Офіс Генпрокурора запровадив вебпортал “СтопТиск” для протидії тиску на підприємництво, вже опрацьовано 169 звернень. Разом з тим, окремі гучні справи, як, наприклад, гоніння групи “Константа”, поки що залишаються без логічного вирішення.
Змагання з тиском на підприємництво в Україні вперше за довгі роки отримала поштовх, оскільки нова команда Офісу Генерального прокурора ввела в дію механізми безпосередньої взаємодії з підприємцями та перевірки кримінальних справ. Разом з тим, значна частина резонансних справ, що мають усі ознаки замовних, досі не мають остаточного вирішення, що викликає питання щодо того, чи вийде довести реформу до кінця, пише УНН.
Новий погляд на застарілу проблему
Визначення “тиску на підприємництво” в Україні вже давно перестало бути абстрактним і скоріше скидається на звичай правоохоронних структур, що передавалася від однієї влади до іншої. Сьогодні переслідування має принаймні два аспекти: регуляторно-податковий і правоохоронний. Якщо до нестабільності законодавства, змін у звітності та фіскальних підходах підприємці певною мірою пристосувалися, то зловживання з боку правоохоронних органів часто стають по-справжньому гострим питанням, здатним на роки зупинити діяльність компанії за допомогою блокування рахунків, арештів техніки тощо.
Після приходу нової команди до Офісу генерального прокурора, напрямок на системну протидію тиску на підприємництво став головним. Ще перебуваючи на посаді керівника Державної податкової служби, теперішній Генпрокурор Руслан Кравченко активно спілкувався з підприємцями та розумів потребу бізнесу в реальному захисті від замовного кримінального переслідування.
“СтопТиск” як засіб безпосередньої дії
У вересні 2025 року почав працювати вебпортал “СтопТиск” – канал безпосереднього зв’язку бізнесу з прокуратурою. Тут підприємці можуть повідомляти про намагання незаконного впливу на них з боку правоохоронних або контролюючих органів.
За словами Світлани Литвин, заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та іноземних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” надійшло 177 звернень, з яких 169 вже опрацьовано.
За підсумками перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало змогу оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено ухвалення рішень у порядку ст. 284 КПК України. У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за проведену роботу, пости в соціальних мережах. Це засвідчує важливість функціонування вебпорталу “СтопТиск” для бізнесу. Разом з тим, у 133 випадках підстав для реагування не виявлено. Це пояснюється переважно тим, що не підтвердилися обставини, наведені заявниками, або не було виявлено ознак незаконного тиску. Решта повідомлень перебувають у роботі – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд
– розповіла Литвин.
Ці дані показують, що прокуратура дійсно здійснює перевірку кримінальних проваджень. У певних гучних кейсах, зокрема щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш” та інших, після додаткової перевірки справи було закрито, а арешти анульовано.
Разом з тим, в ОГП підкреслюють, що “СтопТиск” – це не спосіб уникнення відповідальності. Якщо у кримінальному провадженні зібрано належну доказову базу, його направляють до суду.
Справа зрушила з мертвої точки, але проблеми залишаються
Незважаючи на те, що боротьба з тиском на підприємництво перестала бути декларативною, проблема ще не вирішена. Сьогодні бізнес найчастіше скаржиться на порушення під час обшуків; невиконання судових рішень щодо повернення майна; безпідставне затягування досудового розслідування; непропорційні заходи забезпечення кримінального провадження. Щодо останнього йдеться зокрема про блокування рахунків, вилучення техніки чи обладнання, необхідних для діяльності підприємства.
Об’єктами найбільшої критики є Нацполіція, БЕБ, СБУ, а також митні й податкові органи. Саме в цих сферах історично складався найбільший масив конфліктів із бізнесом.
Незважаючи на перевірку старих справ, частина проваджень досі залишається у “підвішеному” стані без остаточного вирішення. Формально тривалість розгляду не є ознакою сфабрикованості чи замовності провадження, проте для бізнесу роки невизначеності – це фактичне знищення без вироку.
Кейс групи “Константа”: індикатор не завершених реформ
Одним із найгучніших прикладів є переслідування групи “Константа” – компаній, що працюють у галузі авіабудування та авіаперевезень.
Мова йде про багаторічне кримінальне переслідування, яке, за оцінками юристів, зокрема адвокатів і колишніх суддів, має ознаки замовного характеру. Слідчі дії, обшуки, арешти майна, вилучення техніки – усе це має на меті заблокувати діяльність компаній, що працюють у стратегічній для країни галузі.
Як писав раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та заволодіння майном. Справу було відкрито за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують із компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіагалузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, і далі перебуває в державній власності. Разом з тим, за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці твердження, встановлено не було.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Аналогічні кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” в СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за інформацією УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили жорсткий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не фіксував підозрілих фінансових операцій.
Варто зазначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками.
До того ж авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Баланс між охороною підприємництва та кримінальною відповідальністю
Головна проблема таких справ – їхнє навмисне затягування. Відсутність підозр протягом тривалого часу, мляве розслідування та наявність ідентичних проваджень, закритих через відсутність складу злочину, викликає питання щодо справжніх мотивів дій правоохоронців. Для компаній це означає заморожені або зірвані контракти, труднощі з фінансуванням, втрату довіри іноземних партнерів, зменшення надходження інвестицій.
Саме такі кейси показують, що незважаючи на запуск платформи “СтопТиск” і закриття низки безпідставних кримінальних проваджень, повне очищення системи ще не відбулося. Частина старих замовних справ продовжує існувати за власною інерцією.
Зараз відбувся потужний поштовх реальній боротьбі з незаконним тиском на підприємництво. Проте остаточний успіх реформи буде вимірюватися не обсягом прийнятих звернень, а долею найскладніших і найрезонансніших кейсів, які роками залишаються інструментом впливу і тиску на підприємців.
Доки такі провадження не отримають прозорого та законного фіналу, боротьба з тиском на підприємництво вважатиметься лише частково завершеною.