“>
Фото: https://interpipe.biz/
Україна повинна продовжувати відстоювати можливість доступу своїх експортерів до зовнішніх ринків, зокрема ринку Європейського Союзу, наголосила GR-директорка компанії "Інтерпайп" Наталя Сидорук під час онлайн-заходу "Від зими до зими: як оговтується українська економіка?", організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
За інформацією компанії, протягом років повномасштабної війни український промисловий гігант "Інтерпайп" був змушений постійно пристосовуватися до численних викликів, починаючи від безпекових, пов’язаних із близькістю до лінії фронту, до енергетичних проблем та дефіциту кваліфікованих кадрів. З 1 липня поточного року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталевої продукції, для групи компаній розпочався новий етап випробувань.
Водночас, уточнюється, що за перші 22 дні липня компанія вже використала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до країн ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. У зв’язку з цим, "Інтерпайп" знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити свою технічну помилку, яка виникла через використання даних Євростату, відмінних від офіційних, під час прийняття регламенту. Внаслідок цього, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30%, порівняно з тим, якби були використані коректні дані.
"Компанія оцінює перспективи переорієнтації поставок на альтернативні ринки доволі стримано. Китайські виробники безшовних труб вже повністю використали свою квоту в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає значне занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів", – зазначила Сидорук.
Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить захищати можливості експортерів на зовнішніх ринках і врегулює питання діяльності Торгового представника.
"Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходжень у валюті, а ці кошти країна може отримувати насамперед з-за кордону", – підсумувала топ-менеджер.
Як раніше повідомлялося, "Інтерпайп" вважає, що квоти ЄС на постачання безшовних труб занижені на 30% через статистичну похибку, і сподівається на їх корекцію до кінця третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання "Інтерпайп" сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що з 1 липня 2026 року в ЄС повністю набув чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти категоріях продукції загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
"Українська промислова компанія "Інтерпайп" вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на обсяг квоти, виділеної для категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року", – йдеться у заяві.
Також уточнювалося, що в категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту обсягом 80,670 тис. тонн. Однак, протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних: значна частина українського експорту до ЄС у 2022-2024 роках, як підтвердив Євростат, не була повною мірою відображена в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї категорії продукції занижена щонайменше на 30% порівняно з тим, якби були використані коректні дані.
Окрім цього технічного питання, "Інтерпайп" вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує повною мірою преференційного режиму для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, який застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України застосовувалися ті ж самі умови, що й до основних світових експортерів, включаючи країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно, до України застосовувалася та сама методологія, що й до інших партнерів по режиму найбільшого сприяння, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
"Розмір поточних євроквот на сталь є серйозним ударом для України та української металургійної промисловості, яка продовжує функціонувати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх родин та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових потужностей у сфері сталі. У цьому контексті Україна явно не є частиною проблеми", – зазначив генеральний директор "Інтерпайпу" Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії "Інтерпайп", яка зазнає збитків через війну, очікує, що Єврокомісія скоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, "що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки".
"Інтерпайп" – це українська промислова компанія, що спеціалізується на виробництві сталевих труб та продукції для залізничного транспорту. Вироби компанії експортуються до понад 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії функціонує шість промислових активів: "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет", електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь" під брендом "Інтерпайп Сталь" та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна кількість співробітників компанії становить приблизно 9,5 тис. осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український підприємець та меценат Віктор Пінчук та члени його родини.