Депутатка Юлія Гришина пояснила, що проєкт закону №10392 впроваджує європейські норми для навчання, а не жорсткі покарання. Документ визначає настанови щодо застосування штучного інтелекту та освітні заходи для школярів віком від 14 років.
Схвалений Верховною Радою законопроєкт №10392 не запроваджує карних стягнень, а затверджує чіткі європейські критерії для навчання та наукової діяльності. Про це поінформувала співрозробниця законопроєкту Юлія Гришина, повідомляє УНН.
Деталі
Одним з найбільш обговорюваних аспектів документа стало використання ШІ. Гришина розвіяла міфи про повну заборону технологій в навчальному процесі.
Штучний інтелект не підлягає цілковитій забороні. Законопроєкт тільки встановлює чіткі приписи його застосування в освітній і науковій роботі – зокрема, вимогу вказувати допомогу ШІ там, де це потрібно. Це відповідає європейській практиці та оберігає авторство й академічну чесність
– пояснила Гришина.
Виховні заходи замість покарань
Парламентарій також прокоментувала положення про відповідальність з 14 років. Вона підкреслила, що ціллю є не утиски щодо школярів, а формування етичної поведінки з юного віку.
Згадування про можливість реагування на провини з 14 років не означає каральних стягнень. Йдеться про заходи виховного характеру: роботу з учнями та батьками, створення культури доброчесності, а не покарання
– уточнила Гришина.
Нові обов’язки навчальних закладів
Відповідно до прийнятого 18 грудня закону, кожен заклад освіти повинен створити особисту систему забезпечення доброчесності. Вона повинна містити зрозумілі механізми перевірки робіт на плагіат, вигадки чи академічний саботаж. Юлія Гришина наголосила, що “законопроєкт не впроваджує більш сувору” відповідальність, а конкретизує та модернізує правила, робить прозорішими процеси розгляду порушень і зменшує можливості для їх замовчування або терпимості.
Завершуючи пояснення, депутатка додала: “Законопроєкт поширює єдині та чіткі правила академічної доброчесності на всі щаблі освіти та офіційно закріплює європейські стандарти у цій царині”.