Сьогодні
Єлена Троянська (Прекрасна) — це величний міфологічний образ катастрофічної вроди, через яку руйнувалися цілі царства та гинули найвидатніші герої давніх часів. Після виходу на широкі екрани стрічки Крістофера Нолана "Одіссея" інтерес до її постаті знову значно зріс. Ми розповімо про цю героїню, яку у фільмі втілила Люпіта Ніонго.
Даяна Крюгер у ролі Єлени Троянської ("Троя", 2006)
Єлена Троянська (Прекрасна) є донькою Зевса (котрий з’явився до її матері Леді у вигляді лебедя) та найвродливішою з-поміж смертних жінок, чий вибір став поштовхом до 10-річної Троянської війни. У давніх міфах Єлена представлена як персонаж, чия краса мала настільки руйнівну силу, що зводила чоловіків з розуму ще задовго до початку Троянської війни. Її архетип символізує неминучий рок, фатальну привабливість, полонянку чужих амбіцій та іграшку в руках божественних сил.
Елізабет Тейлор в образі Єлени Троянської
Ще у юному віці її викрав Тесей. Коли настав час її заміжжя, до її батька з’їхалися свататися майже всі володарі Греції. Аби уникнути кровопролитної війни за її руку, Одіссей запропонував відому клятву женихів: усі претенденти зобов’язалися захищати того чоловіка, якого обере Єлена (цим чоловіком став Менелай, цар Спарти). Коли троянський принц Парис за сприяння Афродіти викрав Єлену (або вона втекла з ним за власною волею — залежно від трактування міфу), Греція згадала про цю клятву. Так розпочалася Троянська війна. У літературних творах Єлена рідко постає як абсолютна лиходійка. Найчастіше її зображують як особистість, яка усвідомлює весь біль та руйнування, що спричиняє її краса, але не в змозі протистояти божественній волі Афродіти.
Россана Подеста у ролі Єлени Троянської, 1956
Реклама.
В образотворчому мистецтві образ Єлени еволюціонував від класичного еротичного ідеалу до глибокого драматичного портрета жінки, що спостерігає за знищенням світу. Епохи бароко та класицизму надавали перевагу динамічним сюжетам втечі або викрадення Єлени Парисом, тоді як художники-символісти та прерафаеліти бачили в Єлені втілення руйнівної суті краси. Так, у 1885 році французький символіст Гюстав Моро створив один із найвідоміших її образів. У творі “Єлена на стінах Трої” героїня стоїть на мурах палаючої Трої, тримаючи квітку. Навколо неї — купи трупів та палаючі вежі. Вона не виглядає задоволеною; її погляд сповнений холоду та смутку. Вона постає як величне божество долі, яке самотньо споглядає наслідки власного існування.
"Єлена на стінах Трої" , 1885
У літературі її образ найяскравіше розкрито в “Іліаді” Гомера. Єлена тут — глибоко психологічний персонаж. Вона сидить на мурах Трої, вишиває на тканині полотно, що зображує битви, які відбуваються через неї, і проклинає день свого народження. Вона відчуває вину перед греками та троянцями, проте її краса настільки заворожує навіть старійшин Трої, що вони висловлюються: “Не можна судити троянців і греків за те, що вони стільки років терплять біди заради такої жінки”. У 1592 році Крістофер Марло в своїй п’єсі “Трагічна історія доктора Фауста” представив одну з найвідоміших фраз світової літератури про Єлену. Коли Фауст викликає її дух за допомогою магії, він запитує: “Чи це обличчя спустошило тисячу кораблів і спалило вежі Іліона?”.
Люпіта Ніонго у ролі Єлени Троянської ("Одіссея", 2026)
У кінематографі Єлена виступає головним візуальним центром будь-якої екранізації Троянської війни. Перед режисерами завжди постає складне завдання — знайти актрису, чия краса зможе переконати глядача у виправданості 10-річної війни. Найвідомішою сучасною кіноінтерпретацією стала та, де роль Єлени виконала Дайан Крюгер. Творці фільму зробили акцент на її особистій трагедії. Вона зображена як нещаслива у шлюбі з суворим Менелаєм молода жінка, яка знаходить у Парисі (Орландо Блум) не лише пристрасть, а й порятунок від свого золотого рабства. А в серіалі “Троя: Падіння міста” від Netflix та BBC вона постає більш рішучою та самостійною. Єлена тут не просто пасивна трофейна красуня, а жінка, яка свідомо обирає власний шлях, відмовляється від патріархального гніту Спарти і прагне впливати на політичні рішення всередині Трої.