Брак осмислення злочинів СРСР став однією з передумов війни РФ проти України – німецький історик Ексклюзив 09.05.2026 21:23 Укрінформ Неспроможність Росії критично проаналізувати масові злодіяння сталінського періоду – одна з головних причин війни супроти України. І Захід також має певну відповідальність за те, що ніколи наполегливо не вимагав такого аналізу.
Таку думку у коментарі власному кореспонденту Укрінформу висловив науковий працівник Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, член Німецько-української історичної комісії Кай Штруве.
"Ціль Путіна очевидна – це відновлення домінування над колишніми радянськими територіями і отримання для Росії такого положення у міжнародних відносинах, яке б віддзеркалювало статус СРСР у другій половині XX століття. Отже, однією з передумов нової великої війни в Європі є й те, що в Росії так і не відбулося дійсно глибокої, критичної обробки радянських масових злодіянь сталінської епохи та радянської історії в цілому", – сказав він.
Те, що цього не трапилося, вважає історик, викликано також і тим, що міжнародна спільнота не вимагала такого критичного розбору з належною наполегливістю.
Штруве вказав на ключову проблему: протягом тривалого часу і німецько-західна інтерпретація 8 травня як "визволення", і радянсько-російська інтерпретація 9 травня як "Дня Перемоги" мали значну точку перетину: обидві виходили з того, що в Європі ХХ століття існував лише один великий злочинний режим – нацистська Німеччина.
"У 1945 році Радянський Союз перебував, так би мовити, на правильній стороні історії, і через це на другий план відійшов той факт, що СРСР часів Сталіна був другим великим злочинним режимом в європейській історії XX століття. Це, безсумнівно, також сприяло тому, що було проігноровано, як саме вшанування в Росії 9 травня 1945 року як "Дня Перемоги" та пам’ять про "Велику Вітчизняну війну" ідеологічно підготували нову війну", – зауважив німецький історик.
За його словами, раніше переважало переконання, що пам’ять про величезні втрати та страждання війни об’єднає Німеччину та РФ, "і що Росія також поділяє погляд, що саме тому війна ніколи не має повторитися". На цьому фоні в Німеччині та інших країнах Заходу критичного переосмислення від Росії фактично не вимагали.
"Історичний досвід насамперед України, а також країн Балтії, Польщі та інших держав Східної Європи свідчить про те, що існував і другий великий злочинний режим – Радянський Союз часів Сталіна. Крім того, у цих країнах вже давно застерігали від агресивного використання Росією пам’яті про Світову війну та вимагали від неї критичного переосмислення радянських злочинів. Однак у західній політиці та громадській думці це здебільшого ігнорували", – заявив Штруве.
Він також підкреслив, що в німецькій пам’яті про Другу світову війну Україна тривалий час фактично була відсутня як окремий суб’єкт, попри колосальні втрати у 8-10 млн людей. Тільки після початку російської агресії у 2014 році у ФРН вперше почали сприймати Україну як самостійний суб’єкт в історії Другої світової війни
"З одного боку, те, що перед Україною існує історична відповідальність, тепер здається загальновизнаним фактом. З іншого – реальні знання про специфічну історію України під час Другої світової війни серед німецької громадськості залишаються вкрай незначними. У суспільстві ФРН знання про історію України у Другій світовій війні майже не виходять за межі мотиву німецької "війни на винищення" проти Радянського Союзу. А отже у німецькій культурі пам’яті відсутній наратив про історію України у Другій світовій війні як її складову частину", – резюмував Штруве.
Як повідомляв Укрінформ, доцент кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс підкреслила, що до 24 лютого 2022 року в суспільстві та політиці ФРН радянські жертви Другої світової майже повністю помилково ототожнювалися виключно з Росією, тоді як Україна та Білорусь – головні арени нацистської війни та Голокосту – були маргіналізовані.
Фото Укрінформу можна купити тут
Друга світова Німеччина Україна Війна СРСР Війна з Росією