З початком року в Україні функціонує офіційна електронна пошта для запитів до військового омбудсмена. Військовослужбовці, військовозобов’язані, а також їхні сім’ї можуть інформувати про випадки утиску прав.
Від початку року в Україні почала діяти єдина електронна пошта для запитів до військового омбудсмена. Повідомляти про утиски прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані та члени їхніх родин. УНН роз’яснює, куди направляти звернення та які скарги будуть розглядатись.
Куди звертатися військовим у випадку порушення їхніх прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України з питань забезпечення прав військовослужбовців та членів родин бійців.
З початку цього року в Україні впроваджено офіційну електронну пошту для звернень до військового омбудсмена. Її завданням є розгляд питань, пов’язаних із несенням військової служби.
До військового омбудсмена зі скаргою можуть звертатись:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження навчальних зборів;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, котрі на добровільних засадах долучаються до руху опору на тимчасово захоплених територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до безпосередньої участі у воєнних діях;
- представники за дорученням чи законні представники осіб, на яких розповсюджується дія закону.
Скарги військових: як правильно оформлювати
Скарги можуть бути як індивідуальні, так і колективні. Подавати їх можливо в усній або письмовій формах. Надсилати поштою, факсом, по телефону або на електронну пошту.
Усні скарги подаються під час особистого прийому в омбудсмана або співробітника апарату Офісу чи за допомогою технічних засобів електронного зв’язку через визначені кол-центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові скарги подаються у вільній формі.
Скарга повинна містити:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- місце знаходження та/або електронна адреса та/або відомості про інші технічні засоби електронного зв’язку для контакту із заявником;
- суть та зміст скарги;
- у випадку подачі скарги представником заявника – документи, що засвідчують повноваження для представлення інтересів особи;
- дата подання скарги та підпис.
Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подачі скарги не є обов’язковим.
Дві або більше скарг, подані з одного і того ж питання, розглядаються разом.
Термін розгляду скарги не може перевищувати десяти робочих днів з дати її отримання. Однак скарга може бути розглянута протягом трьох днів, якщо зміст скарги дає причини підозрювати можливу шкоду для життя та здоров’я заявника.
У випадку, якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це терміново повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні скарги не розглядаються, за винятком випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить реальні дані, які можуть бути перевірені.
За результатами розгляду скарги приймається одне з наступних рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів скарги для організації розгляду за призначенням;
- повернення скарги, якщо вона не відноситься до компетенції Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення повідомляється заявнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмена або одного з його заступників, порядок яких затверджується омбудсменом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, які свідчать про порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримані з будь-яких джерел, у тому числі у зверненні/запиті народного депутата, опубліковані у ЗМІ тощо.
У рішенні про призначення перевірки зазначаються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Термін проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, проте він може бути продовжений за наявності обґрунтованих причин на такий самий термін.
Під час проведення перевірки особи, котрі до неї залучені, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію та документи, котрі стосуються предмету перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- здійснювати огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, які стосуються предмету перевірки.
За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення котрої призвели до порушення прав;
- причини та обставини, що призвели до порушення прав.
Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання щодо притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Забезпечення прав військовослужбовців: які гарантії передбачає закон
Згідно з законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх родин”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на адекватне матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, який відповідає умовам військової служби, в тому числі право на отримання підйомної допомоги та добових під час переїзду на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безкоштовний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безкоштовну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, котрі звільняються зі служби, на отримання разової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування завданої шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах і референдумах, створення своїх громадських об’єднань відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу поглядів і віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова повідомляла, що з 26 січня в Україні запрацював Офіс військового омбудсмана.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому, ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату. Однак, роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку роботи Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військовослужбовців та їх родин”, – казала Решетилова.
Решетилова зазначала, що серед звернень, які вона отримувала, найбільше було – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі посттравматичні розлади.
Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів. Проте зі звернень видно, що невиконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомляла військовий омбудсмен.
Окрім того, ще однією з проблем було невідновлення після СЗЧ.
Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. В подальшому, навіть після постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– наголошувала Решитилова.