АЛЬОНА ПОНОМАРЕНКО Сьогодні
Поділитися
Щорічно в липні Франція стає місцем проведення найавторитетнішого змагання – велотуру Tour de France. Почавшись як маркетингова кампанія видання L’Auto, вона стрімко еволюціонувала в один із знакових культурних символів країни, поряд із Ейфелевою вежею, шампанським та Лувром. Ми розповімо про ключові аспекти наймальовничішого велотуру у світі.
Переможець гонки Tour de France 2026 Тадей Погачар
Для французів Тур де Франс — це більше, ніж просто найпрестижніша багатоденна велогонка планети. Вона являє собою одну з ключових національних культурних спадщин, що понад 120 років гармонійно поєднує захоплення спортом, історією, мальовничими краєвидами та насолодою життям.
Реклама.
Щолітня траса Туру пролягає через численні французькі регіони — від Альп і Піренеїв до Провансу, Бургундії та узбережжя Атлантики. Мільйони шанувальників спостерігають за перегонами не лише заради спортивної інтриги, але й задля нагоди побачити країну з унікальної перспективи. Невипадково Тур де Франс часто характеризують як найефектнішу телевізійну подорож Францією.
Для місцевих мешканців перегони давно стали літнім ритуалом. Сім’ї займають позиції вздовж траси задовго до проходження пелотону, влаштовують пікніки, прикрашають будинки національними прапорами та вітають спортсменів, навіть якщо ті проносяться повз лише на мить. Для багатьох французів це давня традиція, що передається з покоління в покоління. Крім того, це чудовий стимул для них самих сісти на велосипед, адже велосипедний спорт у країні користується надзвичайною популярністю.
Тур також став одним із найдієвіших інструментів просування французької культури та туризму. Щорічні трансляції привертають увагу сотень мільйонів глядачів по всьому світу, а кадри старовинних містечок, замків, виноградників і полів із лавандою стали невід’ємною частиною гонки, як і жовта майка лідера чи фініш на Єлисейських Полях. Саме тому Тур де Франс визнаний не лише спортивною подією, а й одним із найвідоміших символів французького стилю життя (art de vivre), який цінує не лише досягнення мети, але й красу шляху та задоволення від процесу подорожі.
Історія Тур де Франс
На початку двадцятого століття Франція переживала справжній велосипедний бум. Велосипед був найпопулярнішим засобом пересування та формою спортивних розваг, а видання спортивної тематики активно змагалися між собою.
У 1903 році головний редактор спортивної газети L’Auto Анрі Дегранж разом із журналістом Жео Лефевром започаткували масштабну велогонку навколо Франції. Задумана як найскладніше спортивне випробування у світі, що мало б викликати загальнонаціональний резонанс, ця ідея мала на меті підвищення тиражів видання. План виявився надзвичайно успішним: тираж газети стрімко зріс, а Тур започаткував щорічну традицію.
Перший Tour de France — майже надлюдське випробування
Перший заїзд розпочався 1 липня 1903 року. З 60 велосипедистів, що стартували, лише 21 дістався до фінішу.
У першому Турі було лише шість етапів (на відміну від сучасних 21), але вони були колосальними — до 470 км, що змушувало гонщиків крутити педалі як вдень, так і вночі. Додатковою складністю було пересування по ґрунтових дорогах і необхідність самостійно ремонтувати велосипеди (сторонню допомогу було заборонено). Так, у 1913 році, коли у лідера Ежена Крістофа зламалася деталь, він подолав 14 км пішки до найближчого села і самостійно кував її у місцевій кузні під наглядом суддів (його оштрафували за допомогу хлопчика-коваля, який дув у міхи).
Траса гонки приблизно повторювала контури Франції, утворюючи величезну петлю навколо країни.
Ранні проведення гонки мали елементи трилера, а не лише спортивного змагання. Вболівальники організовували засідки на суперників своїх улюбленців, розсипали цвяхи на дорогах, а самі учасники потай користувалися потягами або підкуповували водіїв автомобілів.
На сьогодні маршрут змінюється щороку, але традиція охоплювати майже всю Францію зберігається. Часто старт або окремі етапи відбуваються і в інших європейських державах.
Як Tour de France став найважчою гонкою
Організатори постійно докладали зусиль для ускладнення траси. У 1910 році до маршруту вперше були включені Піренеї. Багато хто вважав це справжнім божевіллям. За легендою, на фініші підйому Коль-дю-Турмале гонщик Октав Лапіз вигукнув організаторам: “Ви вбивці! Звичайні вбивці!”
Вже через рік до траси додали Альпи, які сьогодні є невід’ємним символом Тур де Франс.
Звідки взялася жовта майка?
У 1919 році лідер загального заліку отримав жовту майку (Maillot Jaune). Вибір жовтого кольору не був випадковим: саме на жовтому папері друкувалася газета L’Auto, яка й започаткувала гонку. Крім того, жовтий колір дозволяв глядачам легше розрізняти лідера серед пилу.
З часом з’явилися й інші відомі майки: зелена — для найкращого спринтера, біла — для найсильнішого молодого гонщика, та біла в червоний горошок — для “гірського короля” (найкращого гірського гонщика).
Тур не проводився під час Першої та Другої світових воєн. Однак після цих подій гонка стала символом відродження Франції.
Tour de France сьогодні
Сучасний Тур де Франс триває три тижні і складається з 21 етапу: рівнинні етапи для спринтерів; пагорбисті; високогірні; індивідуальні гонки з роздільним стартом.
Загальна дистанція становить 3 300–3 600 км.
Чому французи так люблять Tour de France?
Для Франції Тур де Франс — це не просто спортивне видовище. Це щорічна мандрівка країною. Телевізійні трансляції демонструють старовинні замки, виноградники, лавандові поля Провансу, Альпи, Піренеї, узбережжя Атлантики та Середземного моря. Для багатьох глядачів це одночасно спортивне змагання та тритижневий документальний фільм про Францію.
Саме тому Тур де Франс вважається однією з найвизначніших спортивних подій у світі, поряд з Олімпійськими іграми та чемпіонатом світу з футболу. (Ларрус)