Вартість гривні наприкінці 2025 року виявилася сильнішою за передбачення, що ставить під питання скептичні сподівання уряду на 2026 рік. Фахівець Ігор Гарбарук вказує на загрозу невиконання кошторису через надмірно високий запланований курс валюти.
Дійсний курс гривні наприкінці 2025 року виявився відчутно міцнішим за передбачення банківських установ та інвестиційних фірм, що змушує сумніватися в песимістичних курсових очікуваннях уряду на 2026 рік. Зафіксований курс у кошторисі 2026 року в поточних умовах вказує на те, що урядовці, скоріш за все, просто підстраховуються та закладають значно більш негативний курс, ніж він має бути насправді. Про це в коментарі УНН повідомив віцепрезидент “Українського міжнародного інституту відновлення”, експерт ГС “Економічний дискусійний клуб” Ігор Гарбарук.
Подробиці
“За консенсус-прогнозом на кінець 2025 року курс долара передбачався на позначці 45,35 гривні за 1 долар. Банки та інвестиційні фірми визначали курсовий діапазон в межах 44,5-46 гривень за 1 долар. На сьогодні за фактом ми маємо середній курс закупівлі долара на позначці 41,8 гривні, а продаж на позначці 42,27 гривні – відповідно, прогноз не справдився”, – сказав Гарбарук.
Він зауважив, що закладений курс в кошторисі 2026 року в поточних умовах вказує на те, що урядовці, скоріш за все, просто перестраховуються та закладають значно більш негативний курс, ніж він має бути насправді.
“До речі, це досить небезпечно – тому що закладає в черговий раз ситуацію, коли фактичний курс буде нижчим, а надходження до кошторису розраховувались за значно вищим курсом і, відповідно, він отримає чергові дірки в другому півріччі року – скоріш за все, восени. Особливу увагу в даному випадку потрібно звертати на заплановані податкові надходження від експортерів та митні платежі (при нижчому курсі вони фактично будуть меншими), а також на взаємозв’язок з валютними надходженнями за міжнародними програмами, які будуть конвертуватись в гривню та на прибутки, які ми очікуємо отримати від реалізації державних цінних паперів у випадку їх придбання іноземцями”, – додає Гарбарук.
За його словами, відповідно:
- чим гривня слабкіша – тим надходжень буде більше;
- чим сильніша – менше;
- при свідомо завищеному плановому розрахунковому курсі валюти по відношенню до гривні закладається ризик невиконання кошторису в частині надходжень.
“Підтримка з боку європейських партнерів досить стабілізувала ситуацію і на сьогодні відсутні очевидні передумови, які б свідчили про те, що інфляційні процеси можуть мати настільки негативні наслідки. Єдине, що можна сказати – ми в стані війни, завершується її 4-й рік. Тому під час активних воєнних дій, а також при їх можливій значній ескалації аналітичні прогнози можуть піддатись значній корекції”, – резюмував економіст.
Нагадаємо
Фінтех-експертка, співзасновниця Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка передбачає, що за умови збереження поточних темпів фінансування та контрольованої інфляції можна очікувати коливань середньорічного курсу у 2026 році у межах 46–48 гривень за долар. У пікові періоди виплат і затримок траншів міжнародної фінансової допомоги, за її словами, можливі короткострокові просідання до 49 гривень, але підстав для виходу за межі 50 гривень за долар сьогодні немає.
Щодо євро, фінтех-експертка вважає, що коливання будуть ще більш залежними від поведінки долара та монетарної політики Європейського центрального банку.
“Середній курс євро буде в межах 49–52 гривень. Однак варто розуміти, якщо Європа продовжить цикл підвищення ставок, тиск на гривню з боку цієї валюти посилиться”, – зазначила Олена Сосєдка.
На думку фінтех-експертки, головними фінансовими ризиками у наступному році залишаються інфляційний тиск, рекордний дефіцит та висока залежність кошторису від зовнішніх вливань. Олена Сосєдка радить бізнесу закладати у свої плани підвищену нестабільність валютного ринку та орієнтуватися на стримані сценарії.