Погрози Дональда Трампа щодо Гренландії спровокували обурення в Європі, що може призвести до “розриву” з Америкою. Європейські посадовці обмірковують створення нового союзу без США, використовуючи “коаліцію бажаючих” для підтримки України як підґрунтя.
Заяви президента США Дональда Трампа щодо Гренландії спонукають Європу до “розриву” з Америкою, і в умовах, коли НАТО ставиться під сумнів, деякі офіційні особи вбачають у “коаліції охочих” основу для нового союзу без США – і якщо врахувати військову силу України, додавши до неї, серед інших, збройну могутність Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, потенційна військова міць “коаліції охочих” буде надзвичайною і включатиме як ядерні, так і неядерні держави, повідомляє Politico, інформує УНН.
Деталі
Як і в багатьох інших невдалих стосунках, з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому рік тому, це історія розбіжностей, прихованої напруги та намагань зберегти вигляд спокою на публіці.
Але для численних європейських урядів, включаючи найстаріших і найвідданіших партнерів Америки, загроза Трампа щодо каральних тарифів проти будь-кого, хто намагатиметься завадити йому заволодіти Гренландією, стала останньою межею. “Розлучення”, на їхню думку, “вже неминуче”, пише видання.
У приватних бесідах розчаровані європейські чиновники називають прагнення Трампа анексувати суверенну данську територію “божевільним” і “абсурдним”, ставлячи питання, чи не застряг він у своєму “бойовому режимі” після своєї венесуельської авантюри, і заявляючи, що він заслуговує на найсуворішу відплату Європи за те, що багато хто розцінює як явний і нічим не спровокований “напад” на партнерів по інший бік Атлантики.
“Я вважаю, що це сприймається як занадто великий крок, – заявив один європейський дипломат. – Європу критикують за її безсилля перед Трампом. У цьому є певна істина, але існують і червоні лінії”.
Високопоставлені європейські посадовці все більше переконані, що настав час визнати правду про те, що Америка Трампа більше не є надійним торговим партнером, а тим більше надійним союзником у сфері безпеки, і терміново подивитися в майбутнє. “У політиці США відбуваються зміни, і в багатьох аспектах вони є незворотними, – за словами високопосадовця європейського уряду. – Очікування – це не вихід. Необхідно впорядковано та скоординовано перейти до нової реальності”.
Ця координація вже розпочалася, як і масштабна дискусія про те, що буде далі, пише видання.
Якщо не відбудеться кардинальної зміни підходу Сполучених Штатів, цей процес, найімовірніше, завершиться радикальною перебудовою Заходу, яка порушить глобальний баланс сил. Наслідки варіюються від трансатлантичної економічної шкоди через посилення торговельної напруженості до ризиків для безпеки, на тлі того, як Європа намагається захистити себе без американської допомоги, перш ніж вона буде цілком готова до цього, пише видання.
Ймовірно, Сполучені Штати також зазнають певних втрат, наприклад, через їхню спроможність проєктувати військову силу в Африці та на Близькому Сході без доступу до мережі баз, злітно-посадкових смуг і логістичної підтримки, яку зараз надає Європа.
Майбутнє після виходу США
Поряд з усіма розмовами про відповідні заходи, спрямовані на торгівлю США, дипломати та урядовці в столицях країн також розмірковують над тим, що може принести довгостроковий розрив з Вашингтоном.
Для більшості ця перспектива є болісною, вона покладе край 80 рокам мирної співпраці, взаємної підтримки та вигідної торгівлі і завдасть нищівного удару НАТО в його поточному вигляді. Багато урядів прагнуть врятувати те, що можливо, тоді як лідерка ультраправих в Італії Джорджа Мелоні намагається відновити відносини, зазначає видання.
Але для деяких урядовців майбутнє західних союзників після виходу США неважко уявити, пише видання.
По-перше, європейські держави, включаючи ті, що не входять до ЄС, як-от Велика Британія та Норвегія, провели значну частину другого терміну Трампа, працюючи у дедалі ефективнішій групі, яка вже діє без Америки: так званій “коаліції охочих” для підтримки України. Радники з національної безпеки з 35 урядів перебувають у регулярному контакті, часто зустрічаючись онлайн та особисто, а також взаємодіючи за допомогою менш формальних текстових повідомлень, пише видання. “Вони звикли шукати багатосторонні рішення у світі, де Трамп є значною частиною проблеми”, пише видання.
Рівень довіри в цих колах в цілому високий, за словами людей, знайомих з тим, як функціонує група. І це не лише на рівні посадовців: національні лідери самі беруться до справи і працюють у нових тісних угрупованнях.
Лідери, включаючи Кіра Стармера з Великої Британії, Еммануеля Макрона з Франції та Фрідріха Мерца з Німеччини, а також президента Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, Александра Стубба з Фінляндії та Мелоні з Італії, регулярно листуються один з одним – часто в одному груповому чаті, пише видання.
Лідери, які обмінюються текстовими повідомленнями
“За останній рік вони виробили добре відпрацьовану процедуру обміну повідомленнями щоразу, коли Трамп робить щось незвичайне та потенційно шкідливе”, – йдеться у публікації. “Коли справи починають швидко рухатися, важко координувати дії, і цей груповий [чат] справді ефективний, – сказала одна людина, знайома з цією домовленістю. – Це багато говорить про особисті відносини та їхнє значення”.
Ця “неформальна, але активна” система відома як Вашингтонська група (Washington Group), на честь групи європейських лідерів, які відвідали Білий дім разом із Президентом України Володимиром Зеленським минулого серпня.
Їхній підхід протягом минулого року здебільшого полягав у тому, щоб зберігати спокій і реагувати на його політичні дії, а не піддаватися на його провокаційні слова, пише видання. “Цей дух допоміг мирному процесу в Україні, коли “коаліція охочих” наблизилася до укладення рамкового мирного плану, під яким підписалися США, включаючи гарантії безпеки Америки для України. Це значне досягнення, враховуючи, що раніше Трамп виключав роль американських військових”, пише видання.
Але скандал, який Трамп влаштував через Гренландію, тепер переважив ситуацію, зазначає видання.
“Зник той м’який підхід до погроз американського президента. Навіть Стармер, зазвичай найобережніший з лідерів, назвав погрозу президента щодо мит “помилковою”, зокрема, вочевидь, під час прямої розмови з Трампом у неділю”, пише видання.
Криза щодо Гренландії зосередила увагу на питанні, як рухатися далі без Америки поруч, зауважує видання.
“Коаліція охочих починалася з України, – заявив інший дипломат. – Але вона створила дуже тісні зв’язки між деякими ключовими людьми в столицях. Вони будують довіру, а також схильність до співпраці. Вони знають один одного на ім’я, і з ними легко зв’язатися та надсилати текстові повідомлення”.
Питання НАТО
Цей формат потенційно може стати основою для нового альянсу безпеки в епоху, коли США більше не підтримують НАТО та європейську безпеку. Нова домовленість не виключатиме співпрацю з Америкою, але й не сприйматиме її як щось само собою зрозуміле
– йдеться у публікації.
Також у текстових чатах з лідерами Вашингтонської групи фігурує сам Зеленський, що вносить ще одну цікаву ідею. Україна є, безумовно, найбільш мілітаризованою країною серед представлених, з великою армією, високотехнологічною індустрією виробництва безпілотників та більшим досвідом у реаліях ведення війни, ніж будь-хто інший
– пише видання.
“Хоча Україна давно прагне членства в НАТО, зараз це здається меншою винагородою, ніж колись, оскільки обіцянки Америки підкріпити будь-які гарантії безпеки з кожним днем стають дедалі менш переконливими”, – сказано у публікації.
Якщо врахувати військову міць України, додавши до неї, серед інших, військову міць Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії, потенційна збройна міць “коаліції охочих” буде величезною і включатиме як ядерні, так і неядерні держави
– йдеться у публікації.
Хоча потреба Європи захищатися за меншої підтримки Америки, як зазначається, є старою темою для розмов, “останніми днями з’явився шквал ініціатив та заголовків з Брюсселя”. Офіційно ЄС вирішив бути здатним захищати себе до 2030 року.
Комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс тиждень тому запропонував створити постійну армію ЄС чисельністю 100 000 осіб і відродив ідею Європейської ради безпеки (European Security Council) з приблизно 12 членів, включаючи Велику Британію. Фон дер Ляєн рекламувала нову Європейську стратегію безпеки (European Security Strategy), хоча деталей поки що надано мало.
Існує широка згода з тим, що ці розмови про нову архітектуру європейської безпеки мають відбутися, і швидко. Лідери ЄС зустрінуться особисто на терміновому саміті найближчими днями, щоб обговорити реакцію на погрози Трампа щодо Гренландії, хоча обговорення може бути набагато ширшим
– зазначає видання.
Оскільки Трамп має відвідати Всесвітній економічний форум у Давосі, існує також можливість особистих переговорів між європейською та американською сторонами, пише видання.
Після розмови з Мерцем, Макроном, Стармером та Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, фон дер Ляєн заявила в неділю, що європейці будуть “непохитно стояти” на своєму зобов’язанні захищати Гренландію. “Ми стійко та рішуче зустрінемо ці виклики нашій європейській солідарності”, – сказала вона.
З огляду на нинішній момент, також знадобиться певне нестандартне мислення, зауважує видання.