Сьогодні
Минуло рівно 13 місяців і 13 днів, як я не займалася сексом. Якби хтось сказав мені 13 місяців і 13 днів тому, що таке станеться, я б ніколи в це не повірила. Та це реальність. І за цей час моє життя кардинально змінилося. І не тільки тому, що в ньому зник секс.
Кім Кетролл у серіалі “Секс і місто”
Реклама.
Я ніколи не вважала себе людиною, схильною до залежностей. Звісно, бувало, що я випивала до забуття. Траплялися моменти, коли я перебувала під сильним впливом наркотиків, хоча зараз розумію, що саме тоді мені була потрібна кришталева ясність розуму. Але все це не залишило значних слідів у моєму житті. Натомість стосунки з чоловіками залишили.
Понад десять років я прожила за одним і тим самим шаблоном. Від 16 до 32 років у мене було шість романтичних зв’язків. З трьома партнерами я проживала під одним дахом. Могло статися так, що одного тижня я розходилася з одним чоловіком, а вже наступного йшла на третє побачення з іншим. Мені навіть не спадало на думку, що нездатність побути на самоті довше кількох тижнів, щонайбільше кількох місяців, може бути шкідливою. Бути постійно з кимось здавалося абсолютно нормальним. Я була переконана, що саме так і має виглядати життя.
У ті рідкісні періоди, коли мені все ж доводилося бути на самоті, в хід ішли додатки для знайомств з майже безкінечним вибором чоловіків. Я зустрічалася з усіма типажами, які тільки могла собі уявити, і навіть з тими, про чиє існування раніше навіть не замислювалася. Одного вечора я могла до другої ночі сидіти біля якогось темного бару з веселим і зухвалим теслею, а в неділю вранці вже обговорювати політику за кавою та круасанами з консультантом, який виріс у маєтку, що нагадував “Абатство Даунтон”.
Навіть після чотирирічних стосунків, які ледь не зруйнували моє психічне здоров’я і після яких мені знадобився цілий рік терапії, я не зупинилася. Щойно я звільнилася від найважчих стосунків у своєму житті, як одразу ж кинулася в наступні, а потім ще в одні. Це було схоже на пуголовка, який, щойно відростивши ноги, одразу ж вирішив ними скористатися. Я не хотіла, щоб один негативний досвід перетворив мене на гірку і розчаровану людину, яка більше не вірить у кохання. Або на жінку, яка вирішила, що їй більше не потрібен секс.
Кім Кетролл у серіалі “Секс і місто”
Я переїхала з Белфаста до Лондона, і сотні чоловіків, яких раніше можна було знайти одним свайпом, раптом перетворилися на тисячі. Іноді я відчувала себе лисицею, яка потрапила в курятник: чоловіків навколо було безліч, а вибір здавався безмежним. Я переконувала себе, що не шукаю нічого серйозного. А потім зустрічала когось веселого, привабливого чи розумного і миттєво починала переконувати себе, що саме він і є “тим самим”.
Я певний час жила в Нью-Йорку і, звісно, там познайомилася з чоловіком. “Він той самий”, — заявила я друзям. Це було лише через кілька тижнів після того, як я так само охарактеризувала зовсім іншого чоловіка, який, до речі, був повною протилежністю нового. Звісно, жодного “того самого” не було. Була лише я і моя невтомна потреба в близькості, закоханості та пристрасті.
Коли мої другі стосунки в Нью-Йорку закінчилися — так, виявилося, що після першого був іще один “той самий”, — я нарешті визнала очевидну правду. Насправді я шукала зовсім не стосунків. Я просто намагалася відволікти свою увагу від того, чого справді прагнула: реалізувати свої мрії, займатися творчістю, ділитися нею з іншими і самостійно визначати, яким буде моє життя. Я весь час очікувала, що саме стосунки додадуть моєму життю сенсу. Я дозволяла чоловікам і потенційному майбутньому з ними визначати, ким я є і яким буде моє майбутнє.
Коли ми почали обговорювати шлюб, візи та квартири, я раптом усвідомила, що знову повторюю той самий сценарій, від якого так намагалася позбутися після терапії. Якби я залишилася з ним, зовні все виглядало б цілком логічно. У мене з’явився б спільний чат для дівич-вечора. Я могла б обговорювати весільні сукні з мамою. Могла б цілий рік планувати весілля. Але одного ранку, коли ми сиділи за сніданком, який, як виявилося згодом, став нашим останнім, я раптом зрозуміла, до чого врешті-решт мене призвела ця залежність від чоловіків. До життя, якого я насправді не хотіла. Я була співзалежною. І мені потрібно було зупинитися і дати собі час, щоб звільнитися від цього.
Коли з Нью-Йорка привезли останню валізу з моїми речами, ми написали одне одному фінальні листи, закрили акаунти й заблокували номери, я зрозуміла: це мій шанс нарешті щось кардинально змінити. Мені потрібно було повністю відмовитися від чоловіків, сексу та романтичних стосунків. А потім просто поспостерігати, що станеться, коли в моєму житті звільниться весь той простір, який вони раніше займали.
Через кілька місяців, уже в Лондоні, ми сиділи з подругою в барі, коли до нас приєднався її знайомий. “Джемма дотримується целібату. Вже цілий рік”, — сказала йому подруга. Він подивився на мене з неприхованим подивом. Я помітила, що моє рішення чомусь часто викликає в людей дискомфорт. Наче сама моя присутність перетворює мене на сувору наставницю, яка прийшла їх повчати і засуджувати за те, що вони займаються сексом. “Чому?” — це запитання я чую знову і знову. “Деякі люди мають залежність від наркотиків чи алкоголю, — відповідаю я. — Іноді їм доводиться повністю відмовитися від цього, щоб змінити своє життя. А я була залежною від чоловіків”. Комусь це здається кумедним. Хтось закочує очі. Дехто каже, що я просто “ще не зустріла правильного чоловіка”. Повірте, зустрічала. Але іноді люди справді мене розуміють. “Я теж хотіла б спробувати”, — час від часу кажуть мені. Переважно це жінки.
Звісно, я сумую за сексом. Особливо мені бракує того п’янкого відчуття, коли вперше займаєшся сексом із новою людиною і між вами все раптом складається ідеально. Коли ви однаково відчуваєте одне одного, між вами існує сильний потяг і здається, що навколишній світ на деякий час просто зникає. Це той рідкісний зв’язок, через який ніби зупиняється час. Але натомість я відкрила для себе інше відчуття: неймовірний спокій від усвідомлення, що за твій настрій відповідаєш ти й тільки ти. Коли подруги скаржаться на чоловіків у своєму житті, годинами аналізують чергові суперечки або розповідають, як після конфлікту вони помирилися в ліжку, я згадую себе колишню. Ті часи, коли майже всі мої думки крутилися навколо того, де і з ким я отримаю наступну порцію близькості, уваги чи пристрасті. І що довше я живу в цьому спокої, без постійних емоційних перепадів, то частіше думаю: можливо, я захочу залишитися тут ще надовго.
За матеріалом vogue.co.uk