З початку року було зареєстровано понад 1200 займань через несправності в електричних мережах. Служба порятунку акцентує увагу на ризиках використання неліцензованих приладів та надмірного навантаження на електромережі.

Працівники ДСНС повідомляють: на тлі труднощів з електропостачанням українці все частіше вдаються до саморобних засобів обігріву та освітлення, що призводить до катастроф.
Тільки з початку поточного року в управлінні зареєстрували більше тисячі пожеж через збої в роботі електромереж та електроприладів. Про найбільш поширені загрози та правила безпеки представники ДСНС повідомили під час прес-конференції для населення, інформує УНН.
Загоряння через електроенергію: статистика та типові помилки
Представник Департаменту цивільного захисту та профілактичної діяльності ДСНС України Владислав Багнюк підкреслив, що проблема набула широкого розмаху.
“На жаль, з початку року (зафіксовано, – ред.) вже понад 1200 випадків, коли виникали загоряння внаслідок саме збоїв в функціонуванні електромережі або електроприладів”, – зазначив Багнюк.
За його словами, у багатьох випадках причиною ставало або використання невідповідних стандартам пристроїв, або ризиковане “оновлення” старих пристроїв своїми силами.
Саморобні подовжувачі та “трійники” під тиском
Окрему увагу рятувальники звернули на кустарні подовжувачі. Як приклад, продемонстрували саморобний подовжувач, що не був сертифікований.
Представник ДСНС зауважив: усе, що не має сертифікації або з пошкодженою ізоляцією, бажано негайно вилучити з використання, а не чекати першого короткого замикання.
Ще одна звична ситуація трапляється після відновлення подачі електроенергії, коли люди намагаються одночасно зарядити якомога більше техніки. Рятувальники попереджають: підключати п’ять-шість приладів одночасно в одну й ту ж розетку не можна – це створить надмірне навантаження на систему.
Павербанки та акумулятори: чому в будь-який момент вони можуть вибухнути
Під час відключень електроенергії зростає і кількість ризиків, пов’язаних із павербанками та акумуляторами. Згідно зі словами представника ДСНС, небезпечно використовувати акумулятори, що мають сліди деформації. Подібні пристрої, підкреслив він, будь-коли можуть просто вибухнути.
Кип’ятильники та чайники: за яких умов ними можна користуватися
Аналогічні правила діють і для побутових пристроїв для нагрівання води. Рятувальники відзначили, що для менш потужних зарядних станцій люди іноді обирають кип’ятильники, однак тут також працює просте правило: якщо прилад пошкоджений, в жодному разі не використовуємо його.
Що робити, якщо виникло загоряння: правильна послідовність дій
У випадку загоряння перш за все необхідно викликати службу порятунку.
“Якомога швидше, необхідно зателефонувати до служби за номером 101 або 112”, – наголосив представник ДСНС.
Він додав важливу деталь: першим трубку повинен покласти той, хто приймає дзвінок від постраждалої людини.
За можливості, якщо немає сильного задимлення, можна спробувати ліквідувати займання первинними засобами, але з обмеженнями.
Представник служби зауважив: електроприлади під напругою водою не гасимо. Замість цього можна використати вогнегасник і діяти за інструкцією.
“Ми висмикуємо чеку, наводимо вогнегасник на вогнище (займання, – ред.) і натискаємо”.
Якщо ж задимлення інтенсивне, рятувальники рекомендують покинути приміщення, вийти в безпечне місце та очікувати прибуття пожежників.
Додатково в ДСНС радять забезпечити, щоб підрозділи могли безперешкодно дістатися до місця виклику. Оскільки, якщо є зачинені двері, кодові замки, ворота, то вони стануть перешкодою для рятувальників, що прибули на місце інциденту.
Газові пальники та балони: тільки для приготування їжі та з провітрюванням
У профільному відомстві особливо застерігають українців щодо газових пальників з балонами, які люди іноді використовують як альтернативне тепло. Рятувальники наголошують: такі пристрої можна використовувати лише для підігріву їжі й тільки на відкритому повітрі. Застосовувати їх для обігріву кімнати категорично заборонено, оскільки існує загроза вибуху: тепло передається на балон, газ всередині збільшується в об’ємі й може здетонувати.
Для безпечного використання радять купувати лише сертифіковані пальники та дотримуватися інструкції.
Також важлива герметичність з’єднання. Перевірити її можна простим способом.
“Банально: мильний розчин. Змащуємо місця з’єднання балона. За відсутності бульбашок, з’єднання вважається герметичним і можна діяти за інструкцією”, – говорять рятувальники.
Чому не можна ставити балон на електроплиту
Окрема небезпечна практика, яку фіксують рятувальники, – це розміщення балона на електроплиті. В ДСНС пояснили прямий сценарій аварії: коли електропостачання відновиться, плита почне нагріватися й цей газовий балон просто вибухне. Тому балони та пальники слід тримати подалі від джерел тепла та в місцях, недосяжних для дітей.
“Тихий вбивця” – чадний газ і генератори
Рятувальники нагадують і про отруєння монооксидом вуглецю.
“Недаремно кажуть, що чадний газ – це тихий вбивця”, – зауважив представник ДСНС, пояснюючи, що ця речовина не має ні кольору, ні запаху.
З його слів, монооксид вуглецю інтенсивніше зв’язується з гемоглобіном, ніж кисень, через що організм не отримує критично важливий газ і людина може втратити свідомість, а без надання допомоги можливі навіть смертельні випадки. Тому при будь-якому горінні необхідне провітрювання.
Окремо рятувальники згадали про генератори. Наголошують: їх необхідно розміщувати лише на відкритому повітрі, на відстані шести та більше метрів.
“У жодному разі не можна ставити на відкритих балконах, у підвалах”, – застерегли в ДСНС, додаючи, що вже були зафіксовані випадки смертей через ігнорування цих правил.
