“`html

Волинські археологи вивчають виявлений у Володимирі «Скарб купця» Фото 02.01.2026 12:50 Укрінформ Волинські археологи проводять дослідження знайденого у 2025 році у Володимирі так званого "Скарбу купця", що містить, зокрема, унікальну збірку давньоруських скляних браслетів – 573 цілісних прикраси та велику кількість уламків.
Про це поінформував у Фейсбуці очільник Волинської археологічної експедиції ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Віктор Баюк, повідомляє Укрінформ.

Згідно зі словами Баюка, скарб був знайдений у ході масштабних археологічних розкопок, здійснених у 2025 році в історичній місцевості "Апостольщина" в межах території Окольного граду княжого Володимира на Волині.

"Крім широкого розмаїття археологічних знахідок, у схованці археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) було відкрито надзвичайний скарб. "Скарб купця" налічує 573 цілі давньоруські скляні браслети, значний хрест-енколпіон (одяг священнослужителя високого рангу), 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків, 18 ромбічних застібок, декорованих псевдозерню, 5 срібних скроневих кілець, свинцеву накладку у формі стилізованого під тризуб сокола, щитковий срібний перстень, бронзовий кистень, пломби із сонячним знаком у колі "дорогочинського типу" та низку інших предметів і їх частин", – зазначено у повідомленні.


Археолог підкреслив, що знаходження цілих скляних браслетів в такій кількості є унікальним для історії археологічних досліджень земель Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира містить 573 цілі браслети, що поділяються на 109 видів, які різняться формою (виті, рівні, трапецієподібні), кольором (зелені, блакитні, лілові, жовті, золотисті в різних тонах) та розміром діаметра (від 4,0 до 5,9 см.). Існують серії з ідентичних виробів від 5 до 31 одиниць, окремі зразки трапляються в поодиноких екземплярах або в кількості від 2 до 5.

При цьому мова йде тільки про виявлені неушкоджені браслети. Відновлення значної кількості знайдених тут же уламків має ще суттєво поповнити колекцію.

"Власником такого багатства повинен був бути купець, котрий навмисно привіз товари на торг до Володимира або ж рятувався зі своїм майном на Волинь від війни. Щодо обставин схованки, то безсумнівно, що її було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року. Ці події так описує запис Галицько-Волинського літопису: "І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без жалю, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа"", – зауважив науковець.

Він наголосив, що результати розкопок мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий великий комплекс браслетів, хоч ці жіночі прикраси і були поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу, проте в цілісних формах зустрічалися лише як рідкість в окремих зразках. Вперше дослідники можуть проаналізувати цю категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу.

Матеріали з цих досліджень після наукової обробки будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для формування експозиції, як і всі попередні знахідки з княжої столиці. Цілком можливе також подальше представлення в музейних установах національного рівня, відзначив Баюк.

Пошукові роботи як необхідний та законодавчо визначений етап перед забудовою археологічно цінних територій проводились Волинською археологічною експедицією ДП "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України"" Інституту археології Національної академії наук України разом із Волинським Національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" та ВГО "Спілка археологів України" на замовлення ТОВ "Володимир Сіті".
Як повідомляв Укрінформ, цінні артефакти, що стосуються періодів скіфів та сарматів, а також з іншими історичними епохами, вдалося розкопати цього року науковцям історико-культурного заповідника "Більськ" на Полтавщині.
Фото: Віктор Баюк, Facebook
Археологи Історія Волинь Артефакт “`
