“`html
Міжнародні партнери оприлюднили спільну заяву на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале Фото 07.05.2026 11:26 Укрінформ Міжнародні союзники видали спільну заяву на підтримку України в рамках 61-ї Венеційської бієнале, акцентуючи увагу на необхідності об’єднаної міжнародної позиції стосовно російської агресії та її впливу на культурну сферу.
Як інформує Укрінформ, про це інформує Міністерство культури України.
Декларацію завізували Польща, Литва, Латвія, Естонія, Молдова, Іспанія, Швеція, Франція, Данія, Нідерланди, Бельгія, Чорногорія, Хорватія, Австрія та Україна.
Текст промовила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – очільниця Мінкульту, комісарка Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале Тетяна Бережна.
Також з промовами виступили представники урядів країн-партнерів: міністерка культури і національної спадщини Республіки Польща Марта Цєнковська, міністерка культури Литовської Республіки Вайда Алекнавічене, міністерка культури Естонії Хейді Пурга, міністр культури Республіки Молдова Крістіан Жардан, а також державна секретарка Міністерства культури Латвійської Республіки Даце Вілсоне.
Марта Цєнковська
Вайда Алекнавічене
Хейді Пурга
Крістіан Жардан
Даце Вілсоне
Оприлюднення заяви відбулося в рамках події «Формуючи культурне майбутнє в часи війни: український горизонт» у Польському павільйоні, присвяченій ролі культури під час війни та міжнародній підтримці українського культурного сектора.
Як повідомляється, захід об’єднав митців, міжнародних кураторів, представників культурних установ та керівництво міністерств культури країн-партнерів.
Після оприлюднення пройшла дискусія за участі Жанни Кадирової та Алевтини Кахідзе (Україна), Агнешки Піндери – комісарки Польського павільйону і директорки Національної галереї мистецтв «Захента», Марії Іссерліс – кураторки та заступниці голови Українського культурного фонду (Берлін), а також Франчески фон Тіссен-Борнеміси – засновниці та голови TBA21 Thyssen-Bornemisza Art Contemporary.
«Культурні інституції формують сенси та встановлюють межі допустимого. Вони впливають на те, як суспільства сприймають дійсність, і відповідають за норми, які впроваджують. Культура відображає цінності, і зараз ці цінності потребують чіткості, цілісності та послідовності. Для мене велика честь бути тут разом із партнерами, об’єднаними спільними демократичними цінностями – гідністю, відповідальністю та повагою до свободи культури. Ця єдність посилює наш спільний голос, і сьогодні ми говоримо ним разом», – підкреслила Бережна.
У заяві акцентується, що повномасштабна війна Росії проти України націлена не тільки проти людських життів, а й проти культурної ідентичності, спадщини та історичної пам’яті українського народу. З початку агресії загинули сотні українських митців, а тисячі об’єктів культурної спадщини були пошкоджені або зруйновані.
Міністерка культури Польщі зауважила: «Ми не можемо допустити, щоб російська пропаганда висловлювалася мовою культури. Від імені міжнародної мистецької спільноти ми солідарні з Україною – з її митцями, її громадянами та її майбутнім. Ми чітко заявляємо: культура не повинна бути щитом агресії і не може бути інструментом пропаганди. Вона має залишатися простором свободи. Саме тому ми повинні бути тут сьогодні».
Учасники заяви категорично засудили систематичні атаки на цивільне населення та культурну інфраструктуру, наголосивши, що такі дії містять ознаки воєнних злочинів і вимагають належної міжнародної правової оцінки та відповідальності.
Міністерка культури Литви відзначила: «Ми повинні бути ясними: не всі розповіді є рівноцінними, коли деякі з них мають на меті легітимізувати агресію. Культурний простір не повинен піддаватися агресії. Наша присутність тут – це знак солідарності та відповідальності. Ми висловлюємо тверду підтримку Україні та її народу, який бореться за свободу та гідність».
Окрім того, міністерка культури Естонії проголосила: «У час, коли розмаїття культур, мов, форм вираження та ідентичностей слід активно захищати від будь-яких форм імперіалізму, це є одним із ключових моральних викликів нашого часу. Суверенітет, мова та культура України не є предметом для обговорення — вони закріплені міжнародним правом, підтверджені демократичним вибором і століттями історії. Мистецька свобода та свобода вираження не можуть бути використані для виправдання чи «відбілювання» злочинів».
Підписанти наголосили на неприпустимості участі держави-агресора в міжнародних культурних заходах. Вони запевнили, що культурні платформи не можуть бути використані для обходу політичної та моральної відповідальності за розв’язану війну.
«Молдова підтримує Україну з першого дня повномасштабного вторгнення. Сьогодні особливо важливо говорити про боротьбу українського народу за свободу. Українці борються не тільки за свою державу, а й за світ, в якому кожен має право на свободу і гідність», – наголосив міністр культури Молдови.
Як зазначила державна секретарка Міністерства культури Латвії, «ми тут, щоб підтримати Україну та цінності свободи. Росія намагається використовувати культурні платформи як інструмент м’якої сили, але ми не збираємось мовчати. Ми стоїмо за свободу і за Україну – ми будемо видимими, ми будемо почутими. Разом із митцями Латвії, Литви та Естонії триває мистецький рух, який також підтримує Україну та захищає ці цінності».
Сторони закликали міжнародну спільноту до:
- посилення санкційного впливу на Російську Федерацію;
- введення обмежувальних заходів щодо осіб, зокрема у сфері культури, які підтримують агресію;
- недопущення легітимізації держави-агресора через участь у престижних міжнародних заходах.
Учасники також запевнили у непохитній підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
У заяві підкреслюється, що культура є невід’ємною складовою демократичних цінностей – свободи, гідності та прав людини – і не може бути відокремлена від реальності, в якій ці цінності зазнають утисків.
У Мінкульті нагадали, що після появи інформації про ймовірну участь Росії у 61-й Венеційській бієнале Україна спільно з міжнародними партнерами ініціювала послідовну роботу з недопущення держави-агресора до участі в одному з найбільш авторитетних мистецьких форумів світу. Задіяний комплекс дипломатичних і політичних інструментів – від офіційних звернень і об’єднання міжнародної підтримки до опрацювання санкційних механізмів.
Міністерство культури України разом з Міністерством закордонних справ України закликали переглянути рішення стосовно участі Росії у Венеційській бієнале. Цю позицію підтримали представники 22 європейських держав. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також наголосила на моральній неприйнятності участі Росії у міжнародних культурних подіях на тлі системного знищення української культурної спадщини. У цьому контексті було порушено питання подальшої фінансової підтримки Венеційської бієнале з боку Європейського Союзу.
Україна вже ввела персональні санкції проти окремих осіб, причетних до підготовки російського павільйону, та продовжує системну взаємодію з міжнародними партнерами з метою забезпечення відповідності культурних платформ принципам відповідальності та демократичних цінностей.
Як повідомляв Укрінформ, міжнародне журі Венеційської бієнале подає у відставку через дебати щодо повернення на захід Росії.
Фото: mincult.gov.ua
Венеційська бієнале Росія Бережна Мінкульт “`