Верховна Рада затвердила проєкт закону, націленого на вдосконалення науково-дослідницької бази та посилення заохочення молодих науковців. Про це повідомляє пресслужба ВР, інформує УНН.
Деталі
Закон коригує засади діяльності наукової інфраструктури згідно з нормами Євросоюзу. До того ж, документ передбачає формування сприятливих умов для більш результативного застосування наукового устаткування та покращення доступу до нього для наукового товариства.
Народні депутати сподіваються, що впровадження положень закону сприятиме модернізації дослідницької бази та нарощуванню потенціалу вітчизняних наукових інституцій.
Про що йдеться у тексті закону
Новий закон являє собою спробу парламентарів привести українські правила функціонування дослідницької інфраструктури у відповідність до європейських підходів.
Основна ціль нововведень – встановити зрозумілі умови та правила для різноманітних суб’єктів дослідницької інфраструктури та стимулювати їх до об’єднання та координації діяльності з метою оптимального використання фондів, техніки та фінансових ресурсів для фундаментальних і прикладних досліджень, розробок, науково-технічних послуг, експертної оцінки та навчання персоналу.
Водночас документ посилює підтримку молодих науковців: запроваджує в законодавство термін “постдокторант, постдокторантура, постдокторські дослідження”, конкретизує роль рад молодих науковців і розширює можливості отримання грантів через Нацфонд досліджень.
Потреба в змінах обґрунтовується авторами закону тим, що сучасна дослідницька інфраструктура вимагає значних витрат на утримання, а її розпорошення між організаціями без загальної координації ускладнює доступ і знижує ефективність застосування. Також автори пов’язують реформу з обов’язками України в рамках євроінтеграції та участі в Європейському дослідницькому просторі та програмах на зразок “Горизонт Європа”.
Крім того, мова йде про дефіцит кадрів. Ініціатори змін до законодавства відзначають, що молоді науковці часто полишають наукову діяльність або емігрують, а після початку повномасштабної агресії масштаби цієї проблеми лише збільшились.
Серед головних положень законопроєкту:
- адаптація положень до норм ЄС;
- виділення об’єктів науково-дослідницької інфраструктури;
- актуалізація вимог до центрів колективного використання обладнання, державних ключових лабораторій та національних наукових центрів (з акцентом на вільний доступ і можливість об’єднання для ефективнішого застосування ресурсів);
- ліквідація невідповідностей у чинному законодавстві.
Для заохочення молодих науковців пропонують законодавчо закріпити “постдок” як формат, уточнити компетенцію рад молодих науковців і розширити сфери грантової підтримки НФДУ на програми навчання (аспірантура чи ад’юнктура, докторантура, інтернатура, резидентура).
Нагадаємо
На початку грудня 2025 року уряд схвалив три освітні реформи, які стосуються вчителів-біженців, коледжів і оцінювання науковців. Таким чином, вчителі-біженці збережуть стаж, а коледжі отримали незалежність.