Український підприємницький сектор вносить в оплату до генераторів у квитанції через відімкнення електроенергії. Законодавчі акти вимагають повідомляти клієнтів про подібні фінансові нарахування завчасно.
В обставинах частих знеструмлень український бізнес все частіше вдається до генераторів для забезпечення діяльності. Одночасно з цим в квитанціях підприємств харчування і обслуговування виникає окрема графа – оплата за функціонування генератора, повідомляє УНН.
Юридичні вимоги до додаткових нарахувань
У роз’ясненні для УНН Юридичний консультант, співзасновник і керівний партнер “APRÁVOX” Володимир Сазикін підкреслює, що українське право вимагає від підприємств завчасно доводити до відома споживача всі складові ціни товарів і послуг.
Відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”, клієнт має право отримати вичерпну, зрозумілу і правдиву інформацію ще до моменту здійснення придбання або оформлення замовлення.
Якщо установа планує додавати до рахунку витрати на функціонування генератора, клієнт має бути заздалегідь повідомлений про наявність даного платежу і його обсяг
– пояснює Сазикін.
Крім того, норми функціонування закладів ресторанного господарства передбачають можливість надання додаткових послуг, але за умови, що їх перелік і вартість чітко вказані в цінниках або меню.
Отже, якщо оплата генератора фігурує як окрема стаття, вона повинна бути відкрито показана в інформаційних матеріалах для споживачів.
Точка зору Держпродспоживслужби
У Держпродспоживслужбі зазначають, що стягнення будь-яких додаткових оплат без попереднього інформування або узгодження з клієнтом є порушенням його прав.
Подібні дії можуть ставити під питання законність роботи закладу і стати підставою для втручання контролюючих органів.
Найбільш надійним шляхом для підприємств експерти вважають включення витрат на експлуатацію генераторів в загальну вартість продукції або послуг з формуванням єдиної остаточної ціни без окремих доплат.
Війна як чинник подорожчання
У той же час директорка Smart Corporate Service LTD, доктор економічних наук Олена Нусінова констатує, що поява додаткових витрат у рахунках – це віддзеркалення глибших економічних процесів.
Через витрати на паливо, сервісне обслуговування генераторів і втрати від вимушених перерв у роботі підприємства змушені переглядати цінову політику.
У періоди енергетичної нестабільності середній рахунок в закладах громадського харчування збільшується в межах 6–12%. Це вже не короткочасне явище, а новий рівень витрат, який поступово закріплюється в основних цінах
— роз’яснює економістка.
Згідно з її словами, через систематичні удари по енергетичній інфраструктурі електроенергія перестала бути стабільною базою для ведення бізнесу і перетворилася на ризиковий ресурс.
Генератор – це не предмет комфорту, а вимушена заміна основної інфраструктури. Бізнес працює в умовах кризової економіки, коли витрати постійно зростають
– акцентує експертка.
В результаті підприємства змушені включати нові витрати в ціну своїх послуг, формуючи нову реальність для споживачів.
Довготривалі наслідки для ринку
Економістка звертає увагу на декілька важливих змін:
– збільшені ціни поступово закріплюються і не повертаються до колишнього рівня;
– у вартість товарів і послуг закладається ризик майбутніх перебоїв з енергопостачанням;
– ринок поступово трансформується, і виживають ті компанії, які можуть інвестувати в автономність.
Більш дрібні заклади часто не витримують такого навантаження або змушені припиняти роботу.
Як реагують клієнти
Поведінка споживачів також змінюється. Люди починають рідше відвідувати заклади, вибирають більш прості формати або віддають перевагу домашньому споживанню.
У більш широкому економічному контексті це означає зниження попиту в сфері послуг і поступове зменшення ділової активності.
Ціна війни в щоденному рахунку
За словами Нусінової, “оплата генератора” стала символом того, як військові удари по інфраструктурі переходять у щоденну економіку.
Коли бізнес змушений компенсувати зруйновану енергосистему власними силами, економіка держави стає дорожчою, менш продуктивною і менш доступною для споживачів.
Поки енергетична інфраструктура залишається під загрозою, додаткові витрати будуть закріплюватися в цінах, а війна продовжуватиме впливати на кожен споживчий рахунок.