13 липня
Задовго до свого світового дебюту “Одіссея” Крістофера Нолана вже встигла стати однією з найобговорюваніших кінострічок останніх років. Цьому є чимало причин. Це перший в історії повнометражний художній фільм, повністю знятий на плівку IMAX. Це найдорожча адаптація одного з найвидатніших творів світової літератури. І, зрештою, це проєкт, який Нолан виношував понад двадцять років.
Метт Деймон у фільмі “Одіссея”, 2026
Реклама.
Після успіху “Оппенгеймера”, який зібрав майже мільярд доларів у світовому прокаті та здобув сім нагород Американської кіноакадемії, Нолан міг обрати практично будь-який наступний проєкт. Він віддав перевагу не блокбастеру про супергероїв чи новому науково-фантастичному фільму, а поемі, написаній майже три тисячі років тому. Однак для режисера це рішення є цілком логічним. У своїх роботах Нолан постійно звертається до схожих тем: повернення додому, пам’ять, провина, самопожертва та вплив часу на людину. Усе це присутнє й в “Одіссеї”. Тому новий фільм режисера сприймається не як несподіваний поворот у його кар’єрі, а як її закономірне продовження.
Чому “Одіссея” вважається головною кінопрем’єрою року?
Ще до виходу на великі екрани “Одіссея” встигла встановити одразу кілька рекордів. Це перший повнометражний художній фільм, повністю знятий на 70-міліметрові камери IMAX. Під час роботи над стрічкою команда відзняла приблизно 610 кілометрів плівки, а знімання проходили в Марокко, Греції, Італії, Ісландії, Шотландії та США. Не менш вражаючим є й акторський склад, до якого увійшли Метт Деймон, Енн Гетевей, Том Холланд, Роберт Паттінсон, Зендея, Шарліз Терон, Люпіта Ніонго.
Метт Деймон у фільмі “Одіссея”, 2026
Перші відгуки критиків лише посилили інтерес до картини. “Одіссею” вже називають “кінематографічним тріумфом”, “бездоганним режисерським досягненням” і “наймасштабнішою роботою Нолана”. Окремо відзначають гру Метта Деймона, якого вже зараз називають одним із ймовірних претендентів на премію “Оскар”, а також Роберта Паттінсона, який, за словами багатьох критиків, зіграв одного з найяскравіших лиходіїв у своїй кар’єрі.
Проте, увага до “Одіссеї” пояснюється не лише значним бюджетом і зоряним складом. Нолан вирішив екранізувати античний епос без типової для такого жанру театральності: з реальними локаціями, практичними спецефектами та мінімальним використанням комп’ютерної графіки.
Крістофер Нолан мріяв зняти цей фільм понад двадцять років
Історія “Одіссеї” почалася для Нолана задовго до офіційного оголошення фільму. На початку 2000-х режисер розглядався як один із кандидатів на постановку стрічки “Троя”, проте згодом цей проєкт очолив Вольфганг Петерсен. Тоді ж Нолан розробив власну інтерпретацію знаменитого Троянського коня — образ, який не полишав його понад два десятиліття.
Кадр з фільму “Одіссея”, 2026
У його версії дерев’яний кінь не стоїть велично біля мурів Трої. Він частково занурений у море й поступово засипається піском. Троянці сприймають його не як символ перемоги, а як нібито покинуту жертву богам, яку необхідно врятувати від хвиль. Саме тому вони самі втягують коня до міста. Всередині ж, затамувавши подих і вдихаючи повітря крізь соломинки, ховаються грецькі воїни.
Втім, в інтерв’ю Time сам Нолан зізнався, що двадцять років тому навряд чи зміг би зняти “Одіссею”. Озираючись на той період, коли його розглядали як режисера “Трої”, він зазначив, що тоді “трохи переоцінив свої можливості”. Лише після роботи над “Темним лицарем”, “Інтерстелларом”, “Дюнкерком” і “Оппенгеймером”, каже режисер, він відчув, що готовий розповісти цю історію так, як давно бажав. Для “Одіссеї” був потрібен режисер, який вже навчився працювати з масштабними бойовими сценами, практичними ефектами, великими історичними реконструкціями і водночас міг не втрачати з поля зору головне — історії своїх героїв.
Хто такий Гомер і що в “Одіссеї” є правдою?
Гомера вважають автором “Іліади” та “Одіссеї”, двох найвідоміших творів античної літератури. Водночас про нього самого майже нічого не відомо. Дослідники не можуть з упевненістю сказати, коли він жив, де народився і чи був однією реальною особою. Існує версія, що ім’я Гомер позначає не конкретного автора, а цілу традицію давньогрецьких оповідачів.
“Одіссея” дійсно виникла не як роман, написаний від початку до кінця однією людиною. Історії про Троянську війну, богів, героїв і морські подорожі століттями передавалися усно, змінювалися й доповнювалися залежно від виконавця та слухачів. Лише згодом вони набули письмової форми. До речі, саме з цією традицією пов’язана несподівана поява Тревіса Скотта у фільмі Нолана: він грає барда, а режисер проводить паралель між давньою усною поезією та сучасним репом, де історія також існує завдяки ритму, голосу й живому виконанню.
Кадр з фільму “Одіссея”, 2026
У самій “Одіссеї” історія постійно переплітається з міфом. Найбільш переконливе історичне підґрунтя має Троя. Археологічні розкопки на пагорбі Гіссарлик у сучасній Туреччині підтвердили, що на цьому місці дійсно існувало велике місто, яке неодноразово руйнували й відбудовували. Проте це не означає, що Троянська війна відбулася саме так, як її описують античні поеми. Можливо, в основі легенди лежав один конфлікт або кілька воєн бронзової доби, пов’язаних із торгівлею, територіями та контролем над водними шляхами.
Жодних доказів існування Троянського коня немає. Він міг бути поетичним образом військової машини, корабля, облоги або зради всередині міста. Так само немає підтверджень, що Одіссей справді був царем Ітаки. Найімовірніше, він є міфічним героєм, створеним із багатьох стародавніх оповідей. Циклопи, сирени, чаклунки, боги та подорож до підземного світу також належать до міфології. Водночас світ поеми має реальне історичне коріння. У ньому збереглися відгомони мікенської цивілізації, морської торгівлі, воєн і страхів людей, які жили біля Середземного моря. Тому “Одіссея” не є історичним документом, але є культурною пам’яткою про давній світ.
Про що “Одіссея” і чому ця історія створена для Нолана?
У масовій культурі “Одіссея” асоціюється з пригодами та міфологічними випробуваннями. Насправді ж передусім це розповідь про людину, яка повертається з війни. Одіссей провів десять років під Троєю, а потім ще стільки ж намагався дістатися додому, до Пенелопи та Телемаха. За двадцять років його син виріс без батька, дружина залишилася сама захищати дім і владу на Ітаці, а самого царя давно вважають загиблим. Тому головне питання поеми полягає не в тому, чи переможе герой чудовиськ. Значно важливіше, чи може людина після війни справді повернутися до свого попереднього життя.
Метт Деймон і Зендея у фільмі “Одіссея”, 2026
Одіссей повертається додому вже іншою людиною. Ітака також змінилася. Навіть до власного палацу він приходить у вигляді жебрака й спочатку змушений спостерігати за своїм життям чужими очима. Він не може одразу відкрити, хто він насправді, доки не зрозуміє, кому можна довіряти і чи залишилося для нього місце в домі, до якого він так довго прагнув.
Саме тому “Одіссея” так природно вписується у фільмографію Крістофера Нолана. Його герої часто одержимі однією метою, яка поступово вимагає від них чималих жертв. У “Початку” Дом Кобб прагне повернутися до дітей. В “Інтерстелларі” Купер намагається знайти шлях до родини, втрачаючи роки їхнього спільного життя. У “Дюнкерку” солдати відчайдушно шукають дорогу додому, а в “Оппенгеймері” перемога у війні не звільняє героя від провини й наслідків його рішень. Одіссей продовжує цю лінію. Він розумний, винахідливий і здатний вижити там, де інші гинуть, але водночас бреше, помиляється і сам ускладнює власне життя. Його найбільше випробування полягає в необхідності знову стати чоловіком, батьком і правителем після двадцяти років війни та мандрів.
Наскільки фільм відповідає поемі?
Крістофер Нолан не став радикально переписувати “Одіссею”, але розширив кілька сюжетних ліній, щоб краще розкрити героїв. Так, значно більшу роль у фільмі отримав Аргос, вірний пес Одіссея. У поемі він з’являється лише в одному короткому й болісному епізоді: впізнає господаря, який повернувся додому під виглядом жебрака, і невдовзі помирає. Для Нолана ця сцена стала одним із ключів до всієї історії, тому у фільмі Аргос перетворюється на важливий образ дому, відданості та часу.
Енн Гетевей у фільмі “Одіссея”, 2026
Більше уваги режисер приділив і стосункам Одіссея з Телемахом. У поемі батько й син довго існують у паралельних сюжетах, тоді як у стрічці їхня зустріч і наслідки двадцятирічної відсутності Одіссея стають важливою частиною емоційної лінії. Глибшими є і жіночі персонажі. Саманта Мортон грає Цирцею не лише як міфічну чаклунку, а як складну й суперечливу жінку. Ще помітніше переосмислена Пенелопа. Зазвичай її часто зводять до образу терплячої дружини, яка двадцять років чекає на чоловіка. У версії Нолана вона не просто чекає, а щодня захищає дім, сина й владу в Ітаці.
Хто зіграв у “Одіссеї”?
Навіть за мірками сучасного Голлівуду акторський склад “Одіссеї” здається майже безпрецедентним. Крістофер Нолан давно має репутацію режисера, з яким прагнуть працювати найвідоміші та найуспішніші актори світу. Для багатьох із них участь у його проєктах давно стала не лише мрією, а й одним із найважливіших професійних досягнень.
Роберт Паттінсон у фільмі “Одіссея”, 2026
Головну роль виконав Метт Деймон, для якого це вже третя співпраця з режисером після “Інтерстеллара” та “Оппенгеймера”. Енн Гетевей зіграла Пенелопу, яка у фільмі постає не просто терплячою дружиною, а рівною Одіссеєві за розумом, витримкою та силою характеру. Том Холланд виконав роль Телемаха, сина, який виріс у тіні легенди про батька, якого майже не пам’ятає. Роберт Паттінсон грає Антіноя, найнебезпечнішого серед претендентів на руку Пенелопи та головного антагоніста історії. До акторського складу також увійшли Зендея в ролі Афіни, Шарліз Терон у ролі Каліпсо, Саманта Мортон у ролі Цирцеї, Джон Бернтал у ролі Менелая, Бенні Сафді в ролі Агамемнона, Лупіта Ніонго в подвійній ролі Олени Троянської та Клітемнестри, а також Джон Легуізамо, Міа Гот, Гімеш Патель, Елліот Пейдж і Логан Маршалл-Грін.
Як “Одіссея” стала найамбітнішим знімальним експериментом в історії кіно?
Крістофер Нолан давно віддає перевагу практичним спецефектам і реальним локаціям. У “Темному лицарі” він перевернув справжню вантажівку посеред вулиці. В “Початку” побудував коридор, який обертався навколо власної осі. Для “Інтерстеллара” створював повнорозмірні космічні декорації, а під час роботи над “Оппенгеймером” принципово не використовував CGI для відтворення ядерного вибуху.
Том Голланд у фільмі “Одіссея”, 2026
Для “Одіссеї” ця філософія стала основою всього виробництва. Замість павільйонів команда працювала у відкритому морі, будувала справжні кораблі, знімала під дощем, вітром і на складному гірському рельєфі. Одіссеїв корабель був повноцінним морським судном, яке переходило між Марокко, Грецією та Італією разом зі знімальною групою. Метт Деймон згадував, що кожна нова локація здавалася складнішою за попередню: в Ісландії команда працювала під крижаним дощем, у Сицилії щодня підіймалася до фортеці Санта-Катеріна, а в Марокко знімала на узбережжі, де сильний вітер постійно підіймав пісок. Для Нолана ці умови були частиною задуму. Коли хвилі справді заливають палубу, а вітер збиває з ніг, акторові не потрібно уявляти небезпеку — він її буквально відчуває.
Метт Деймон у фільмі “Одіссея”, 2026
“Одіссея” також стала першим повнометражним художнім фільмом, повністю знятим на 70-міліметрову плівку IMAX. Для цього команда разом з інженерами вирішила кілька проблем, які раніше робили таке знімання майже неможливим. Камери були надзвичайно гучними. Метт Деймон жартував, що поруч із камерою є таке відчуття, ніби хтось увімкнув блендер просто біля обличчя. Тому для техніки створили спеціальний звукопоглинальний корпус.
Касети з плівкою швидко закінчувалися й вимагали постійного перезаряджання. Щоб актори не втрачали емоційного стану між дублями, під час заміни плівки весь майданчик зберігав тишу. Через великі розміри техніки актори також не завжди могли бачити одне одного, тож для них розробили систему дзеркал, яка дозволяла зберігати зоровий контакт. Разом із новим корпусом камера важила близько 180 кілограмів, і на деякі гірські локації її доводилося доправляти гелікоптером.
Для Нолана великий формат був потрібен не лише заради видовищних битв чи штормів. Він хотів, щоб глядач фізично відчув безмежність моря, висоту скель і страх людей перед стихією.
“Одіссея” — новий шедевр Крістофера Нолана?
Світова прем’єра “Одіссеї” відбудеться 17 липня, але перші покази для преси вже пройшли. Початкові реакції переважно захоплені: фільм називають приголомшливим досягненням, бездоганно поставленим епосом і однією з головних кіноподій року.
Найбільше схвальних відгуків отримали Метт Деймон і Роберт Паттінсон. Гру Деймона називають однією з найсильніших у його кар’єрі, а Паттінсона в ролі Антіноя — головним акторським відкриттям стрічки. Критики також відзначають Енн Гетевей, Тома Голланда, масштабні сцени та несподівано сильні елементи горору. Деякі оглядачі зауважують, що фільм місцями перевантажений, однак фінал повністю виправдовує довгий шлях до нього.
Метт Деймон у фільмі “Одіссея”, 2026
Та найбільша інтрига полягає в іншому. “Одіссея” виходить у момент, коли Голлівуд дедалі частіше шукає безпечні рішення у продовженнях, ремейках і знайомих франшизах. Нолан натомість перетворив античну поему на головний літній блокбастер із величезним бюджетом, авторською режисурою та технічними амбіціями, які зазвичай залишають для супергеройського кіно.
Чи стане фільм новим шедевром режисера, остаточно вирішать глядачі після прем’єри. Але вже зараз зрозуміло: “Одіссея” повертає великому кіно відчуття події, заради якої варто йти до зали й дивитися стрічку на найбільшому екрані.