Спеціалізований заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не бере до уваги відомості щодо кандидата на очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Журналістські розслідування вказують на ймовірну загрозу держбезпеці від його минулої діяльності.
Відповідальний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не звертає уваги на факти, які, згідно з даними журналістських вишукувань, говорять про те, що колишня робота кандидата на керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних постах у даному органі могла призвести до збитків національній безпеці та послідовно руйнувати транспортну авіацію держави, інформує УНН.
Претендент на посаду глави Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного претендента на крісло очільника Державіаслужби. До цього він обіймав посаду заступника керівника цього авіарегулятора та був звільнений у лютому минулого року згідно з рішенням віцепрем’єра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного ринку характеризують час роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як період системного і цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося тільки два, та й ті не в змозі літати.
Фахівці зазначають, що саме за рішеннями колишнього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру та по суті перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні постанови, націлені на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що вочевидь є підривом обороноздатності країни.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової бюрократичної тяганини з їх переоформлення між різними установами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно запевнив у відсутності перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, у грудні, він змінив думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу та не можуть бути зареєстровані. Як наслідок, використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальними збитками державі.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. По суті, таким чином він узаконив використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський не взяв до уваги той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти свідчать про необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на запитання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби профільний заступник міністра Сергій Деркач пояснив журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні якраз опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі визначатиметься вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує не звертати уваги на минулу діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка явно завдала значної шкоди обороноздатності нашої країни.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепрем’єр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення й надалі ігноруватимуться.
Цікаво, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач обіймав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, за логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що напряму стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко виокремлювати лобізм “своїх” від реальних спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Втім, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Слід зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до прем’єр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція поки що не отримала.
Окрім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.