В Україні розкрили декілька резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – інцидент з “ДокторомПі”, зловживання у сфері трансплантації та обвинувачення лікарів медзакладу “Odrex” у неналежному виконанні професійних обов’язків.
Українська сфера охорони здоров’я тривалий час була закритим середовищем, де внутрішні промахи приховували за латинськими термінами, а корпоративна етика переважала над законодавством. Однак з плином часу виявилися імена, які трансформували образ медика з благодійника на фігуранта кримінальних зведень. Ці випадки – не просто перерахування порушень, це опис того, як амбіції, користолюбство та почуття безкарності знищують найдорожче – право людини на життя та неупередженість. Про найбільш резонансні інциденти в медичній галузі, читайте в матеріалі УНН.
Послідовність зниження іміджу лікаря в очах соціуму починається з персонажа майже легендарного – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, котрий нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував незвичайні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні трансляції, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, держава здобула власного медичного дивака.
Але за блискучою зовнішністю приховувалася фальш. Слідчі встановили: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Незважаючи на це, він здійснював складні втручання та “лікував” хворих. У 2014 році суд визнав його винним за фактом незаконної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Мова йшла про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у вироку були зазначені шахрайство та фальсифікація документів.
Ця історія стала потрясінням не тільки через масштаб брехні, а через масштаб замовчування. Як система дозволила шахраю роками оперувати, виступати на державному рівні та формувати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків та апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали потік обговорень. Але незалежно від юридичних тонкощів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука соціум навчився ставити питання. Однак довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: чорна трансплантологія
Коли здавалося, що дно медичної етики вже досягнуто, країну вразив інцидент у найбільш вразливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медиків. За даними слідства, мова йшла про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та маніпулювання чергою на пересадку органів.
Трансплантація це галузь, де пацієнт буквально живе від дзвінка до дзвінка. Де сім’ї погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система неупереджена. Де кожний протокол – питання виживання.
Після вручення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично зупинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, боячись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками завойовувала довіру, опинилася в стані ступору. Пацієнти, які чекали на серце чи нирку, залишилися заручниками не тільки хвороби, але й кризи довіри.
Після широкої медійної популярності цього кейсу у свідомості українців знову відродилися легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до суспільного інциденту стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та девелопера Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці оголосили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русакова також усунено з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
За даними Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні зазначено, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не було призначено обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом переріс у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім приятелем родини Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакові цінні подарунки: квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus. Водночас сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як інструмент торгівлі інвалідністю
Фінальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – голови Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок банкнот, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
За версією слідства, йшлося про незаконне збагачення та можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо обурливо. Поки одні втрачали здоров’я на передовій, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “ухилятися” від армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на інструмент наживи, руйнується не тільки медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для дискусій про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у свідомості мас образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – змальовують складний та болісний портрет української медицини. У кожній з них є постраждалі: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили рідних, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли хворий заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і порядність. Кожен гучний інцидент забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в окремих справах, суспільству доводиться відповідати на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Бо медицина без довіри – це система без імунітету.