Київ потерпає від хиткого електропостачання та загрози для тепла; найважливіші об’єкти працюють на генераторах, однак житлові зони не мають гарантованого забезпечення. Місто бере допомогу у закордонних партнерів, але невирішеними є питання з інфраструктурою та підготовкою до холодної пори року.
Київ зустрічає зиму в умовах нестабільного енергопостачання та нерівномірних ризиків для обігріву: місто утримує найважливіші об’єкти за допомогою генераторів і пересувних теплових комплексів, але для житлових масивів безперервне постачання не забезпечене. Найбільш вразливі місця — трансформаторна структура, залежність багатоповерхівок від помп і стан внутрішньобудинкових комунікацій, а також перепони, що сповільнюють розвиток розподіленої генерації.
З початку року російські війська здійснюють по Києву масовані ракетно-дронові удари, метою яких є зруйнування енергетичної системи столиці та створення в мегаполісі умов, непридатних для проживання, щонайменше, в холодну пору року.
Лише після однієї такої атаки 24 січня, за інформацією від міського голови Києва Віталія Кличка, близько 6 тисяч багатоповерхових будинків залишились без обігріву.
Більшість із них — це ті, які вже двічі під’єднали або намагалися під’єднати до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також існують проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– повідомив Кличко.
За його словами, найтяжча обстановка склалася для жителів мікрорайону Троєщина.
Аналітик та експерт Олексій Кущ, обговорюючи ситуацію в столиці, відмічає прямо: в окремих районах на Позняках (житловий масив в Дарницькому районі столиці, — ред.) з електрикою та обігрівом склалася критична обстановка. При чому по різних сегментах забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.) Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо спостерігаються найдовші відключення. Будинок фактично замерзає і всім все одно
– відмічає він.
У соцмережах кияни також діляться інформацією про важкі побутові умови. У деяких будинках декілька днів відсутнє світло. Проблеми з подачею води, адже через відсутність електроенергії помпи не забезпечують подачу води у багатоповерхівки. У квартирах мешканців — низькі показники термометра, оскільки не функціонує опалення. У поєднанні з морозами двох останніх тижнів це призвело до того, що в будинках почали лопатися труби та батареї. Житла людей затоплює водою.
Столиці намагаються надати допомогу:
- з Польщі місту передали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Гроші на обладнання збирали польські волонтери. За 10 днів поляки зібрали 8 млн злотих (близько 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 пересувні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також придбала для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
До того ж, у прокуратурі Києва наразі ведеться 12 кримінальних справ, у рамках яких, зокрема, перевіряють, наскільки належним чином в місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує справу, відкриту 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Вона стосується ймовірної службової недбалості посадовців виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та охорони критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення державних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам пошкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одну справу (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ній йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 справах, які розслідують територіальні підрозділи поліції під контролем окружних прокуратур, перевіряють дії посадових осіб комунальних підприємств, управляючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зимового періоду. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН проаналізували разом із експертом, чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни закінчують зиму
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який дав редакції ексклюзивний коментар, каже: загрози для тепла й електрики визначаються не стільки комфортом, скільки базовою здатністю міста до існування.
Обстановка вкрай напружена, адже ключові джерела тепла працюють не на повну силу, а тривалість вимкнень електрики збільшується
– каже він.
Найбільш гостра проблема для міста зараз — це теплопостачання. За словами співрозмовника, УНН, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, працюють далеко не на повну продуктивність. Саме це утворює головну лінію напруги: “половина Києва має забезпечення теплопостачанням, половина знаходиться в дуже ризикованій зоні, якщо делікатно висловлюватись”.
Проте водночас Київ намагається покладатися на наявні резервні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) приблизно 180 котелень, серед яких 12 районного значення з потужністю понад 80 мегаватт, а також багато котелень при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях є чимало таких котелень, щоб (вони, — ред.) були незалежними від міста”.
Окремим засобом подолання кризи є мобільні комплекси.
Київ, як зазначає експерт, має 69 мобільних теплових станцій, які можна під’єднувати в те місце, де в цьому виникає потреба.
Він наводить приклад оперативного посилення після атак.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трохи менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної ситуації директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить категоричний.
Ми всі помічаємо, що обстановка теж критична. Дуже великі відрізки часу, коли відсутнє світло, і зменшуються відрізки часу, коли це світло є
– підкреслює Сергієнко.
Проте місту вдалось покрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас більше ніж 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують функціонування критичних інфраструктурних об’єктів. Наприклад, лікарні, школи і все в такому роді
– пояснює експерт.
Але тут же наголошує, що є межа витривалості для резервних потужностей.
Для забезпечення функціонування тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим більше метрополітену, такої електроенергії може бути недостатньо, оскільки генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
У той же час, обговорюючи електропостачання Києва, експерт розмежовує відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо зазначає:
“Щодо електропостачання, то це повністю сфера відповідальності центральної влади”.
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки в блекауті: у чому слабкі сторони столичного житлового сектору
Найчастіші побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водопостачанням. Експерт пояснює їх механізм:
У випадку вимкнення електроенергії можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі багатоповерхівки: в будинках, які мають більше ніж 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. У випадку відсутності електрики ці насоси не можуть працювати
– роз’яснює Сергієнко.
Окремий блок — готовність до критичних ситуацій будинків, де мешканці організували ОСББ і вкладали кошти в автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни та каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж говорить відкрито:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти реалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт говорить, що в інженерії не трапляється раптових поломок з нічого.
Будь-яка інженерна система потребує постійного контролю і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і відігравати там вирішальну роль.
Чому Київ виявився незахищеним для атак зс рф
В оцінці готовності столиці до атак Олександр Сергієнко акцентує увагу на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
“Станція виробляє електричну енергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб функціонували трансформатори. Якщо їх вивести з ладу, станція взагалі не може працювати”.
Далі від експерта лунає критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — заявляє директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відкрито говорить, що вони не в змозі забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функцією ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця відсутня мотивація вкладатись.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не бажають витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
В результаті він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцева влада готувалася краще, більш підготовлена, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– впевнений експерт.
Чи могла б врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не відбулося
Ще один напрям, який міг би зменшити вразливість під час блекаутів, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада не змогла створити альтернативну систему електрогенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, приєднатися до мережі і видавати в мережу електрику”
Ключова перешкода — складність процедур та економіка приєднання.
Це досить складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений у появі конкурентів… вони вставляють палки в колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, потрібно сплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не було зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто забезпечує критичні об’єкти генераторами та мобільними тепловими комплексами, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — охорона енергетичної інфраструктури та зрозумілі правила приєднання розподіленої генерації — залишаються найважливішою умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зменшення ризиків.