“`html
Росія завдала наймасштабніших пошкоджень об’єктам культури в Києві за час повномасштабної війни – Бережна 25.05.2026 21:49 Укрінформ Росія нанесла найбільші руйнування культурним об’єктам у столиці за весь період широкомасштабної війни. На цей час є відомості про мінімум 14 пошкоджених культурних установ і пам’яток у Києві, але відомості ще уточнюються.
Як повідомляє Укрінформ, про це в прямому ефірі на телебаченні заявила віцепрем’єр-міністр з гуманітарних питань України – міністр культури України Тетяна Бережна.
«Ми безумовно можемо стверджувати, що це найбільш значна хвиля ушкоджень культурних об’єктів Києва за час повномасштабної війни, і ми зараз продовжуємо документувати результати російської атаки й отримувати повідомлення про руйнування. І зараз Міністерство культури отримало відомості про пошкодження як мінімум 14 культурних організацій та пам’яток у Києві, але знову ж таки, дані коригуються», – повідомила Бережна.
Вона зазначила, що серйозно пошкоджено будівлю Національного художнього музею України, однак, на щастя, колекція та співробітники музею не постраждали. Також дуже істотних ушкоджень зазнав Національний музей «Чорнобиль», де майже 40% експозиції знищено.
У Києві усувають наслідки масованої атаки РФ 24 травня / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ 1 / 10
«Якщо говорити про інші об’єкти й установи, то Театр Франка, Національна музична академія України, наша консерваторія. Далі Національна філармонія України, Київська мала опера, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, що на Поштовій площі, Київська опера – це муніципальний заклад, Інститут літератури. І також Контрактовий дім, Поштова станція та Житній ринок», – розповіла Бережна.
Вона додала, що все це показує, що Росія продовжує навмисно атакувати українську культуру, пам’ять і самобутність.
Бережна акцентувала, що оцифрування колекцій музеїв вкрай необхідне, і в Міністерстві культури ведеться робота над програмами цифровізації. Це дозволить відтворити ті чи інші експонати в разі їх втрати, або ж у випадку викрадення росіянами, дасть змогу повернути експонати через Інтерпол.
Водночас вона зауважила, що на жаль, на поточний момент оцифровано не надто великий відсоток, тому що тільки зараз почалася співпраця з міжнародними партнерами, які надають програми з оцифрування.
«Ми застосовуємо штучний інтелект для цього, але надзвичайно важливо те, що ми дуже вдячні тим директорам музеїв, які, розуміючи, що музей може опинитись під окупацією, забирали паперові книги, архівні книги музейні. І зараз ми будемо їх оцифровувати й документувати, що було вкрадено», – розповіла Бережна.
Вона зазначила, що частина музеїв є державними, частина – комунальні, і в кожному з них є різний рівень оцифрування.
Вона нагадала, що Мінкульт разом з урядом ухвалили постанову про порядок евакуації музейних предметів у період воєнного стану. Це чіткі правила: хто повинен робити що, у яких випадках, щоб евакуйовувати спадщину і музейні предмети, які перебувають під загрозою.
«З одного боку, це дуже непросте питання, тому що кожен власник, кожен музейний директор прагне зберегти якомога довше ті музейні експонати, за які він відповідає, у які він вклав усе своє життя, які розташовані в його музеї. Однак ми усвідомлюємо, що якщо 50 км від лінії фронту, тепер це чітка зона обов’язкової евакуації музейних предметів. І, відповідно, на даний момент вже евакуйовано понад 700 000 музейних предметів з прифронтових регіонів», – повідомила міністерка.
За її словами, також триває взаємодія з міжнародними партнерами над створенням сучасних депозитаріїв і підтримкою музеїв, які приймають евакуйовані колекції.
Робота рятувальників після російського удару по Києву 24 травня Фото: ДСНС 1 / 9
“`