30 січня: релігійне свято Собор Трьох Святителів, його сенс, минуле та звичаї

Християни східного обряду 30 січня вшановують Собор Трьох Святителів – день шанування Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Це свято було встановлено на ознаменування рівнозначності трьох видатних батьків Церкви.

30 січня - церковне свято Собор Трьох Святих: його значення, історія та традиції

Фото: pixabay

30 січня християни східної традиції святкують Собор Трьох Святителів – день вшанування Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Свято було встановлене на знак рівноцінності трьох знатних отців Церкви, котрі зробили чималий внесок у розвиток християнського навчання. Детальніше про виникнення, суть і звичаї свята, повідає УНН.

Виникнення та суть свята

Собор Трьох Святителів виник у XI-XII століттях в епоху правління візантійського імператора Олексія I Комніна. У ті часи в Константинополі між віруючими відбувалися дискусії – кого з трьох святителів вважати найголовнішим. Тоді, згідно з церковними переказами, святому Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському, у сновидінні явилися всі троє святителів: Василь Великий, Іоанн Златоуст і Григорій Богослов, які сповістили священнослужителю, що всі троє вони рівні перед Богом. Згодом було обрано спільний день їхнього шанування – 30 січня, який зберігся до наших днів.

Хто такі Троє Святих

Василій Великий з’явився на світ у заможній і побожній сім’ї в місті Кесарія Каппадокійська. Змалку він відрізнявся талантами до навчання та потягом до знань, що дало йому можливість отримати освіту в найкращих школах свого часу.

Ставши архієпископом Кесарії, Василій Великий виявив себе як оборонець християнської віри, обдарований проповідник і реформатор богослужіння. Він піклувався про сиріт і нужденних, упорядкував чернече життя та зробив вагомий внесок у розвиток літургії. Саме за ці чесноти Церква надала йому титул Великого. Його пам’ять також вшановують 1 січня.

Григорій Богослов походив з Каппадокії та був близьким приятелем Василія Великого. Його батько, котрий був єпископом, висвятив Григорія на священника, а потім він став єпископом Сазіми та архієпископом Константинополя.

Григорій прославився як один з найкращих промовців свого часу. Його проповіді вважають зразками риторичної майстерності. Саме він особливо акцентував на доктрині про Святу Трійцю, яку поклав в основу християнської догматики. За глибину богословської думки отримав почесне звання Богослова.

Іоан Золотоустий походив з Антіохії та був молодшим за Василія і Григорія орієнтовно на 20 років. Завдяки своїм ораторським здібностям і глибоким пізнанням Святого Письма він швидко завоював авторитет серед вірян. Згодом Іоан став архієпископом Константинополя. Його проповіді приваблювали великі групи людей, оскільки він зрозуміло пояснював тексти Старого й Нового Завітів. За силу і красу слова його прозвали Золотоустим. До наших днів збереглося близько 800 його проповідей, а його праці були знані на території сучасної України ще в княжі часи.

Звичаї та заборони в день свята

У день Собору Трьох Святителів віруючі відвідують храм, моляться святим та проводять час у колі рідних. У цей день прийнято просити заступництва для воїнів, оздоровлення для хворих, підтримки для вдів і сиріт.

Разом з тим у свято не радять сваритися, лихословити, поширювати чутки чи виконувати важку фізичну працю. За народними повір’ями, також не слід прясти, ходити до лісу або вдягати червоний одяг.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *