Проведення виборів під час війни є неможливим та несе значні ризики – експерти 08.01.2026 14:41 Укрінформ Організація виборів або референдумів в умовах дії воєнного стану, а також відразу після його завершення, становить значні небезпеки для легітимності, конституційного порядку та соціальної злагоди.
Таку позицію висловили фахівці в ході засідання робочої групи ВР з підготовки всеосяжних законодавчих пропозицій щодо особливостей процедури організації та проведення виборів в умовах спеціального періоду та/або післявоєнних виборів в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фахівці дійшли згоди: не будь-яке організоване волевиявлення може вважатися демократичними виборами, а намагання «пришвидшити» електоральний процес у воєнних або напіввоєнних умовах здатні піддати сумніву як внутрішню, так і міжнародну правомірність результатів.
Завідувачка кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка, професорка Олена Бориславська акцентувала, що головним критерієм є не сам факт голосування, а дотримання демократичних принципів.
«Важливо усвідомлювати, що не кожне організоване загальнонаціональне голосування розглядається як вибори чи референдум. Існують чітко визначені умови, мінімальні вимоги, стандарти, щоб вибори або референдум дійсно вважалися правомірними в демократичній системі», — зауважила вона.
За її словами, правомірність має два виміри – внутрішній і зовнішній.
«Надзвичайно важливо, щоб результати виборів були визнані українським народом. Ми пам’ятаємо досвід Помаранчевої революції. Разом з тим, не менш істотним є визнання результатів міжнародною спільнотою», — підкреслила експертка.
Бориславська звернула увагу, що організація виборів повинна чітко відповідати Конституції України та її тлумаченню Конституційним Судом, а також загальновизнаним міжнародним електоральним нормам.
Зокрема, професорка зупинилася на принципі вільних виборів і підкреслила, що в умовах війни реалізувати його надзвичайно складно.
«Свобода волевиявлення починається також з фізичної можливості проголосувати. А це перш за все питання безпеки. Чи можуть громадяни в умовах обстрілів і загроз життю вільно прийти на дільниці або реалізувати своє право іншим шляхом — це серйозне питання», — зазначила вона.
Йдеться не тільки про цивільне населення, а й про військових, внутрішньо переміщених осіб, громадян на окупованих територіях і за кордоном.
На переконання Бориславської, якщо утвориться «критична маса» виборців, які не зможуть проголосувати, це неминуче викличе сумніви в правомірності виборів.
Крім того, експертка застерегла від впливу держави-агресора, оскільки Російська Федерація завжди втручалася у вибори в Україні й «буде використовувати всі можливі та неможливі засоби для впливу на формування волі виборця», тому механізми забезпечення вільних виборів вимагають особливої уваги.
Вона також нагадала, що Конституція України не використовує поняття «особливий період», а чітко пов’язує можливість або неможливість виборів під час режиму воєнного та надзвичайного стану.
«Проведення демократичних виборів в умовах воєнного стану є нереальним. Тому йтися може лише про час після його закінчення», – резюмувала Бориславська.
У свою чергу доцент кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НаУКМА Володимир Венгер наголосив, що вибори не можуть відбуватися там, де знецінюється їхня суть.
«Конституція не дозволяє проводити вибори в ситуаціях, коли може бути зруйнована сама цінність виборів – їхня правомірність, функція політичної відповідальності та структуризації суспільства», – зазначив він.
На його думку, вибори або референдуми, які спотворюють зміст і порядок застосування Конституції, де-факто утворюють загрозу конституційному порядку.
«В умовах особливого періоду, визначеного Конституцією в жорстких рамках, проведення вільних, демократичних і чесних виборів з належним рівнем довіри всередині країни є нездійсненним», – акцентував Венгер.
Разом з тим, доктор юридичних наук, народний депутат України ІІІ–VI скликань Юрій Ключковський заявив, що вибори є неможливими не тільки під час воєнного стану, але й у перехідний період після нього.
«Вибори неможливі не тільки безпосередньо під час воєнного стану, а й певний час після нього, під час так званого перехідного періоду. Вони не можуть бути організовані в державі, яка називає себе демократичною і правовою», — сказав він.
Ключковський підкреслив, що історія ХХ століття не має прикладів організації виборів під час війни на території самої держави.
Окремо експерт звернув увагу на проблему військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб і громадян за кордоном, реального обліку яких держава сьогодні не має.
Він також застеріг від ризику участі у виборах колаборантів і використання кампанії для підривної діяльності проти України.
Політик також звернув увагу на питання проведення референдуму під час воєнного стану.
«Щодо предмету можливого референдуму під час воєнного стану. Є лише два обов’язкові референдуми. Це референдум про зміну першого, третього, 13 розділу Конституції і референдум про зміну території України. Я хотів би звернути вашу увагу, що всі інші питання можуть виноситися на референдум виключно за народною ініціативою. Чи ми готові сьогодні реалізовувати народну ініціативу в умовах воєнного стану? Чи ми можемо провести збір підписів, перевірити ці підписи і так далі, щоб стверджувати, що є ця народна ініціатива? Тому єдиний предмет, який залишається можливим, теоретично, який буде виноситися за рішенням Верховної Ради, це питання про ратифікацію угоди, яка передбачає зміну території України. Якщо ми готові йти на таку угоду і виносити її на ратифікацію, це одна розмова. Якщо йдеться про якусь загальну оцінку і опитування суспільне, то це буде тільки збурення суспільної думки», – додав політик.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді сформували сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори під час особливого стану.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Референдум Вибори Воєнний стан Верховна Рада