Бойові дії спричиняють у тварин напруження та проблеми з їхньою поведінкою. Зоопсихолог Сергій Клочко роз’яснює, хто є кваліфікованим спеціалістом і яким чином працювати з тваринами, що зазнали психологічних травм.
Збройна агресія відбилася не лише на людях, але й на тваринах – вибухи, тривоги та зміна звичного середовища існування нерідко викликають у них надмірне напруження та поведінкові відхилення. У таких ситуаціях господарі все частіше міркують, чи потрібна допомога компетентного фахівця. Більш докладно про те, кого можна вважати зоопсихологом і яким чином фактично відбувається робота з травмованими тваринами журналістці УНН розповів зоопсихолог Сергій Клочко.
Згідно з висловлюваннями експерта, зоопсихолог – це не просто людина, що коригує манери поведінки собак чи котів. Мається на увазі фахівець з повноцінною профільною освітою та науковим багажем знань. Важливо також усвідомлювати різницю між кінологом і професіоналом у сфері поведінки.
Насамперед, це людина з завершеною вищою освітою. І, ймовірно, університетською. Це має бути досвід діяльності в науково-дослідній установі, тому що особа, яка лише виправляє поведінку собаки чи кота – це не зоопсихолог, а дресирувальник або професіонал з виправлення поведінки. Зоопсихолог – це експерт, котрий взаємодіє з усіма різновидами тварин, у яких є психіка
– пояснює Клочко.
Він уточнює, що профільною може бути освіта на біологічному або психологічному факультеті з відповідною спеціалізацією. Йдеться передусім про кафедри зоології чи фізіології людини і тварин. Разом з тим, короткотривалі курси або сертифікати не слід вважати повноцінною освітою.
Є чимало платних курсів при західних університетах, тижневих чи місячних. Люди сплачують кошти й згодом заявляють, що завершили три університети. Але це не є освіта в загальноприйнятому розумінні. Я спостерігав ситуації, коли зоопсихолог за освітою є астрономом, а підтвердженням називає курс іншого зоопсихолога, який математик. Таке теж трапляється
– додає Клочко.
Експерт наголошує на тому, що перш ніж розпочинати роботу з поведінкою тварини, слід виключити проблеми з її фізичним станом. Нерідко агресія або боязнь можуть виникати через біль чи фізіологічні розлади.
Коли тварина стає агресивно налаштованою або чогось боїться – це може бути проблематика поведінкового характеру. Проте не слід ігнорувати внутрішні захворювання чи больові відчуття. Поки ви не усунете джерело болю, модифікація поведінки не допоможе. Тому насамперед – обстеження у ветеринарного лікаря
– наголошує фахівець.
Стосовно тривалості роботи з травмованими тваринами, то все залежить від важкості випадку. В середньому цей процес може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців, а якщо результат відсутній тривалий час, то варто переглянути підхід або шукати інші причини.
В середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У важких випадках – довше. Якщо після трьох місяців немає результату, значить або проблема нерозв’язна, або застосовуються невідповідні методи. Будь-яку поведінку можна підкоригувати, за винятком пошкоджень нервової системи
– пояснює зоопсихолог.
Клочко акцентує увагу на тому, що зоопсихолог фактично взаємодіє не тільки з твариною, а головним чином з її господарем. Саме людина має навчитися вірно реагувати на сигнали тварини. Це є найбільш продуктивний спосіб досягнення змін.
Зоопсихолог не проживає з цим псом чи котом. Він працює з власником. Необхідно навчити людину розрізняти знаки, які подає тварина, і правильно на них відповідати. Це найбільш дієвий спосіб змінити поведінку
– зазначає Сергій Клочко.
Крім того, експерт перерахував ознаки сильного стресу у тварини, на які варто звертати увагу власникам.
Прискорене дихання, надмірне слиновиділення, линяння – це маркери стресу. Неконтрольоване сечовипускання та дефекація – дуже високий рівень стресу. А стан, коли тварина зовсім ніяк не реагує – це надмірне гальмування (Позамежне (охоронне) гальмування – це захисна реакція нервової системи, що виникає, коли інтенсивність або тривалість подразника перевищують ліміт функціональності нервових клітин). Під час прояву агресії собака, крім гарчання та демонстрації зубів, може показувати білу частину ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки здіймати його, проте люди не завжди помічають ці знаки
– підкреслює експерт.
Під час реабілітації, особливо, після військових дій чи пережитих травм, тварині потрібен спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо мінімізувати фактори, що дратують, і уникати грубих методів дресирування. За словами експерта, насильницькі підходи лише погіршать ситуацію.
Необхідно створити максимально затишні умови. Можна закрити вікна шторами, зменшити гучність, забезпечити лагідне спілкування, якісне харчування і прогулянки. Не варто займатися дресируванням чи повторенням команд – це може лише погіршити ситуацію. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово повертається до норми
– роз’яснив експерт.
Експерт також підкреслив, що допомога зоопсихолога може виявитися результативною у разі наявності відповідної освіти та досвіду у спеціаліста.