Завдяки онлайн-платформі “СтопТиск” підприємствам було повернуто близько 32 млн грн та припинено 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року зареєстровано 177 заяв про утиски з боку правоохоронних органів.
Концепція “тиску на бізнес” охоплює різні аспекти: від тиску з боку регуляторних та фіскальних органів до неправомірного впливу з боку правоохоронних структур. Якщо українські компанії в певній мірі адаптувалися до постійних змін у законодавстві, коригувань у підходах до оподаткування та звітності, то неправомірні дії з боку правоохоронців часто стають справжньою проблемою, що може призвести до зупинки діяльності.
Саме на вирішення цього питання зосередився Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який, маючи досвід роботи на посаді керівника Державної податкової служби, неодноразово зустрічався з представниками бізнесу та розумів їхні потреби та проблеми.
Таким чином, у вересні 2025 року запрацював ресурс “СтопТиск” – платформа для безпосереднього спілкування підприємців з прокуратурою у випадках ймовірного тиску з боку правоохоронних та контролюючих структур. За час функціонування платформи було отримано сотні звернень, частина з яких дозволила повернути бізнесу майно, гроші та закрити кримінальні провадження. Детальніше про результати роботи платформи, реакцію правоохоронних органів на перегляд справ та межі використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступника керівника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законності органами, які займаються боротьбою зі злочинами у сфері захисту національних та іноземних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року діє платформа “СтопТиск”, за допомогою якої підприємці можуть безпосередньо повідомляти про тиск з боку правоохоронців. Яка кількість таких повідомлень надійшла?
За даними на 5 лютого 2026 року, через платформу “СтопТиск” було отримано 177 заяв від представників бізнесу щодо можливих неправомірних дій з боку правоохоронних та контролюючих органів. Після запуску платформи кількість звернень поступово збільшувалася, що може свідчити про покращення поінформованості підприємців та зростання довіри бізнес-спільноти до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки незаконного втручання у підприємницьку діяльність.
– Яка кількість цих заяв вже опрацьована? Які підсумки?
З усіх звернень, поданих через платформу “СтопТиск”, 169 заяв вже були розглянуті органами прокуратури. За результатами проведених перевірок, у 36 випадках було виявлено підстави для реагування та вжито відповідних заходів, що дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях було забезпечено прийняття рішень згідно зі ст. 284 КПК України.
В окремих випадках ми отримували подяки за виконану роботу, а також відгуки в соціальних мережах. Це підкреслює важливість платформи “СтопТиск” для бізнесу.
Водночас, у 133 випадках підстав для реагування не було виявлено. Це пояснюється тим, що вказані заявниками обставини не підтвердилися або не було виявлено ознак протиправного тиску. Решта заяв знаходяться на розгляді – їх ретельно аналізують для забезпечення об’єктивного та всебічного розгляду.
– Ви говорите про відновлення прав суб’єктів господарювання. Чи вдалося реально відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення грошових коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки вжитим заходам власникам було повернуто гроші, вилучені під час обшуків, в різних валютах на загальну суму, що в перерахунку на гривні становить близько 32 млн грн. Крім того, заявникам було повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виробництва тютюнових виробів, комп’ютерне обладнання, мобільні телефони, USB-накопичувачі та інше майно.
– Чи проводяться перевірки дій правоохоронців?
У 3 випадках було внесено інформацію до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій співробітників правоохоронних органів, а хід досудового розслідування перебуває під контролем керівників обласних прокуратур.
– На що найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через платформу “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії деяких правоохоронних органів з бізнесом, що потребують більш активного прокурорського втручання. Найчастіше підприємці повідомляють про процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання рішень суду щодо повернення конфіскованого майна, необґрунтоване затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично стежить за дотриманням законності, забезпечує співмірність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів для відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– Який правоохоронний орган найчастіше критикують підприємці?
Більшість заяв стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи ефективність захисту прав підприємців.
– Чи існує залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто найчастіше зазнає тиску?
– Хоча облік звернень за розміром або сферою діяльності підприємств не ведеться, аналіз наявних випадків дозволяє виявити певні тенденції. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що пояснюється великими фінансовими оборотами, наявністю майна, яке може бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими є компанії, що працюють у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури оперативно реагують на кожне повідомлення про порушення прав підприємців та вживають усіх передбачених законодавством заходів для запобігання неправомірному втручанню у діяльність підприємств.
– Про які найбільш відомі випадки з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати випадки щодо ряду великих та середніх підприємств, в яких було виявлено відсутність складу злочину або достатньої доказової бази. Зокрема, це стосується справ щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення конфіскованого майна, що стало показовим прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються представники бізнесу, щодо яких є обґрунтовані підстави для проведення розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури для закриття справи без негативних наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли деякі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути можливої відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається незмінною: реагування здійснюється лише за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а платформа не є засобом звільнення від кримінальної відповідальності або інструментом для закриття справ без правових підстав.
– Чи існують типові ознаки сфабрикованої або штучної справи? Часто можна почути, що справи тягнуться роками без судового розгляду та вироку.
– Тривалий судовий розгляд кримінальних проваджень не завжди свідчить про те, що справа є сфабрикованою, штучною або безпідставною. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України, судовий розгляд має здійснюватися у розумні строки. Однак, поняття “розумного строку” є суб’єктивним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту великої кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, зокрема значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, трапляються випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що проявляється у систематичному поданні необґрунтованих клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Тому, сама по собі тривалість судового розгляду не може вважатися ознакою сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо перевірки справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про закриті зустрічі? Чи чинили перешкоди слідчі органи? Можливо, ви можете навести конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу перевірки кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, діловою та спрямованою на досягнення результату. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За результатами цієї роботи було закрито кримінальні провадження, в яких не було достатньо підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково орієнтовано на застосування виважених, пропорційних та найменш обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності запобігання надмірному втручанню у підприємницьку діяльність. Прокуратура, зі свого боку, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.