обмежений вибір.
Акцентуючи увагу на тому, що Росії не потрібно вигадувати нічого нового для виправдання агресії, він нагадав, що, наприклад, у Німеччині проживає кілька сотень тисяч російськомовного населення, що для Путіна вже є вагомою причиною «захищати їх».
Отже, насправді в Європи альтернативи немає. Вона повинна розширюватися, і Україна має стати її частиною.
Більше наших фото можна купити тут.
Євросоюз НАТО Орбан Уряд Соцопитування Фон дер Ляєн Фонд «Відродження» Війна з Росією Рада ЄС Марта Кос