“`html
Львівський живописець зі Львова, Михайло Скоп, презентував календар про 12 міст, що стали уособленням українського опору. Ексклюзив 23.02.2026 18:28 Укрінформ Митець зі Львова, Михайло Скоп, створив календар під назвою “12 сторінок — 12 українських міст-символів спротиву”, котрий присвячено Опору Сил спеціальних операцій.
Про особистий авторський задум Михайло Скоп розповів Укрінформу.
"Задум проєкту зародився під час діяльності “Стінописи Опору”, в рамках якого, разом із художником Андрієм Єрмоленком та творцями з Руху опору, ми творили мурали у містах поблизу зони бойових дій. Влітку 2025 року, за моїми начерками, постали чотири мурали у Запоріжжі, Одесі та Сумах. Мене надихали розповіді, що їх вели бійці Руху опору, а також відгук місцевих мешканців. Після кожного твору виникали задуми для наступних", — поділився митець.
Запоріжжя
Одеса
На початку планувалося включити в календар міста, де проходили заходи «Стінописи опору», проте згодом автор розширив географію, прагнучи показати єдність держави — від прифронтових зон до тилових міст.
Абрикосівка, 2025
У календарі навіть знайшлося місце для малюнка на честь спецоперації зі знешкодження російського стаціонарного трасового радіолокаційного комплексу ТРЛК-10 «Скала-М», що знаходився в Абрикосівці, в Криму. Ворожий об’єкт тут зображений в образі «Ока Саурона», яке дзьобає ворон — один із символів Руху опору.
Івано-Франківськ, 2025
«Боротьба ведеться не лише зброєю, а й у культурній та інформаційній площинах. З цієї причини в календарі представлено також Львів, Київ та Івано-Франківськ — міста, що творять змістовий простір опору», — пояснив Скоп.
Конотоп, 2025
У кожному образі календаря заховано глибоку символіку та гру значень. В одеському муралі головним є зображення Одеського Мамая — це згадка про козаків-нерубаїв, які долучились до заснування міста.
Суми. Фото – Андрій Єрмоленко
"В муралі в Сумах я «відродив» зруйнований монумент Тарасу Шевченку авторства Івана Кавалерідзе. Конотоп — це образ української жінки у світшоті, чий декор відтворює орнаментику ікон Сорочинського іконостасу. Полум’я з бандера-смузі відсилає до козаків, котрі розбили московитів під час Конотопської битви 1659 року. Херсон віддзеркалює малюнок, створений на основі історичного фото 2022 року, де двоє херсонських юнаків тримають українські прапори на постаменті в день звільнення міста. Розкидані внизу картини — спогад про викрадення окупантами колекції Херсонського художнього музею", – повідомив живописець.
Херсон. 2025
Окремим штрихом календаря стали фрагменти пісень, сучасної літератури, а також вислови та говірки з міст, про які йде мова: «В Сумах не сумують і свій дух ґартують!» (Суми), «Як тебе не любити, Києве мій!» (Київ), «Ніжками затопчу, хвостиком замету, — тут тобі й смерть!» (Конотоп) та інші.
Київ
«Незважаючи на жахіття війни, українці зберігають гумор і самоіронію. Це теж частина сучасного фольклору та культурна зброя, що демонструє, хто ми і які ми», — підкреслює автор.
На сторінках календаря також можна побачити цитати з автографами українських митців — Альберта Цукренка, Сергія Жадана, Павла Крахмальова та Павла Гоца.
Як повідомляв Украінформ, до річниці повномасштабного вторгнення Сили спеціальних операцій представили календар-довідник Руху опору на 2026 рік, який символічно починається з 24 лютого — дати початку широкомасштабного вторгнення та загальнонаціонального опору. У календарі вперше оприлюднено перелік важливих державних свят і визначних дат, а на кожній сторінці розміщені QR-коди з відеорозповідями про рух опору та інформацією про проведені операції. Електронні версії календаря українською та англійською мовами можна знайти на ресурсах Руху опору ССО.
Фото надані Михайлом Скопом та з його Фейсбук-сторінки
Художник Рух Опору “`