Менша співпродукція відкриє Україні ширший шлях на світовий кінорин. Ексклюзив 11.07.2026 12:24 Укрінформ
Спільне виробництво могло б відкрити для українських митців кіно ширші можливості виходу на міжнародні ринки, а також сприяти підвищенню якості створеного матеріалу.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила продюсерка з України Іванна Хіцінська.
«Спільне виробництво — це єдиний раціональний шлях для того, щоб спільно створювати історії, які будуть зрозумілі як українській, так і закордонній аудиторії. Це також дозволяє об’єднувати зусилля, залучаючи до створення фільмів як українських, так і міжнародних творців, що сприяє покращенню художньої цінності фінального продукту», — зазначила Хіцінська.
Вона додала, що під час війни було б неможливо створити таку кількість українських кінострічок без допомоги міжнародних співпродюсерів.
Продюсерка розповіла, що під час Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах, який проходив з 3 по 11 липня, вона зустрічалася з колегами, відвідала покази та взяла участь у панельній дискусії під назвою «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці». На цих заходах фахівці висловили думку, що якщо до цього часу Україна переважно виступала як основний виробник фільмів, то тепер варто розглянути й можливості, коли Україна братиме участь у створенні не лише фільмів про Україну, але й про інші країни, що потенційно могло б зацікавити українського глядача. Такий формат називається minority co-production (міноритарна співпродукція). Це, на її переконання, допоможе тому, «щоб про Україну чули».
«Ми переживаємо війну, ми бачимо її щодня за вікнами, по телевізору, і іноді хочеться відволіктися на щось, що не стосується війни. І європейські історії різного жанру та тематики можуть стати такою можливістю. Україна могла б долучитися як міноритарний співпродюсер до створення таких фільмів, які потім будуть представлені на фестивалях, отримуватимуть нагороди. Таким чином, ми також приєднаємося до європейської спільноти», — сказала Хіцінська.
Вона наголосила, що це не схоже на минулий досвід, коли Україна працювала на російський ринок, а українське телебачення та кінотеатри були переповнені російськомовним контентом, російськими акторами. Важливо не перейти до іншої крайності, щоб подібна ситуація не склалася із закордонними акторами, попередила продюсерка.
«Ми пропонуємо інший підхід, де Україна виступає як рівноправний партнер у створенні фільмів та серіалів, залучаючи до зйомок українських митців та акторів. Де частина історії може мати зв’язок з Україною. Але це не означає, що Україна буде головним виробником; ми будемо серед виробників. Це, в свою чергу, зменшить фінансовий тягар для нас як країни-виробника та для продюсерів у пошуку фінансування для реалізації цих фільмів. Нам надзвичайно важливо, щоб на українському ринку та українському телебаченні з’являлися україномовні історії або європейські стрічки з участю українських акторів», — пояснила Хіцінська.
Вона зазначила, що до війни цей процес вже почався, і Україна поступово почала долучатися як міноритарний продюсер до створення повнометражних фільмів та серіалів. Однак, за її словами, війна дещо змінила фокус. Останніми роками Україна переважно виступала як мажоритарний продюсер, основний виробник. Оскільки під час війни надзвичайно складно створювати ігрові художні фільми, основна увага була зосереджена на документальному кіно, підкреслила Хіцінська.
Вона навела приклади, коли завдяки такій співпраці Україна стала помітною: цього року на Каннському фестивалі був представлений фільм «Весна», створений у співпродукції Естонії, Литви, Латвії та України. Українське фінансування було мінімальним, але Україна стала країною-виробником, і це історія про російську окупацію.
«Зараз наше керівництво змінює цей підхід. Існує ініціатива, започаткована Президентом, — «Тисячовесна», де ми бачимо велику кількість заявок як на ігрове кіно, так і на дитяче, анімаційне, серіальне, документальне. Особливо багато заявок на контент для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що ситуація, звичайно, поступово зміниться», — висловила сподівання продюсерка.
Хіцінська є засновницею WAYA Production та співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти включають документальні, художні фільми та імерсивні роботи, які були представлені на міжнародних фестивалях та ринках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, збором коштів та адвокацією українського кіно.
Як повідомляв Укрінформ, на 60-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Чехія Кіно Україна Кінофестиваль Ексклюзив