Фахівці застерігають щодо ймовірної загрози російської атаки на Бортницьку очисну станцію, що здатне спричинити збій функціонування каналізаційної мережі, шкоду довкіллю та збільшення небезпеки епідеміологічного характеру в Києві. Наразі не існує інших варіантів, і вимкнення станції викличе системну кризу для міста.
Нещодавно в засобах масової інформації та соціальних мережах з’явилися застереження про можливу загрозу від російських військових для Бортницької станції аерування (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини поселень області. У випадку її припинення роботи, столиця може зіткнутися з розладом роботи каналізаційної системи, забрудненням навколишнього середовища та підвищенням санітарно-епідемічних ризиків, застерігають експерти.
Чи переросте ймовірна ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний завал” для столиці та екологічну скруту для всієї Київської області, вивчали журналісти УНН.
Агресія на Бортницьку станцію аерування: яка інформація з’явилася в соцмережах
Декілька днів тому певна кількість Telegram-каналів написала про те, що росія ймовірно може планувати агресію на Бортницьку станцію аерування — основні каналізаційні очисні об’єкти Києва, що розташовані в однойменному мікрорайоні на південній частині столиці.
І можливий удар по ній означатиме не просто місцеві негаразди, а гуманітарну та екологічну кризу на державному рівні.
Столична станція аерування: що про неї потрібно знати
Бортницька станція аерування (БСА) — єдиний міський комплекс повної біологічної обробки стічних вод Києва та частини агломерації. Її планова потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але реальний приплив останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Окрім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і територіальних громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на південній та західній частинах столиці.
Нетривале відключення електроенергії на кілька годин знижує продуктивність очищення, збільшує ризик аварійних скидів у пікові години і може спричинити неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Довготривале знеструмлення на добу або більше змушує обмежувати режими, збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро і може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень та санітарних загроз.
Фізичні пошкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очищення зменшують потужність і погіршують якість скидів, викликаючи місцеві переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях з розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням і ймовірними обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — надзвичайно важлива точка для всього мегаполісу і чому замінити її тимчасовими рішеннями на кшталт біотуалетів наразі неможливо, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Головна ідея експерта така: у Києва по суті немає альтернативної схеми поводження зі стоками. Якщо станція перестає функціонувати, місто отримує колапс не локально, а відразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Фактично місто на 80 – 90% стане нежиттєздатним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що по суті не буде в місті працювати каналізація. Це призведе майже до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І роз’яснює: важлива інфраструктура працює до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні маршрути, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного лиха.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Важко збудувати таку саму станцію аерації в місті. Тобто це не історія про “поставили модуль та запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток в режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко стверджує, що точні наслідки такого нападу зс рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Насамперед через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго і дорого усувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться в санітарну кризу.
Окремо експерт наголошує на факторі енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І перекачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не тільки в самому ударі по об’єкту, але і в будь-якій ситуації, де система втрачає живлення і керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш чутливі ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, знаходяться у сфері санітарно-епідеміологічній. Співрозмовник УНН відсилає за подробицями до медиків і Держпродспоживслужби, але головний висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, в тому числі, і з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика ймовірність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
Насамперед користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно і тимчасово проживає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального колапсу, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається надзвичайно важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У разі її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням навколишнього середовища та підвищенням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестабільним електропостачанням і ризиками для тепла; важливі об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.