Виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що Україна має потенціал стати “економічним тигром Європи”, але для цього потрібно відмовитися від дотування електроенергії та опалення. Економіст Юрій Корольчук роз’яснив, що це означатиме для громадян України.
Виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня в кулуарах Давосу зауважила, що Україна має змогу стати “економічним тигром Європи”, проте для цього необхідно пришвидшити реформи та поступово відійти від дотування електроенергії та опалення. Вона також акцентувала увагу на необхідності більш справедливого розподілу податкового навантаження, усунення перешкод для приватного сектора, вирішення проблеми нестачі робочої сили та наближення до вступу в ЄС як важливого стимулу для економічного підйому.
Що це означатиме для українців на практиці та чи наважиться держава під час активних бойових дій припиняти дотування, УНН обговорили з одним із засновників Інституту енергетичних стратегій, фахівцем Юрієм Корольчуком.
Дотації, податки, робочі кадри: що саме МВФ очікує від України після війни
Георгієва говорила про припинення дотування та електроенергію та опалення в Давосі під час обговорення “Україна: на лінії фронту майбутнього”, яке організував Фонд Віктора Пінчука в кулуарах Всесвітнього економічного форуму.
Серед головних незавершених справ країни вона назвала енергетичні та комунальні дотації. Електроенергія та опалення все ще частково дотуються, і, за її словами, від цього потрібно поступово відмовлятися з огляду на стан державних фінансів. Водночас, на думку керівниці МВФ, Україні слід працювати над більш справедливим розподілом податкового тягаря, хоч це й непросто.
Крісталіна Георгієва підкріпила міркування прикладом Болгарії: там після краху комунізму ейфорію швидко змінила сувора дійсність, а відновлення економіки вимагало складних рішень і жертв.
Окремо чиновниця наголосила, що офіційному Києву необхідно усувати перешкоди для розширення приватного сектора.
Найбільш значущими факторами Георгієва назвала безпеку та наявність робочої сили. Більше того: за її словами, під час недавньої зустрічі з бізнесом у Києві частина підприємців поставила питання доступу до працівників навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних аспектах: заохоченні повернення українців додому, скороченні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.
Завершила виконавча директорка МВФ емоційним закликом “повірити в себе як у тигра” і демонструвати впевненість щодня: уникати внутрішніх розбіжностей і викорінити корупцію. Тоді, на її думку, успіх буде досяжним, хоча шлях буде непростим.
Сигнал від МВФ: дотації як політичний індикатор післявоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява виконавчої директорки МВФ Крісталіни Георгієвої про необхідність позбутися дотування електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна рекомендація, а як чіткий політичний сигнал.
У логіці Фонду це питання не тільки про тарифи, а про перерозподіл бюджетного навантаження, зменшення соціальних витрат і зміну структури підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, коментуючи суть заяви, прямо вказує: слова Георгієвої не прості та мають під собою конкретний посил, причому адресований не тільки уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, президенту наступному, про те, що це треба припиняти.
Що конкретно мають на увазі під “дотуванням”
Перш ніж розпочати розмову безпосередньо про гіпотетичне скасування дотування на енергетичні ресурси в Україні, експерт підкреслює.
Основна плутанина в обговоренні про дотації полягає в тому, що в публічній площині цим словом називають і адресні житлові дотації, і пільги, і механізми ПСО та різницю між ринковою вартістю і тарифом для населення – каже він.
Юрій Корольчук визначає базове трактування, яке, на його думку, мала на увазі керівниця МВФ: в першу чергу мова йде про так звану цю різницю в тарифах.
Йдеться про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, нижчий за нього
– каже він.
Експерт наводить показовий приклад:
Коли є нібито ринковий тариф на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який платить українець 8 тисяч гривень. Відповідно, оця різниця 4 тисячі гривень, їх “Нафтогаз України” й сплачує
– пояснює Корольчук.
Аналогічну логіку, за його словами, застосовують й до електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ота пільгова ціна
– розрізняє Корольчук.
Перехресне дотування: масштаби зменшились, але тема не зникла
Важливий момент: навіть якщо дотування зменшилося порівняно з довоєнним періодом, це не означає, що МВФ перестане тиснути на Україну з цього приводу.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10 – 15 років тому перехресне дотування становило близько 4 млрд доларів по ринку в Україні. Нині ж, за його оцінкою, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук наголошує, що у внутрішньому розумінні МВФ дотування може охоплювати ширший пакет: у тому числі також і дотації, і пільги та адресні житлові дотації.
Європейський парадокс: їм можливо, нам – ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди мають право надавати своїм громадянам пільги і дотації. Але в Україні це має всі шанси не спрацювати.
Для ілюстрації він наводить приклад Франції.
У них 30 млрд євро пішло на субсидії для ринку електроенергії та газу.Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення
– ілюструє ситуацію Корольчук.
Ще один яскравий кейс, який він згадує, це приклад Польщі.
У них є вугільний сектор дуже великий і Європа їх “тисне”. А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і дають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
– каже експерт у галузі енергетики.
У підсумку Корольчук руйнує популярний міф про так званий “чистий ринок”
Немає цієї ринкової вартості, про яку нам часто говорять. Ну, немає
– підкреслює він.
На що МВФ реально тиснутиме: ПСО, пільги, кількість отримувачів
З точки зору експерта, тиск Фонду буде спрямований у два напрямки:
- Перший – це згортання перехресного дотування (різниці між тарифом і ринком).
- Другий – зменшення кількості тих, хто отримує дотації і пільги. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ буде наполягати, щоб відмовлялися від перехресного дотування та скорочували далі тих, хто отримує пільги і тих, хто отримує дотації. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015 – 2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували дотації, після чого кількість одержувачів поступово зменшували
– каже він.
Втім, післявоєнна соціальна реальність, за оцінкою співрозмовника УНН, може працювати у зворотному напрямку. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйони українців отримують дотації і пільги, то через кілька років додасться ще мільйонів 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина – збільшення кількості ветеранів та людей з інвалідністю. Тому, на його думку, урізання дотування для нашої країни неминуче.
Найбільш жорстка частина прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.
Це посил стосовно військових… ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися однозначно
– підкреслює експерт у галузі енергетики.
Фіскальний ефект: коли легше кошторису, але соціальна проблема не зникає
На питання про реальний бюджетний ефект співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені важко сказати. Однак визнає це буде менше навантаження на бюджет
– каже він.
За його логікою, вивільнені кошти держава зможе перенаправляти на інші потреби. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Проблема соціального ніколи не зникне, а в разі урізання підтримки може породити армію тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами – ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут з’являється ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес та фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгій перспективі.
Деградація і відсутність відновлення як “вузьке місце” енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що тарифна дискусія відбувається на тлі руйнування енергосистеми через атаки рф. Експерт описує ситуацію як втрату здатності до регенерації. Адже система фактично деградувала та вже не буде такою, як була до війни.
Його прогноз щодо межі відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це
– ділиться своїм поглядом на проблему експерт.
Чи вирішать тарифи проблему інвестицій у енергосектор
Юрій Корольчук, заглиблюючись у проблему тарифів та дотування, визнає: тарифи на тепло і воду занижені й мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість – гривень 50. І цього вистачає, щоб утримувати свою компанію
– каже він.
Питання інше: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки ремонтувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть, гроші, це буде брехня. Ніхто в світі коштом тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
– наголошує експерт.
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує “зелений тариф”, який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.
Тарифна тема як іспит на зрілість держави
Юрій Корольчук підкреслює: заява Георгієвої, якщо читати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реальністю суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення дотування у трактуванні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а тривалим процесом зі скороченням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальне не зникає за наказом кредитора, а зруйнована енергосистема не відновлюється сама по собі.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, перезбирати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Зазначимо, що в межах EFF уряд зобов’язувався підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС – Україна і включає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.