Україна взяла на себе зобов’язання щодо перегляду механізму висування кандидатур на посаду Генпрокурора відповідно до європейських норм, однак це не передбачає проведення змагання. У державах Європи з розвиненою економікою Головного прокурора призначає уряд або глава держави.
Інтеграція України до європейського простору неминуче пов’язана з глибокими нормативними змінами та пристосуванням до європейських стандартів. Однак у певних обговореннях дедалі частіше виникає питання: чи дійсно ми впроваджуємо європейський досвід, чи створюємо свої власні гібридні форми, яких у самій Європі немає, повідомляє УНН.
Одна з таких дискусій торкається питання призначення та звільнення Генерального прокурора України.
Останнім часом певна кількість реформаторів з громадянського суспільства наполягає: Генерального прокурора потрібно обирати на змаганнях за участю активістів, посилаючись на “найкращі європейські зразки”. Але чи відповідає це реальності?
Що саме зобов’язалася зробити Україна
Експрокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький нагадує, що 11 грудня 2025 року була прийнята спільна заява Комісара ЄС з питань розширення та віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Один із пунктів цього документа звучить так: “Здійснити всебічний перегляд способу вибору та усунення Генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до передових європейських зразків”.
Отже, за словами експрокурора, заява не містить жодної згадки про змагання. Вона також не роз’яснює, що саме варто розуміти як “передові європейські зразки”. Однак саме на основі цього формулювання виник політичний посил: в Україні має бути змагання на посаду Генпрокурора.
А що тоді насправді є “кращою європейською практикою”?
Броневицький наводить дійсні європейські методи економічно розвинутих країн, системи яких вважаються взірцевими.
За сукупністю критеріїв (номінальний ВВП, ВВП на душу населення, ВВП за ПКС, ІЛР) до топ-5 європейських країн входять: Німеччина, Швейцарія, Франція, Велика Британія, Швеція. І ось як у цих країнах призначають Генерального прокурора, розповідає Броневицький.
Німеччина: кандидатуру пропонує Федеральний міністр юстиції, призначає Федеральний президент.
Швейцарія: Генерального прокурора обирає Федеральні збори (спільне засідання обох палат парламенту).
Франція: кандидатуру висуває міністр юстиції, призначає президент Республіки.
Велика Британія: призначає прем’єр-міністр, офіційно затверджує монарх.
Швеція: призначення виконує уряд.
Жодна з цих країн не проводить змагання.
І це не “відхилення від норм”, а європейський стандарт як такий.
То в чому проблема?
Проблема не в Європі. Проблема в тлумаченнях. Як влучно підмітив народний депутат Сергій Власенко, Конституція України прямо визначає порядок призначення Генерального прокурора.
У нас в Конституції вказано, що кандидатуру Генерального прокурора призначає Президент України за погодженням з Верховною Радою. Все. Немає жодних змагань
– зазначає він.
Власенко також зі скепсисом ставиться до самої ідеї змагань у нинішньому вигляді.
За останні декілька років ми побачили, що ці змагання часто виглядають як імітація. Завчасно відомі переможці, маніпулювання під час процедур
– говорить нардеп, голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) з питань вірогідної корупції в правоохоронній та судовій системах.
Як приклад він навів змагання до апеляційних адміністративних судів, де, за даними Тимчасової слідчої комісії, серед лідерів виявилися чинні члени Вищої ради правосуддя, родичі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та співробітники самих конкурсних органів.
Конституція: ще один важливий аргумент
Член Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимир Ватрас підкреслює, що зміни до Конституції в частині процесу обрання Генерального прокурора – не передбачаються.
Посада Генерального прокурора є конституційною. Зміни до Конституції в умовах воєнного стану є неможливими
– заявляє парламентарій.
Більше того, за його словами, парламент на даний момент не має жодних намірів змінювати порядок призначення Генпрокурора, а зауважень до чинного керівника прокуратури у депутатів немає.