Ціни на нафту зростають через ескалацію на Близькому Сході та ультиматум Трампа Ірану 23.03.2026 09:50 Укрінформ Вартість нафти у понеділок, 23 березня, демонструє коливання між підвищенням та зниженням, оскільки інвестори оцінюють посилення погроз США та Ірану стосовно енергетичних об’єктів, порівнюючи з вивільненням мільйонів барелів іранської нафти, що доставляється морським шляхом, після тимчасового зняття санкцій Вашингтоном.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 65 центів, досягнувши 112,84 долара за барель на 06:46 за київським часом у понеділок. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) оцінювалася в 98,75 доларів за барель, що на 84 центи більше. Обидва контракти втратили в ціні більше ніж на 1 долар США на початку торгів.
Різниця в ціні між Brent і WTI, яка перевищує 13 доларів, є найбільшою за останні роки.
«У найближчій перспективі динаміка нафтового ринку може змінюватися під впливом погроз та риторики, але його довгостроковий вектор надалі залежатиме від стану нафтових потоків на Близькому Сході», – заявила Вандана Харі, засновниця компанії Vanda Insights.
Президент США Дональд Трамп у суботу пообіцяв знищити іранські енергостанції, якщо Іран не відкриє прохід Ормузькою протокою протягом 48 годин. У свою чергу, спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф повідомив у соціальній мережі Х, що важлива інфраструктура та енергетичні об’єкти на Близькому Сході можуть бути «безповоротно зруйновані», якщо іранські електростанції зазнають нападу.
«Це, безумовно, свідчить про подальшу ескалацію, а отже, і підняття цін на нафту. Проте деякі помилково вважають, що Іран може піти на поступки», – зауважила Амріта Сен, засновниця Energy Aspects.
За її словами, Трамп намагається продемонструвати, що він може перевершити ескалацію, і це призведе до «випаленої землі» для інфраструктури Перської затоки.
У понеділок виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол заявив, що криза на Близькому Сході є «надзвичайно серйозною» і важчою, ніж обидва нафтові шоки 1970-х років разом узяті.
Війна завдала шкоди ключовим енергетичним об’єктам у Перській затоці та майже зупинила судноплавство через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світових потоків нафти і скрапленого природного газу. За підрахунками аналітиків, втрати у видобутку нафти на Близькому Сході становлять 7-10 мільйонів барелів на день.
Додатково, Іран оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, які розробляються закордонними нафтовими компаніями, повідомляє Reuters.
Видобуток нафти на нафтовій компанії Basra Oil було знижено з 3,3 мільйонів барелів на добу до 900 тис. б/д, повідомив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані. Водночас індійські нафтопереробні підприємства планують відновити закупівлю іранської нафти, а нафтопереробні підприємства в інших частинах Азії обмірковують можливість здійснення аналогічного кроку.
«Базуючись не тільки на натяках висловлювань Трампа, але й на узагальненні потоку його часто незрозумілих, а іноді й суперечливих заяв, ми бачимо прагнення покласти край військовим діям, а також дедалі більшу увагу до питання про відкриття Ормузької протоки», – констатувала Харі.
Вона додала, що залишається незрозумілим, чи погрози завдати удару по енергетичній інфраструктурі Ірану «виявляються дієвими, доки Іран зберігатиме здатність здійснювати атаки у відповідь на сусідні країни».
Як повідомляв Укрінформ, Ірак оголосив форс-мажор на всіх нафтових родовищах, що розробляються іноземними нафтовими компаніями, після того, як військові операції у регіоні порушили судноплавство через Ормузьку протоку, що призвело до припинення значної частини експорту нафти з країни.
Фото: Freepik
Іран Нафта Трамп Близький Схід Перська затока Ормузька протока