Дипломатичні спроби США та Ірану зайшли у безвихідь, попри оптимістичні висловлювання керівників. Відсутність конкретних угод та нові провокації з боку Тегерана збільшують вірогідність авіаційних ударів Америки.
Незважаючи на заохочувальні заяви очільників США та Ірану після початкового раунду перемовин, аналітики застерігають про високу можливість руйнування дипломатичного процесу. Відсутність чітких домовленостей та нові провокації з боку Тегерана знову актуалізують перспективу американських авіаційних ударів по іранських військових об’єктах. Про це повідомляє Bloomberg, інформує УНН.
Деталі
Розклад та конкретні умови наступної взаємодії залишаються незрозумілими після зустрічі, яку Дональд Трамп охарактеризував як “дуже добру”, а Масуд Пезешкіан – як “крок вперед”. Однак основоположні розбіжності в позиціях сторін роблять досягнення серйозної угоди маловірогідним. Іран наполягає на обмеженні обговорень виключно своєю ядерною програмою, у той час як Вашингтон вимагає повної відмови від розробки балістичних ракет, припинення підтримки радикальних угруповань та зупинки внутрішніх репресій.
Протягом вікенду ситуація загострилася через продовження страт протестувальників в Ірані, що прямо суперечить попереднім запевненням Тегерана. У відповідь на це США попередили американські судна про необхідність уникати іранських вод, що миттєво викликало зростання цін на нафтових ринках та збільшило очікування прямого воєнного зіткнення.
Вплив Ізраїлю та регіональні ризики
Додатковим фактором тиску на процес переговорів є позиція Ізраїлю. Очікується, що під час зустрічі в Білому домі в середу прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу наполягатиме на висуненні ще суворіших умов до Ірану. Ізраїльська сторона вважає, що лише максимальний тиск та загроза силового сценарію можуть змусити Тегеран піти на реальні поступки.
Експерти відзначають, що час для дипломатії швидко закінчується, оскільки адміністрація Трампа не готова до тривалих та безрезультатних дискусій. Зараз американські збройні сили в регіоні перебувають у стані підвищеної бойової готовності, чекаючи на рішення політичного керівництва щодо подальших дій у разі остаточного провалу діалогу.