Ескалація на Близькому Сході може зміцнити становище Росії у війні проти України – австрійський експерт Ексклюзив 07.03.2026 15:59 Укрінформ Загострення ситуації на Близькому Сході може спричинити нестачу систем Patriot та ракет для них для України, а підйом цін на енергоресурси на певний час підсилять фінансову стабільність Росії.
Про це він повідомив в інтерв’ю Укрінформу австрійський військовий аналітик, професор Національної академії оборони Австрії Густав Ґрессель.
"Високі ціни на нафту корисні Путіну. Перша хвиля російського переозброєння фінансувалася завдяки високим цінам на енергоносії після вторгнення в Ірак у 2003 році, і, на жаль, потім так і не вдалося остаточно завершити цю еру високих енергетичних цін. Путін вже починає активно використовувати енергетичний важіль. Китай та Індія одержували значну частину нафти з Перської затоки, і тепер обидві держави звертатимуться до Росії. Це несприятливий розвиток обставин", – прокоментував Ґрессель питання про те, як загострення на Близькому Сході вплине на російську війну проти України.
За його словами, все "суттєво залежатиме від того, як довго це все триватиме".
Аналітик також застеріг про вірогідні проблеми з наданням комплексів протиповітряної оборони Patriot та ракет до них.
"До того ж, ускладниться постачання систем Patriot. По-перше, певну кількість ракет вже було використано. По-друге, в умовах тривалої дестабілізації в Перській затоці збільшуватиметься довгостроковий попит на ці комплекси з боку держав регіону. Це може стати складнощами наступної військової зими. Ані США не можуть достатньо оперативно збільшити виробничі потужності для Patriot, ані європейці – для Aster-30", – відзначив він.
За словами Ґресселя, Україна ще не настільки далеко просунулась із системами FP-5, FP-7 та "Грім-2". "В цілому, щоб пережити наступну військову зиму, Україні необхідно знищувати приблизно чверть російських ракет ще до їхнього запуску. І цей показник, ймовірно, ще зросте. Це проблема, по-перше, через обмежену кількість ударних засобів, а по-друге – через швидкість виявлення цілей. Спіймати пускову установку "Іскандера" нелегко", – заявив він.
Розглядаючи перспективи розгортання ситуації навколо Ірану, австрійський військовий аналітик висловив упевненість, що усунути іранський режим лише повітряними ударами неможливо – для цього потрібна наземна військова присутність.
"Політичні цілі США чітко не визначені. Для Ізраїлю все зрозуміло: він хоче максимально послабити іранський військовий потенціал, щоб Іран на тривалий час перестав бути загрозою для Ізраїлю. Але чого саме бажають США – менш зрозуміло. Повалити режим мулл без наземних військ не вийде. Повністю верифікувати відмову від ядерної програми також неможливо без хоча б тимчасової присутності на землі. Але хто має її забезпечити? На який період? І чи буде вона взагалі?" – зауважив Ґрессель.
Аналітик також акцентував увагу на суперечливості іранської стратегії у відповідь на удари США та Ізраїлю. "Те, що Іран атакував американські бази у Перській затоці, було передбачувано. Але удари по британських і французьких базах на Кіпрі та в Еміратах, по Туреччині, Азербайджану, Оману? Оман був терплячим посередником, Туреччина також дотримувалася нейтралітету", – сказав він.
На думку Ґресселя, подібними діями Тегеран фактично збільшує міжнародну підтримку операції Вашингтона. "Таким чином Іран фактично об’єднує навіть первинних критиків американсько-ізраїльської операції навколо позиції Вашингтона", – додав він.
Як повідомляв Укрінформ, атаки Ізраїлю та США і бомбардування з боку Ірану викликали запобіжне закриття нафтових і газових об'єктів по всьому Близькому Сходу. Зокрема в Іракському Курдистані деякі компанії призупинили видобуток на своїх родовищах. Уряд Ізраїлю доручив компанії Chevron на час закрити гігантське газове родовище Левіафан.
Війна Близький Схід Війна з Росією Patriot