«Безбар’єрність – це коли можеш»: підсумки року 05.01.2026 16:00 Укрінформ Кампанія соціальних змін відкриває можливості жити, функціонувати та бути почутими без зайвих перепон.
В рамках реалізації Національної стратегії безперешкодного простору, у руслі ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів», кампанія поєднала ключові ініціативи міністерств, фахівців, медіа та суспільства. Загалом впроваджується 25 ініціатив, з яких 11 стартували у 2025 році.
Рік розпочався зі спільної презентації кампанії разом з ЮНІСЕФ, де п’ятеро міністрів і шестеро заступників міністрів спільно говорили про безперешкодність як про колективну відповідальність держави. Згодом відбулися дискусії з представниками преси – освітня зустріч про безперешкодну комунікацію, яку подивилися 5,3 тис. разів, та п’ять регіональних заходів, де журналісти й освітяни навчалися наголошувати на людині, а не на її вадах.
Першою хвилею стала загальнодержавна інформаційна кампанія з відеозверненням. Воно лунало з екранів телевізорів і в цифрових мережах, досягнувши понад 1,6 млн людей і залучивши 46 тис. користувачів і користувачок. Протягом року цей голос ставав гучнішим через систематичну цифрову та зовнішню рекламу. У результаті цього звістка про безперешкодність досягла принаймні 2 млн людей по всій державі – не як абстрактна думка, а як бесіда про щоденні дії, ставлення до людини та вибір кожного з нас.
Особливо важливим стало формування загальнонаціональної спільноти амбасадорів і амбасадорок безперешкодності. З-поміж понад 500 претендентів було обрано 50 – серед них також особи з обмеженими можливостями. І всі вони сьогодні не просто говорять про зміни, а вже втілюють їх у своїх громадах. Через навчання, діалоги та взаємодію з місцевою владою вони вже організували 15 заходів, залучили понад 500 учасників і учасниць та сприяли реальним місцевим змінам – від покращення доступності в освітніх установах до змін у громадських просторах.
СУСПІЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Розвиток системи реабілітаційної допомоги» – це головний проєкт Міністерства охорони здоров’я, який поступово розбудовує в Україні сучасну систему відновлення за найкращими світовими зразками.
Сьогодні відновлення пацієнтів стало набагато доступнішим, ніж навіть декілька років тому: зараз в Україні безкоштовну реабілітацію можна пройти у 379 медзакладах стаціонарно та в 533 – амбулаторно. І ця кількість, а разом з тим і рівень допомоги, невпинно зростає. Фінансування цього напряму збільшилося до 6 млрд грн. Також помітно зміцнилися й мультидисциплінарні реабілітаційні команди – кількість фахівців і фахівчинь уже досягла понад 12 тис., що у вісім разів більше, ніж у 2022 році. Паралельно збільшується найважливіше – якість допомоги: в українських містах створено сім центрів передового досвіду та впроваджено нові освітні стандарти для спеціалістів.
У 2025 році безоплатну реабілітацію отримали понад 435 тисяч пацієнтів і пацієнток з усієї країни.
Окрема увага в наданні цієї допомоги приділяється дітям – тепер в Україні формується безперервна система якісної дитячої реабілітації: вона зосереджена конкретно на дітях, їхніх потребах і на їхньому супроводі від гострого етапу до амбулаторного відновлення.
У центрі проєкту з розвитку реабілітаційної допомоги – доказова реабілітація, безперешкодні простори в кожній громаді та орієнтований на людину шлях відновлення без жодних перепон задля повернення до активного, незалежного життя після травм чи захворювань.
«Активні парки: локації безбар’єрного дозвілля (адаптивний спорт)» – флагманський проєкт Міністерства молоді та спорту України. Його основна ідея – допомогти ветеранам і ветеранкам, а також людям з інвалідністю покращити якість життя через рух, спорт і спільноту.
Станом на грудень 2025 року адаптивні клуби вже працюють у 18 областях та Києві – загалом 200 локацій, які разом зібрали понад 85 тисяч відвідувань. Важливим кроком стало й законодавче закріплення напряму: ухвалено Закон № 4370-IX, який визнав адаптивний спорт частиною державної політики, а 45 спортивних федерацій оновили правила змагань.
Проєкт активно розширюється завдяки партнерствам: разом із ПРООН підготовлено 104 тренери і тренерки та профінансовано 20 грантових проєктів для розбудови клубів у громадах. Також затверджено методичні вказівки для тренерів-наставників за принципом «рівний – рівному». Усе це робить безперешкодність не абстрактним поняттям, а справжньою можливістю для руху, відновлення й участі в житті громади – незалежно від фізичного стану людини.
«Безбар’єрний доступ до правової інформації для національних меншин» – провідний проєкт Міністерства юстиції України разом із системою надання безоплатної правової допомоги. Його завдання: надати представникам і представницям національних товариств можливість отримувати ключову правову інформацію рідною мовою.
В рамках проєкту найпопулярніші консультації на платформі WikiLegalAid, зокрема щодо військово-лікарських комісій, відтермінування від призову та встановлення інвалідності, вже перекладено вірменською, угорською та ромською мовами. Робота триває й надалі: готуються переклади правових матеріалів кримськотатарською мовою.
Цей проєкт яскраво демонструє інформаційний вимір безперешкодності – коли кожна людина може реалізувати своє право на захист, розуміючи юридичні процедури й приймаючи рішення без мовних перепон.
«Безбар’єрні автошколи» – ключовий проєкт Міністерства внутрішніх справ України, розроблений для людей з інвалідністю, зокрема, із захворюваннями опорно-рухового апарату, які хочуть навчитися керувати автомобілем. Проєкт дає можливість як вперше отримати водійське посвідчення, так і пройти перекваліфікацію на адаптованих автомобілях.
Наразі вже діє мережа із семи безбар’єрних автошкіл — у Київській області, Дніпрі, Кропивницькому, Львові, Одесі, Кам’янці-Подільському та Вінниці. Від початку функціонування проєкту завершили навчання, успішно склали відповідні іспити та отримали посвідчення водія вже 267 осіб, з них 122 особи – діючі або колишні військовослужбовці.
Щоб більше людей із порушеннями опорно-рухового апарату могли проходити навчання, у 2025 році було закуплено додаткові автомобілі, пристосовані для ручного управління, а на базі деяких університетів створено умови для проживання людей з обмеженими можливостями, які проходять навчання в автошколі.
Триває розробка адаптованого відеокурсу для людей із вадами слуху та мовлення.
«Реалізація Безбар’єрної стратегії у МЗС» – це планомірна робота Міністерства закордонних справ України, націлена на творення інклюзивного середовища в дипломатичній службі та забезпечення безперешкодного доступу до консульських послуг для понад 8 млн українців за кордоном. У центрі цього плану змін – людина та її право взаємодіяти з державою легко, зрозуміло й без зайвих перепон, незалежно від країни перебування.
Одним із найважливіших кроків стала цифрова трансформація консульських сервісів через систему «е-Консул». Це допомогло автоматизувати подання документів для нотаріальних дій, запровадити адресну міжнародну доставку паспортів і уможливити онлайн-оформлення довідок про відсутність судимості.
Доповнює ці зміни інформаційна доступність: офіційний сайт МЗС адаптовано для користувачів із вадами зору, відновлено сторінку консульської служби з роз’ясненнями простою мовою, оновлено інформаційні матеріали ЗДУ відповідно до принципів доступності.
«Формула гідного повернення до цивільного життя» – головний проєкт Мінветеранів, який допомагає ветеранам, ветеранкам і їхнім сім’ям пройти шлях повернення до мирного життя. Йдеться про персональний супровід, професійну адаптацію та розвиток власної справи як опори для нового етапу життя.
Станом на 2025 рік вже функціонує 15 просторів турботи на базі закладів охорони здоров’я, ще вісім – будується, а паралельно з’являється сім нових ветеранських просторів. У громадах ветеранів підтримує 2295 фахівців і фахівчинь із супроводу, які надали понад пів мільйона заходів допомоги: від консультацій до практичної підтримки. Окремий наголос – на самозайнятості: допомогу й супровід отримало 1 тис. 779 ветеранських бізнесів. Важливим елементом стала й цифрова доступність – усі ключові сервіси зібрані на платформі «Ветеран PRO» та інтегровані в застосунок «Дія», а також розроблено однойменну цифрову платформу, на якій зібрано інформацію про всі державні можливості для ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Разом це формує цілісну систему турботи, де ветеран не залишається сам на сам зі своїми викликами.
«Розвиток спорту для ветеранів» – ініціатива Міністерства у справах ветеранів, яка допомагає відновлюватися через рух, команду й відчуття власної сили.
Проведено 45 всеукраїнських змагань, 10 навчально-тренувальних зборів і 166 регіональних спортивних подій. Українські ветерани гідно представляють державу й на міжнародній арені – участь у «Іграх Нескорених», Strong Spirit’s Games та чемпіонаті світу з пара-джиу-джитсу принесла команді 286 медалей, зокрема 122 золоті. Паралельно у громадах розширюється мережа безперешкодних спортивних закладів, які враховують усі потреби ветеранів. Разом із «Формулою гідного повернення» цей проєкт доповнює екосистему підтримки після завершення служби.
«Вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації» – це ключовий проєкт Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Через війну кількість людей з ампутаціями зросла, а характер поранень став значно складнішим – це означає довший і важчий шлях до одужання. Саме тому держава зосередилася на оновленні системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації.
В Україні активно розвивається протезно-ортопедична галузь: впроваджуються сучасні технології, використовуються високоякісні імпортні компоненти, зростає експертність фахівців. Нині працює близько 130 підприємств, понад 70 із них виготовляє протези та ортези. За 11 місяців 2025 року понад 100 тис. українців та українок отримали майже 400 тис. допоміжних засобів реабілітації на суму більше ніж 4,9 млрд грн.
«Підтримане проживання» – провідний проєкт Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України з розвитку системи підтриманого проживання. Ця послуга допомагає людям з інвалідністю та людям старшого віку проживати у звичайному житловому середовищі, отримуючи рівно стільки допомоги, скільки потрібно для щоденних справ – від побуту й покупок до приготування їжі та медичного нагляду.
Уже працює 14 таких будинків у п’яти регіонах. Вони стали новою домівкою для 81 людини. У 2025 році держава виділила на розвиток цієї послуги понад 366 млн грн, що дасть можливість надати підтримку більшій кількості людей. Це не лише допомога, а й навчання життєвим навичкам, доступ до соціального захисту, правової підтримки та медичного патронажу.
Розвиток підтриманого проживання запобігає потраплянню людей до інтернатних закладів і відповідає курсу на деінституціоналізацію та європейські зобов’язання України.
«Раннє втручання» – це флагманський проєкт Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. Його мета – об’єднання медичної, соціальної допомоги та освіти, щоб якомога швидше помітити труднощі розвитку в дитини й допомогти родині в отриманні всіх послуг підтримки.
Сьогодні вже працює 105 команд раннього втручання у 23 регіонах. Лише за 10 місяців 2025 року вони допомогли понад 2,7 тис. дітей віком до чотирьох років – тим, хто має порушення розвитку або ризик їхнього виникнення. Це про шанс дітей на кращий старт і впевненість у завтрашньому дні.
«Покращення доступності волевиявлення для людей з інвалідністю» – головний проєкт Центральної виборчої комісії, який робить виборчий процес зрозумілим, зручним і доступним для кожного громадянина. Його мета – забезпечити можливість особисто реалізувати право на голос незалежно від стану здоров’я чи віку.
У 2025 році ЦВК затвердила офіційний порядок забезпечення виборчих дільниць допоміжними засобами. Кожна кабіна для голосування тепер обов’язково має обладнуватися збільшувальним склом із підсвічуванням, насадками для ручок, додатковим освітленням і підставками.
Забезпечено інформаційну доступність: виборчі плакати й відомості з бюлетенів перекладаються українською жестовою мовою, а QR-коди ведуть до аудіоформатів і цифрових текстів для доступності людей із вадами зору.
Паралельно проводиться системний моніторинг архітектурної доступності виборчих дільниць – ці дані вносяться до Державного реєстру виборців і є відкритими для громадян.
«Спеціалізована жіноча військова форма та бронежилети» – флагманський проєкт Міністерства оборони України, який робить військову службу більш безперешкодною для жінок. Його основа – визнання того, що стандартні лекала не враховують жіночі антропометричні дані, а отже, можуть впливати на комфорт, безпеку та маневреність захисниць.
У системі Міноборони налагоджено забезпечення військовослужбовиць одягом, білизною та засобами захисту, розробленими з урахуванням їхніх антропометричних даних. Станом на 2025 рік потребу в одязі закрито на 100 відсотків: передано 30 тис. комплектів адаптованих польових костюмів, 50 тис. топів і понад 50,4 тис. одиниць білизни.
Розвиток проєкту триває – у 2026 році заплановано закупівлю 2 тис. комплектів модульних бронежилетів, спеціально сконструйованих для жінок.
«Послуги для поранених (Пакунок пораненого)» – головний проєкт Міністерства оборони України в рамках Національної стратегії безперешкодності, який підтримує поранених військових у найбільш вразливий момент. Він забезпечує захисників і захисниць адаптивним одягом і засобами гігієни та працює одразу в кількох вимірах: фізичному – для зручності під час носіння апаратів зовнішньої фіксації, медичному – щоб лікарі мали легкий доступ до ран, і психологічному – зменшуючи залежність від сторонньої допомоги. До кінця 2025 року Міноборони завершило закупівлю та поставку понад 450 тис. одиниць адаптивного одягу.
Цей системний крок гарантує гідні й зручніші умови реабілітації для військових, які часто потрапляють до шпиталів без особистих речей, і забезпечує їх усім необхідним на початку шляху відновлення.
«Центри відновлення та здоров’я військових» – ключовий проєкт Міністерства оборони України, спрямований на створення сучасної та фізично безперешкодної мережі реабілітаційних центрів для військовослужбовців, ветеранів, ветеранок і людей, постраждалих від бойових дій.
Йдеться не лише про відновлення фізичного стану, а й про психологічну підтримку та подолання наслідків пережитих подій у просторі, який не створює додаткових перепон. У 2025 році проведено комплексний аудит госпітальної мережі Міноборони щодо безперешкодності, за кошти державного бюджету розпочато практичні зміни – замінено ліфти та облаштовано пандуси на суму понад 50 млн грн.
У 2026 році планується приведення ключових закладів охорони здоров’я Міноборони до уніфікованих національних вимог безперешкодності, що гарантуватиме рівний доступ до послуг для людей з різними видами вад.
ФІЗИЧНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Оновлення ДБН і європейські стандарти» – провідний проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, спрямований на оновлення державних будівельних норм з урахуванням міжнародного досвіду безперешкодності та європейських підходів.
Упродовж 2023–2025 років оновлено п’ять ключових ДБН, зокрема щодо інклюзивності будівель, закладів охорони здоров’я, захисних споруд цивільного захисту та соціальних об’єктів. Паралельно зроблено важливий крок у бік євроінтеграції: ухвалено чотири нові державні стандарти на основі ISO та EN, які регулюють доступність урбанізованого середовища й функціональні вимоги до об’єктів.
Зокрема, прийнято ДСТУ ISO 21542:2025 «Будинки та споруди. Доступність і зручність використання урбанізованого середовища» – це європейський еталон у сфері доступності, який застосовується у країнах ЄС, Японії, Канаді, Австралії та інших.
Окрему увагу приділено безпеці та сервісу – затверджено нові стандарти для дорожніх світлофорів і вимоги до доступного туризму для всіх. У підсумку формується сучасна нормативна база, де кожен новий об’єкт від початку планується як зручний і доступний для всіх людей.
«Безбар’єрне відновлення» – ще один провідний проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, який закріплює безперешкодність як обов’язкову умову відбудови країни. Його мета – забезпечити стовідсоткову відповідність об’єктів нового будівництва та відновлення стандартам доступності для всіх суспільних груп.
Станом на 2025 рік проведено обстеження понад 70 тис. об’єктів фізичного оточення і транспорту щодо доступності для маломобільних суспільних груп. Відтепер кожна людина, якій потрібна інформація про доступність закладу освіти, охорони здоров’я, ЦНАПу, вокзалу тощо, може переглянути її на інтерактивній Мапі безбар’єрності.
Зміни до Постанови КМУ № 303 дали змогу здійснювати позапланові перевірки об’єктів за критерієм доступності навіть в умовах воєнного стану.
За постановою КМУ, створення безперешкодних маршрутів у населених пунктах стало обов’язком для кожної з територіальних громад. Проєкт активно розширюється на місцях: у 837 громадах розроблено проєкти безперешкодних маршрутів, а для фахівців галузі проведено більш як 20 навчальних семінарів.
Також у 2025 році проведено перше комплексне дослідження впровадження політики безперешкодності у 97 громадах (разом із двома районами Києва). За його результатами, відповідно до міжнародного досвіду обраховано Індекс безбар’єрності громад України. Планується масштабування на 1000+ громад по всій країні.
Для підвищення якості проведених обстежень щодо безперешкодності будівель і споруд затверджено освітню програму «Фахівець із безбар’єрності». Підготовка фахівців стартує з підготовки спеціалістів у ЗВО з 2026 року і здійснюватиметься у 20 закладах вищої освіти, що готують будівельників та архітекторів.
«Рух без бар’єрів» – флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій України. У фокусі – поліпшення фізичної доступності громад завдяки створенню мережі безперешкодних транспортно-пішохідних маршрутів.
На першому етапі оновлення торкнеться близько 700 об’єктів, а загальна протяжність безперешкодних маршрутів сягне майже 100 км у пілотних громадах.
До проєкту долучилося 13 міст – Київ, Буча, Вінниця, Дніпро, Житомир, Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Славутич, Тернопіль, Чернівці – та два селища – Опішня й Бородянка.
Паралельно інвестують у знання: у 2025 році розпочала роботу Школа безбар’єрних маршрутів від ПРООН та Мінрозвитку за фінансової підтримки уряду Японії. Навчальна програма залучила понад 60 учасників з 15 пілотних громад, результатом чого стало 15 нових проєктів, готових до реалізації в наступних чергах проєкту.
У центрі проєкту – чіткий стандарт безперешкодного маршруту, де всі пішохідні шляхи та більшість об’єктів уздовж них мають стати повністю доступними й безпечними для кожної людини. Досвід та найкращі практики пілотних міст буде поширено на інші громади України.
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ
«Доступність екстрених служб та сервісних послуг МВС» – ще один головний проєкт Міністерства внутрішніх справ України, який формує систему допомоги без перепон. Його головна мета – зробити екстрені служби й сервіси МВС однаково доступними для всіх.
Тепер люди можуть здійснювати дзвінки в екстрені служби в неголосовий спосіб, зокрема через відеозв’язок з оператором, який спілкується українською жестовою мовою.
З моменту запуску Служба 112 вже прийняла 9,5 млн звернень, серед яких понад 38,7 тис. були опрацьовані з використанням української жестової мови.
Важливим кроком у цифровій доступності став запуск порталу «Твоя підтримка», який уже відвідало понад 100 тис. користувачів і користувачок. Це єдиний онлайн-ресурс для ветеранів, ветеранок і постраждалих працівників і працівниць МВС, де через електронний кабінет можна замовити реабілітацію, лікування та відновлення документів.
Для ширшої інформаційної доступності також створено сервіс «Єдине вікно для громадян» і серію відеоінструкцій щодо отримання послуг МВС з урахуванням потреб різних користувачів і користувачок. Паралельно оператори Служби 112 та персонал підрозділів МВС пройшли спеціалізоване навчання з безперешкодної комунікації.
«Культура без бар’єрів» – флагманський проєкт Міністерства культури України, який трансформує культурний простір країни на основі принципів доступності та рівності. Його завдання – забезпечити рівний доступ до культурної інфраструктури й послуг та закласти єдині стандарти безперешкодних культурних послуг для музеїв, театрів та об’єктів культурної спадщини.
Станом на грудень 2025 року спільно з компанією ЛУН створено «Мапу безбар’єрності закладів культури», до якої вже внесено понад 5 тис. об’єктів по всій країні. Водночас спрощено бюрократичні процедури для встановлення пандусів і підйомників на історичних та культурних локаціях, що дає змогу швидше впроваджувати фізичну доступність для людей, які цього потребують.
Важливу роль у формуванні політики відіграло дослідження, у межах якого було опитано понад 5,6 тис. громадян і митців – воно дало змогу побачити реальні перепони та очікування аудиторії. Окрім цього, затверджено Методичні рекомендації щодо доступності культурних послуг і розпочато розроблення Національного плану з безбарʼєрності пам’яток.
«Інформація без бар’єрів» – це ключовий проєкт Міністерства культури України, спрямований на забезпечення рівного доступу до публічної інформації через впровадження системних змін.
Проєкт фокусується на розбудові доступного контенту, вдосконаленні комунікацій органів влади з громадянами та активному впровадженні принципів простої мови.
У межах ініціативи вже створено методичні рекомендації та освітній серіал «Простою мовою про складне», який допомагає опанувати ці принципи.
Протягом 2025