Сайт StopOdrex, створений для обміну розповідями про медичне обслуговування в клініці “Одрекс”, заблокували після подання скарги клінікою до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Рідні потерпілих стверджують, що таким чином клініка намагається приховати істину.
Представники відомої приватної клініки “Одрекс” подали скаргу на платформу StopOdrex, створену, щоб люди могли обмінюватися досвідом лікування в медзакладі, в результаті чого сайт був заблокований. На думку родичів потерпілих від дій “Одрекса”, лікарня таким чином намагається приховати реальність, пише УНН.
“Одрекс” прагне приховати правду
Як стало відомо УНН, представники лікарні “Одрекс” відправили скаргу до Всесвітньої організації інтелектуальної власності. В результаті було відкрито провадження і заблоковано можливість управління доменним ім’ям, на якому розташований сайт StopOdrex.
Функціонування платформи неможливо відновити до врегулювання суперечки за доменне ім’я та завершення цього провадження.
Христина Тоткайло, чий батько помер внаслідок медичної допомоги в “Одрексі”, відзначила, що в такий спосіб клініка намагається не дати змоги постраждалим від її дій пацієнтам і їхнім родичам розповісти правду про лікування в Odrex.
Вчергове “Одрекс” намагається змусити нас замовкнути. Вони не бажають, щоб ми розповідали правду про те, що медична допомога в клініці може призводити до тяжких наслідків. Ми втратили близьких, і ми не будемо мовчати
– заявила Христина Тоткайло в коментарі УНН.
Не перша спроба
Варто зазначити, раніше компанія DIM MEDICINE LLC, пов’язана з клінікою “Одрекс”, звернулася до хостинг-провайдера Hostiq з вимогою припинити функціонування сайту. Тоді, за словами Христини Тоткайло, “Одеркс” заявив, що цей сайт нібито “вводить користувачів в оману”, “формує невірне уявлення про зв’язок з офіційним сайтом клініки”, “завдає шкоди діловій репутації” та “містить матеріали, що дискредитують”.
Тоді вона назвала спробу заблокувати сайт прагненням обмежити публічне обговорення гучних історій та тиском на сім’ї померлих пацієнтів.
Активісти підкреслювали: StopOdrex – некомерційна та аполітична платформа, створена виключно для того, щоб люди могли публічно або анонімно розповісти про власний досвід лікування в Odrex, а також слідкувати за ходом кримінальних проваджень у межах так званої “Справи Odrex” та підтримувати одне одного.
Тиск на журналістів
Окрім спроб припинити роботу платформи StopOdrex, клініка також намагається чинити тиск на журналістів, які висвітлюють розповіді потерпілих. Зокрема, “Одрекс” подала позов до Господарського суду Києва проти УНН, вимагаючи спростування матеріалів про постраждалих пацієнтів та відшкодування в 1 мільйон гривень.
Клініку, зокрема, обурили публікації, підготовлені на основі фільму “Осине гніздо”, де родичі померлих пацієнтів “Одрекса”, і ті, хто вважає себе потерпілими від неналежної медичної допомоги, розповідають свої історії та вказують на системні порушення в медзакладі. В “Одрексі” вважають, що ці матеріали псують їхню ділову репутацію.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став справжнім викриттям “лікування” в приватній одеській клініці Odrex. Чи не вперше жертви Odrex та рідні тих, кого не вдалося врятувати після лікування в одеській клініці, розповіли свою правду. В надії знайти справедливість і вберегти інших.
Одна з тих, хто не побоявся розповісти свою історію, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” з пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш шокуючою частиною історії родини Гуків стала розповідь Світлани, про те як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно наче в морозилці, а під ковдрою пацієнта стояв нагрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній клініці тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – клініка подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про самогубство.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічне втручання. Однак наступного дня після його проведення його стан значно погіршився. Виявилося, що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в клініку жодним чином не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка поширюється через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів клініки “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир дивом вижив, вийшовши з клініки з підірваним здоров’ям та значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в клініці – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській клініці її батькові “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили пʼятиденний курс агресивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, за словами Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, зʼявилися виразка в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії – лише мала частина того, що показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, нехтування протоколами лікування, відсутність належного контролю та випадки, що завершувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями постраждалих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи клініки “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога пацієнту, а отримання прибутку.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного висвітлення так званої “Справи Odrex” стала смерть у стінах клініки місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там лікування. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Пізніше зʼясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже одразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана.
Нагадаємо
На сьогодні відомо вже про 10 кримінальних справ, що розслідуються за статтями “шахрайство”, “неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником” та “умисне вбивство”.