Український бізнес продовжує зазнавати невиправданого тиску з боку органів правопорядку, що завдає шкоди іміджу та спроможності працювати на закордонних ринках. Сфабриковані кримінальні провадження, навіть за відсутності офіційних звинувачень, спричиняють репутаційні збитки та відмову зарубіжних партнерів від взаємодії.
Український бізнес і досі потерпає від необґрунтованого тиску з боку правоохоронних структур. Подібна ситуація досить часто виходить за межі конкурентних змагань і прямо позначається на можливості фірм функціонувати на міжнародній арені. Незаконні кримінальні переслідування, навіть за відсутності офіційно висунутих підозр чи обвинувачень, призводять до репутаційних втрат підприємств, інформує УНН.
Кримінальна справа як репутаційний ризик
Для можливості діяльності на міжнародних ринках, компанії мають в обов’язковому порядку проходити комплаєнс-аудит. Це система особливої перевірки на відповідність підприємства законодавству, вимогам контролюючих інстанцій, галузевим нормативам та внутрішнім етичним правилам. Комплаєнс упереджує штрафні санкції, юридичні стягнення та репутаційні ризики, забезпечуючи сумлінну ділову поведінку та прозорість бізнесу.
В міжнародній практиці ділові компаньйони, банки, страхові організації та інвестори здійснюють ретельні перевірки власних потенційних контрагентів. Due diligence і compliance-процедури передбачають аналіз відкритих джерел, судових реєстрів та будь-яких згадок про фірму в контексті кримінальних справ.
Отже, для українського бізнесу сам факт відкритого кримінального провадження часто стає відчутним ударом по діловій репутації та суттєвою перешкодою на шляху до міжнародних ринків. Навіть кримінальна справа, котра може бути ініційована без доказів і роками не просуватися, в міжнародній підприємницькій діяльності сприймається як фактор небезпеки.
Для іноземного партнера правило просте: якщо навколо підприємства точиться кримінальний конфлікт, навіть без доведеної провини, це може створити правові та фінансові ризики. У багатьох випадках бізнес-партнери просто відмовляються від співробітництва, щоб запобігти можливим проблемам.
Цей самий принцип діє і у відносинах з іноземними банками та фінансовими інституціями. У межах міжнародних стандартів боротьби з легалізацією нелегальних доходів (AML) банки повинні перевіряти клієнтів та джерела їхніх прибутків. Інформація про кримінальні провадження автоматично потрапляє до переліку ризикованих факторів і часто підприємствам, котрі фігурують у кримінальних справах, відмовляють у співпраці – відкритті рахунків, блокуються перекази тощо.
В результаті компанія, навіть не маючи обвинувального вироку суду чи обґрунтованого повідомлення про підозру, втрачає можливість повноцінно працювати на міжнародному ринку і стає заручником замовленого кримінального переслідування. В Україні такий засіб часто використовують для усунення конкурентів на ринку.
Переслідування СБУ як інструмент конкурентної боротьби на авіаринку
Хоча останнім часом ситуація з тиском правоохоронців на бізнес в Україні відчутно поліпшилася і кількість замовлених кримінальних справ значно зменшилася, проте випадки переслідувань досі трапляються. Очевидно, одним із найяскравіших прикладів є конкурентна боротьба на ринку авіатранспортних перевезень, де Служба безпеки України стала інструментом для усунення конкурентів.
Для розуміння: є два основних гравці ринку авіаційних транспортних перевезень – компанія “Українські вертольоти” та група компаній “Константа”. Обидві активно змагаються за міжнародні контракти, зокрема, гуманітарних місій ООН в країнах Африки.
Проте замість активної конкуренції під час міжнародних тендерів, боротьба перемістилася в площину кримінального переслідування. ГО “Рада ветеранів АТО”, котру пов’язують з компанією “Українські вертольоти”, звернулась до низки українських правоохоронних органів із заявами про нібито правопорушення компаній, що входять до групи “Константа”. Згодом ці заяви підтримали ще низка громадських організацій, відомих тим, що відпрацьовують замовлення проти представників бізнесу.
Була відкрита низка кримінальних проваджень проти групи компаній “Константа”, частина з яких на сьогодні вже закрита через відсутність складу злочину. Однак декілька справ все ще “розслідуються”, зокрема Службою безпеки України. Це може бути повʼязано з тим, що в “Українських вертольотах” працюють колишні високопоставлені правоохоронці, в котрих очевидно залишився вплив на колег у слідчих органах.
Одне з таких кримінальних проваджень №12022000000001276 було зареєстроване 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Нацполіції за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського.
У своїй заяві “активіст” стверджував, що група компаній “Константа” нібито причетна до пособництва державі-агресору, а керівництво підприємств хотіло захопити ДП “Антонов” та власне компанію “Українські вертольоти”.
Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу за ст.111-2 ККУ (пособництво державі-агресору) до 2025 року, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко відносить такі злочини до підслідності Служби безпеки України. Очевидно, усвідомивши безперспективність цього кримінального провадження, його “передали” в СБУ, де воно “зависло” досі.
За чотири роки розслідування цього провадження жодних порушень слідством не встановлено, жодній особі не вручено підозру, матеріали до суду не передані.
Факт наявності такого кримінального провадження сам по собі підриває репутацію компаній, що працюють на міжнародному ринку. Однак, мабуть, не тільки це було метою замовників. Вони хотіли повного припинення діяльності конкурентів.
Адже в ході розслідування в групи компаній “Константа” відбулося кілька десятків обшуків, під час яких слідчі вилучили й досі не повернули важливу технічну документацію та техніку, необхідні для функціонування підприємств, а також були заморожені рахунки компаній в банках. Сукупність таких дій поставила під загрозу виконання не лише міжнародних контрактів, а й оборонних замовлень в Україні.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що це класичний приклад замовленого переслідування представників бізнесу.
Втрати для економіки держави
Як зазначалося вище, у міжнародній практиці стандартом є комплаєнс та due diligence перевірки контрагентів. Тому проблема замовлених або штучно затягнутих кримінальних проваджень має значно ширший вимір, ніж окремі конфлікти між бізнесом і правоохоронною системою. Наслідки таких дій безпосередньо впливають на економіку країни в цілому.
Коли українські компанії втрачають можливість нормально функціонувати на зовнішніх ринках через репутаційні ризики, держава втрачає валютний виторг, податкові надходження, інвестиції та можливості для розвитку експорту.
Особливо болісно це відчувається у високотехнологічних галузях, таких як авіабудування, оборонна промисловість чи IT, де міжнародна кооперація є ключовою умовою розвитку. А в умовах повномасштабного вторгнення, коли небо над Україною роками залишається закритим для цивільної авіації, взагалі йдеться про збереження галузі як такої.
Отже, у ситуації, коли українська економіка значною мірою залежить від експорту та міжнародної співпраці, питання боротьби з замовленими кримінальними справами виходить далеко за межі внутрішньої юридичної проблеми. Насправді йдеться про збереження конкурентоздатності українського бізнесу на міжнародних ринках та галузі авіатранспортних перевезень, котра надалі може стати одним із рушіїв повоєнного відновлення економіки.