Українська гривня після новорічних свят опинилася під тиском, але її знецінення корелюється з регульованою логікою валютної стратегії. Фахівець Олег Пендзин пояснює, що в Україні відсутній традиційний валютний ринок, а НБУ є головним продавцем валюти.
Українська гривня після новорічної перерви знову зазнала тиску, а коливання курсу одразу стали предметом для загальних хвилювань та критичних передбачень. Проте, нинішнє здешевлення національної валюти скоріше узгоджується з керованою логікою валютної політики, аніж сигналізує про різку зміну правил.
Про це в коментарі УНН повідомив директор Економічного дискусійного клубу, експерт Олег Пендзин, пояснивши, чому в Україні насправді відсутній класичний валютний ринок, що лежить в основі січневого “гривневого сценарію” та які ризики можуть похитнути державну валюту в другому півріччі 2026 року.
Що відбулося з гривнею у другій половині січня
Незважаючи на відносно стабільний попит з боку громадян та бізнесу, котирування швидко пішли вгору: долар за короткий час подолав позначку 43 грн, а євро без особливих проблем закріпився вище 50 грн.
Подібний рух виглядає більше як наслідок загальної зміни курсових очікувань та корекції після свят, ніж як реакція на будь-який “вибуховий” фактор. Після свят ринок зазвичай повертається до звичних обсягів операцій, імпортери активізують придбання, а банки переоцінюють позиції, і цього іноді достатньо, щоб курс змінився навіть без значного збільшення попиту.
В результаті, декілька торгових днів трансформувалися у відчутний стрибок: долар вийшов у діапазон вище 43 грн, а європейська валюта пройшла психологічну позначку 50 грн, посилюючи відчуття, що ринок переключився на слабшу гривню.
“Валютного ринку немає”: що має на увазі експерт
Головна думка співрозмовника УНН звучить категорично:
“В Україні валютного ринку немає”.
Мова йде не про те, що відсутні транзакції з валютою, а про те, що механізм формування курсу — не ринковий у традиційному розумінні.
На організованому валютному ринку попит і пропозиція формуються через конкуренцію багатьох продавців валюти (в першу чергу експортерів) та покупців (імпортерів), а Центробанк лише згладжує надмірні коливання інтервенціями. Натомість в українських реаліях, Національний банк відіграє роль єдиного ключового продавця валюти на міжбанку
– пояснює Пендзин.
З цього експерт робить висновок: значна частина курсової динаміки — похідна від стратегії регулятора, а не результат непередбачених ринкових коливань. Це важливо брати до уваги, щоб розуміти: якщо регулятор контролює більшу частину пропозиції, то курс стає не стільки індикатором “фінансової паніки”, скільки інструментом макроекономічного управління.
Логіка державного кошторису та сезонність: чому гривня знецінюється взимку
Олег Пендзин пов’язує зимові коливання курсу з бюджетним циклом. На його думку, грудень та січень традиційно є періодами, коли:
- у грудні відбуваються великі бюджетні виплати, закриття актів виконаних робіт та розрахунки за тендерними контрактами;
- у січні надходження (зокрема податкові) часто менші через “святковий фактор”, в той же час соціальні та інші обов’язкові платежі не зникають.
У такій ситуації Міністерству фінансів вигідніший слабший курс: за умовний долар міжнародної допомоги чи інших валютних надходжень бюджет отримує більше гривні, що спрощує фінансування видатків.
Регулятор, згідно з логікою співрозмовника УНН, може “відпускати” курс взимку, а згодом, ближче до лютого, повертатися до зміцнення гривні.
Як приклад експерт наводить січень 2025 року: тоді, за його словами, гривня знецінювалася, а потім зміцнювалася. Теперішню ситуацію він пропонує розглядати у контексті аналогічної логіки.
Чи є в Україні ознаки радикальної зміни валютної політики
Директор Економічного дискусійного клубу чітко висловлює свою думку: підстав для радикальної зміни валютної політики наразі немає. Аргумент експерта простий: ключовий запобіжник 2025 року зберігається і у 2026-му.
“Мається на увазі міжнародне макрофінансове забезпечення”, — уточнює Пендзин.
Він також наголошує на закладених у держбюджеті орієнтирах середньорічного курсу (на 2025 рік і на 2026-й), але підкреслює: фактична динаміка може відрізнятися, а середньорічний показник не означає, що курс увесь рік триматиметься на одному рівні.
Висновок тут радше технічний: сама наявність макрофінансової підтримки зменшує потребу в різких девальваційних сценаріях у короткостроковій перспективі.
Що може бути з курсом у першому півріччі: базовий сценарій від експерта
Оцінка Олега Пендзина для найближчих місяців зводиться до обережного очікування стабілізації та можливого незначного зміцнення гривні у лютому.
Він підкреслює:
“Прогноз у таких умовах не може бути точним, оскільки навіть за значної ролі регулятора курс залежить від багатьох факторів. Проте основна логіка така:
зимове здешевлення може бути частиною керованого сценарію.
У лютому можливий відкат і часткове зміцнення, якщо не виникне додаткових “шоків попиту”, — зазначає експерт.
Інфляція як головний мотив: чому НБУ “тримає” гривню
Експерт-економіст наголошує: Національний банк відповідає за інфляцію, а курс є одним з інструментів її стримування. Чим міцніша гривня, тим дешевший імпорт, а отже, нижчий інфляційний тиск через імпортні ціни. Для економіки, залежної від імпорту (паливо, техніка, частина продуктів харчування та сировини), це критично.
Звідси випливає практичний висновок: навіть якщо комусь здається, що сильна гривня заважає експорту, в умовах війни та високих ризиків пріоритет інфляційної стабільності може бути важливішим.
Урожай, війна і поведінка населення: що впливатиме на гривню в другому півріччі 2026
Найбільша невизначеність, за оцінкою Пендзина, починається після першого півріччя. Він прямо пов’язує курсові ризики з двома групами факторів.
Врожай і продовольчий баланс.
Якщо врожай буде хорошим, з’являється більше можливостей для м’якшої курсової політики: внутрішні ціни на базові продукти можуть бути стабільнішими, а інфляційний ефект від дорожчого імпорту частково зменшується.
“Якщо ж врожай гірший, регулятор, згідно з цією логікою, буде змушений жорсткіше тримати гривню, щоб не розкручувати інфляцію”, — пояснює логіку економіст.
Безпекова ситуація і психологія попиту.
Тут Олег Пендзин пропонує зосередитися на типовій реакції на загострення на фронті: населення активніше купує валюту через страх, можливу міграцію та зниження довіри до нацвалюти.
“Збільшення попиту саме по собі створює девальваційний тиск, а можливості НБУ залити ринок валютою не безмежні”— говорить Пендзин.
У цій же площині експерт згадав і зовнішньополітичні ризики та “переключення уваги” партнерів на інші кризи (наприклад, “питання Гренландії”), яке теоретично може впливати на темпи та обсяги підтримки, а отже, і на курсові очікування.
Резерви НБУ як “подушка безпеки”, або Чому панікувати зарано
Щоб знизити рівень емоцій, який виникає під час обговорень про фінансове майбутнє гривні, директор Економічного дискусійного клубу апелює до обсягу міжнародних резервів НБУ, назвавши цифри на рівні 57 млрд доларів.
На його думку, це велика сума, яка дає регулятору можливість для курсового маневру та згладжування піків попиту. В той же час він визнає: резерви можна витрачати швидко, якщо одночасно зростає попит і зменшується зовнішнє фінансування. Але в поточних умовах саме наявність значної “подушки безпеки” зменшує ризик неконтрольованого сценарію.
Таким чином, теперішні рухи курсу не обов’язково початок обвалу. Вони можуть бути елементом керованої політики національного фінансового регулятора в рамках бюджетного та інфляційного контурів.
Крім того, у короткому горизонті (перші місяці 2026 року) ключовим чинником залишається стратегія регулятора та ритм зовнішнього фінансування, а не закони “чистого валютного ринку”. А найбільші ризики переміщуються у друге півріччя, де курс сильніше залежатиме від врожаю, безпеки та поведінкових факторів попиту населення.
Нагадаємо
Раніше фінтехекспертка, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка, передбачила, що курс долара протягом 2026 року перебуватиме в діапазоні 44–46 гривень за долар, з можливими короткочасними стрибками у періоди максимального попиту на валюту. За умови збереження воєнних ризиків та значних бюджетних витрат, долар може наблизитися до рівня 47–48 гривень до кінця року.
Щодо євро, то, за прогнозами Олени Сосєдки, його динаміка буде більш нестабільною через вплив глобального ринку. У базовому сценарії курс євро цього року буде коливатися в межах 49–52 гривні.