Гучна “Справа Odrex” та безліч нарікань на медичну допомогу від хворих виявили загальну проблему беззахисності українських громадян, які потребують лікування. У Верховній Раді вже обговорюють необхідність законодавчих змін, що дадуть змогу точно відрізняти професійну похибку від злочинної халатності. Мова йде про відповідальність не лише лікарів, а й очільників медичних установ, які повинні відповідати за управлінські рішення та організацію лікувального процесу.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex зі скаргами на терапію та новини про летальні випадки серед пацієнтів у процесі лікування продемонстрували вкрай важливу проблему захисту прав українського пацієнта. Народна депутатка, заступниця голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Оксана Дмитрієва вважає, що модернізацію системи слід розпочинати із законодавчих змін. Про те, чому Україні необхідно чітке розрізнення між професійною помилкою та злочинною недбалістю, і про можливість введення відповідальності не лише для лікарів, а й для керівництва медичних закладів, читайте в матеріалі УНН.
Коли пацієнт сплачує значну суму за медичні послуги в приватному медичному центрі, він очікує не лише комфортні умови перебування, але й на підвищений рівень безпеки та передові методи лікування. Однак “Справа Odrex” зруйнувала цей стереотип. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, життя якого обірвалося в стінах одеської клініки Odrex через сепсис, спровокувала широкий суспільний резонанс. З’ясувалося, що за привабливим фасадом скандально відомої одеської клініки приховуються численні кримінальні розслідування та жахливі історії людей, які вважають себе або своїх близьких постраждалими від лікування в Odrex. Саме вони сформували рух активістів StopOdrex, який збирає та анонімно публікує відомості про лікування в даній клініці.
Найчастіше у своїх розповідях колишні клієнти Odrex повідомляють про ймовірні маніпуляції з медичними документами, залякування невиліковними хворобами з метою нав’язування дорогих хірургічних втручань, поширення особистої інформації колишніх пацієнтів і навіть взаємодію клініки з приватними похоронними агентствами.
Народна депутатка, заступниця голови профільного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства призводить до того, що справи про медичну недбалість тягнуться роками, не надаючи відповідей ні пацієнтам, ні медикам. На її думку, суть проблеми полягає в тому, що чинний закон не дає змоги чітко відокремити фатальний випадок від навмисного порушення протоколів лікування. Це робить процес пошуку справедливості безкінечним, де винних знайти практично нереально.
Резонансні медичні провадження, які роками розглядаються в судах, вказують на системну проблему. Питання полягає не лише у суворості кримінального покарання, а в тому, що в українському законодавстві досі відсутнє чітке розрізнення між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним недоліком в організації надання медичної допомоги. Через це родини пацієнтів роками чекають справедливого рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така система не сприяє формуванню ні довіри, ні безпеки
– зауважує Оксана Дмитрієва.
Нардеп наголосила, що в більшості європейських країн акцент у законодавстві робиться не на суворості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного аналізу. Мова йде про клінічні комісії та лікарське самоврядування, які здатні професійно розрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного прорахунку керівництва клініки. Саме такий підхід дозволив би оперативніше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я порушувала питання щодо необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає інтереси пацієнтів, забезпечує неупереджену професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не лише на виконавця, але й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку ведеться. Я впевнена, що нам слід перейти від реагування на окремі трагедії до створення прозорих і зрозумілих правил, які підвищать довіру до системи охорони здоров’я”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також підкреслила проблему вибіркової бездіяльності регуляторного органу. Незважаючи на 10 кримінальних проваджень, пов’язаних з діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати контракти з клінікою, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Згідно з офіційними заявами адміністрації скандальної Odrex, лише за 2023 рік клініка отримала від НСЗУ понад 53 мільйони гривень.
Можливо, причиною такої “зручної сліпоти” є той факт, що гендиректор скандально відомої клініки Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі протягом багатьох років? Адже Арутюнян не просто керує скандальним медичним закладом, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ з питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група розробляє “правила гри” для приватного сектору медичної галузі. Таке тісне партнерство на тлі 10 кримінальних справ та масових скарг пацієнтів викликає обґрунтовані підозри щодо конфлікту інтересів: чи може міністр неупереджено контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація, що склалася навколо “Справи Odrex”, є вироком застарілій системі правовідносин в українській медицині. Коли високі ціни та впливові знайомства в МОЗ слугують “захистом” від відповідальності, пацієнт стає беззахисним споживачем ризикованих послуг. Проте в цій системі немає переможців. Доки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання медичної допомоги не буде чітко регламентовано законом, ми лише спостерігатимемо поглиблення прірви: пацієнти побоюватимуться звертатися до лікарень, а компетентні медики – братися за складні випадки, щоб не стати черговими “крайніми” в судах у разі трагічного завершення.
Медицина не повинна бути випадковістю чи “небезпечним підприємництвом”, де ціною помилки є людське життя. Україні необхідні прозорі правила, де захист пацієнта є беззаперечним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу у разі лікарської помилки – неминучою.