Освітній омбудсмен довів до відома, що школярі та вчителі мають можливість безкоштовно отримати кваліфіковану психологічну підтримку. Сприяння доступне в освітніх установах, інклюзивно-ресурсних осередках, у сімейних лікарів, центрах підтримки ментального здоров’я, а також за допомогою програми “Ти як?” та “гарячих ліній” від МОЗ.
Освітній омбудсмен зазначив, що на фоні зростання запиту на шкільних психологів, учні та викладачі можуть безоплатно отримати фахову підтримку у психологічній службі освітнього закладу, інклюзивно-ресурсних центрах, у сімейних лікарів/ЦПМД, осередках ментального здоров’я та стійкості до стресів, а також через ініціативу “Ти як?” та гарячі лінії МОЗ.
В Україні збільшується потреба у більшій чисельності шкільних психологів. Де отримати компетентну безоплатну допомогу як школярам, так і вчителям, розповіли на офіційному інтернет-ресурсі освітнього омбудсмена України, повідомляє УНН.
Деталі
В першу чергу, суб’єкти освітнього процесу можуть звернутися за сприянням до психологічної служби освітнього закладу – психолога або соціального педагога.
Психолог має право проводити індивідуальну діагностику, корекцію за запитом суб’єктів освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (опікунів).
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) – організація, яка формується для гарантування права осіб з особливими освітніми потребами на одержання дошкільної та загальної середньої освіти, зокрема у закладах професійної, фахової передвищої освіти та інших навчальних закладах, шляхом проведення всебічної психолого-педагогічної оцінки розвитку особистості та гарантування їх системного компетентного супроводу.
ІРЦ надає послуги особам з особливими освітніми потребами, котрі проживають (навчаються) на території відповідної територіальної громади (відповідного району), відповідного міста (району міста), за умови подання необхідних документів.
Психологічну підтримку на безоплатній основі можуть надавати сімейні лікарі, терапевти чи педіатри у Центрах первинної медичної допомоги.
Звернутися можливо також до центрів ментального здоров’я. Це спеціалізовані простори, де дорослі та діти можуть отримати психосоціальну та психіатричну допомогу в безпечних умовах та без упередженого ставлення. Вони надають послуги психосоціального сприяння, кризової допомоги та спеціалізованої психіатричної допомоги.
Додатково, можна отримати допомогу в Осередках життєстійкості. Це доброзичливий, безбар’єрний простір, куди має змогу звернутися кожен член громади та отримати підтримку психолога або проконсультуватися з фахівцем соціальної роботи.
Загальноукраїнська програма психічного здоров’я “Ти як?” інформує, що отримати підтримку можна:
- в режимі онлайн, не виходячи з дому: https://howareu.com/khto-mozhe-dopomohty-onlain-zvernennia;
- в реальності, звернувшись до перевірених постачальників послуг із психічного здоров’я: https://howareu.com/dopomoha-oflain;
- звернувшись на гарячі лінії для термінового зв’язку з професіоналами: https://howareu.com/hot-lines
Телефони гарячих ліній психологічної допомоги можливо знайти на веб-сайті Міністерства охорони здоров’я:
- Лінія Національної психологічної асоціації – 0 800 100 102.
- Лінія емоційного сприяння Міжнародної організації з міграції – 0 800 211 444.
- Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» – 0 800 210 160.
- Лінія ГО «Ла Страда-Україна» – 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного).
В Україні росте потреба в збільшенні кількості шкільних психологів: результати досліджень
З початком повномасштабної війни емоційний стан дітей став одним із ключових викликів для освіти.
Результати фокус-груп з батьками та дані ЮНІСЕФ вказують: частина учнів показує підвищену стурбованість, проблеми зі сном і зниження мотивації до навчання, а батькам стає складніше самостійно “витягувати” психологічне сприяння вдома. На цьому фоні експерти та учасники досліджень говорять про необхідність збільшити кількість фахівців психологічної підтримки в школах.
За інформацією ЮНІСЕФ, психологічні наслідки війни для дітей є розповсюдженим явищем. Батьки з різних регіонів повідомляють про збільшення тривожності, надмірні страхи, фобії та смуток у дітей. Також серед типових проявів називають зниження цікавості до навчання, підвищену чутливість до гучних звуків і негаразди зі сном.
Окремий сигнал — розрив між потребою та зверненням по допомогу. За даними опитувань, три чверті дітей і молодих людей віком 14–34 років повідомляли, що потребують емоційної чи психологічної підтримки, але по сприяння звернулася менше ніж третина.
ЮНІСЕФ також наводить показники, що схожі на побутові дрібниці, але в дійсності є маркерами хронічного стресу: половина дітей 13 – 15 років мають труднощі зі сном, а кожен п’ятий — нав’язливі думки та спогади, характерні для проявів посттравматичного стресового розладу.
Стан батьків також виступає як фактор ризику. Фахівці наголошують: психологічний стан дитини тісно пов’язаний зі станом дорослих, що її оточують. Освітній омбудсмен раніше пояснював, що батьківський стрес здатний впливати на дитину, збільшуючи її вразливість до переживання стресу.
У фокус-групах і міжнародних оцінках повторюється одна логіка: під час війни діти потребують не поодиноких розмов, а доступної, регулярної та професійної підтримки. Школа тут — найближча інфраструктура, яка охоплює більшість дітей щодня.
Через це збільшення кількості психологів у закладах освіти розглядають не як додаткову опцію, а як елемент безпеки освітнього середовища: для попередження криз, підтримки адаптації та швидшого вирішення конфліктів між школярами.