Заступниця міністра культури про підвищений інтерес до читання під час війни: Збільшився попит на українську ідентичність 10.04.2026 22:05 Укрінформ В Україні після широкомасштабної агресії РФ виріс "попит на українську ідентичність", і книга стала одним із ключових інструментів її пошуку.
Про це заявила в ефірі Українського радіо заступниця міністра культури Богдана Лаюк, повідомляє Укрінформ.
За її словами, після широкомасштабного вторгнення на українському книжковому ринку стався підйом: почали відкриватися нові книгарні, з'являтися нові серії.
"Пояснюю це досить просто: виріс попит на українську ідентичність. Люди запитували себе: а що означає – бути українцем? І найлегше було шукати відповідь на це в книгах української літератури або українською мовою", – зазначила Лаюк.
Заступниця міністра також повідомила про національне дослідження читання, яке нині здійснюється. За її словами, це буде дослідження портрета українського читача: хто сьогодні купує книги, як читає, де, чому читає, які жанри вибирає, що дає читання і як воно впливає на психологічне самопочуття.
"Ми ставимо перед собою насправді досить просте питання – як залучати нових читачів. Наше дослідження матиме два етапи: якісний і кількісний. Зараз відбувається якісний етап, де ми спілкуємося з учасниками ринку, які працюють у сфері просування читання. Ми прагнемо вивчити як позитивні, так і негативні приклади та встановити, що саме спрацювало", – підкреслила Лаюк.
Другий етап, за її словами, полягає в опитуванні читачів, зокрема людей, які почали читати після тривалої перерви або ж у зрілому віці взагалі не читали для насолоди і з певних причин останнім часом звернулися до читання.
"Нам дуже хочеться подолати стереотип про те, що читання є виключно елітарним. Адже сьогодні, особливо в умовах війни, ми розуміємо, що читання впливає на ментальне здоров'я. Але так само читання впливає і на рівень демократії в державі. І ми хочемо відобразити ці думки та припущення в нашому дослідженні", – акцентувала заступниця міністерки.
Лаюк висловила впевненість, що завдяки дослідженню буде отримано багато нових даних, щоб враховувати їх у державній політиці. Разом з тим ними можуть скористатися всі учасники ринку, а також бібліотеки, державні установи культури, які теж працюють у галузі читання.
Заступниця міністра також звернула увагу на популяризацію читання у Британії, де його пов'язують із задоволенням від життя, оскільки "це легкий шлях до насолоди, до тем для бесіди, до соціалізації, врешті-решт – до створення ком'юніті, спільнот", які сьогодні так необхідні і в Україні.
"Ми спостерігаємо підйом книжкових клубів, і це не тільки тому, що людям хочеться читати, а й тому, що є багато внутрішньо переміщених осіб або людей, в яких дуже змінилися ідентичності. Людям потрібні нові знайомі та нові спільноти", – підкреслила Лаюк.
Крім того, за її словами, планується проведення великого національного дослідження щодо використання української мови.
"Державна мова – це те, що нас єднає. Це те, що дає нам відчуття повноцінності в соціумі, адже, володіючи державною мовою, ми маємо підґрунтя, на якому можемо будувати інші права, зокрема культурні… Безсумнівно, потужним стимулом стало повномасштабне вторгнення, яке спонукало багатьох людей перейти на українську мову. Водночас історія з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в соціумі, є дуже нелінійною", – підкреслила Лаюк.
Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають "Мовний барометр", потрібно проводити щорічно, "щоб відстежувати реальні тенденції та мати точки відліку, з якими можна порівнювати зміни".
"Коли ми аналізуємо наявні дослідження – омнібуси, регіональні вибірки чи дослідження окремих соціальних груп, – ми бачимо стримано позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його провести, щоб ця розмова була не декларативною, а ґрунтувалася на фактах", – наголосила заступниця міністерки культури.
Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах.
Фото: mincult.gov.ua
Книги Література Війна з Росією Мінкульт