>
Згідно з аналізом, проведеним аналітичним центром міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед основних категорій іноземних спеціалістів.
“Дослідження, що вивчало особливості функціонування мультикультурних колективів у Європі, виявило, що найменшу культурну дистанцію від польської моделі мають українці – 13 балів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 балів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Фахівці зазначають, що українці та білоруси, завдяки схожості їхніх культурних моделей, зазвичай швидше адаптуються до польського робочого середовища”, – зазначається в результатах аналізу.
Автори дослідження вважають, що здатність ефективно співпрацювати в умовах мультикультурності незабаром стане одним із ключових критеріїв успіху як для працівників, так і для компаній, що прагнуть зберегти свою конкурентоспроможність на європейському ринку.
Наприклад, результати вказують на наявність відмінностей навіть між українцями та поляками, які можуть впливати на щоденну робочу діяльність. Зокрема, українці можуть бути досить прямолінійними в неофіційному спілкуванні, проте при взаємодії з керівництвом нерідко уникають відкритого висловлення незгоди. Критика може сприйматися ними досить особисто, а від керівника очікується не тільки контроль, але й підтримка команди. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.
З огляду на це, Галина Кіріченко, віцепрезидентка Gremi Personal, попереджає, що навіть незначні культурні розбіжності можуть негативно позначитися на результативності роботи колективів, рівні мотивації співробітників та довірі всередині організації. “Кроскультурна компетентність перестає бути просто перевагою для окремих міжнародних корпорацій, вона стає фундаментальною професійною навичкою”, – підкреслює вона.
За оцінками аналітиків, основні складнощі виникають не через мовний бар’єр, а через відмінності у розумінні ролі керівника, методів надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктів, а також через різні традиції та робочі домовленості. “Здатність компаній ефективно управляти цим розмаїттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який працює або має наміри вийти на європейські ринки, кроскультурна компетентність стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.
На підставі проведеного дослідження були розроблені рекомендації для роботодавців. Серед них: уніфікація домовленостей, адаптація стилю зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін та відпусток, сприяння інтеграції мультинаціональних команд та запобігання формуванню окремих національних груп всередині колективів.
У Gremi Personal наголошують, що результати дослідження вказують на те, що кроскультурне управління виходить за межі функцій HR і стає важливим фактором операційної ефективності та конкурентоспроможності підприємств.
Дослідження охопило п’ять найбільш чисельних груп іноземних працівників у Польщі. Кожна культура оцінювалася аналітиками за десятьма критеріями – п’ять комунікативних та п’ять соціально-релігійних, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було розроблено “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.