Василь Стус та інші символи, або Про що «розповідає» нова 2-тисячна купюра Репортаж 10.07.2026 16:20 Укрінформ
Коли кошти стають візуальним кодом нашої стійкості – це надзвичайно промовисто
Прямуючи сьогодні на брифінг до Національного банку, не тільки автор цих рядків, але й усі журналісти відчували певну інтригу. Пресслужба Нацбанку загадково натякала на вельми цікаві та значущі новини, пов’язані з готівкою. І десь підсвідомо профільні журналісти вже передбачали, що йтиметься про якусь нову банкноту. Хіба що щодо номіналу точилися невиразні дискусії.
КОД НАЦІЇ ВІД МОНЕТНО-БАНКНОТНОГО ДВОРУ
Інтригуючого очікування додавали й численні поважні гості, які згуртованими групами також юрмилися біля входу до Нацбанку. Вже в самій будівлі, серед багатолюдної метушні, стало зрозуміло, що назріває щось неординарне.
Андрій Пишний
Очікування виправдали себе. В урочистій обстановці голова Національного банку України Андрій Пишний оголосив про розширення номінального ряду національної валюти новою купюрою номіналом 2000 гривень. У присутності голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та заступниці керівника Офісу Президента України Олени Ковальської він разом із профільним заступником «засвідчили» (скріпили підписом) перший друкований аркуш майбутніх нових грошей, які надійдуть в обіг вже з 4 вересня цього року.
Примітно, що «обличчям» банкноти став Василь Стус – видатний український поет-шістдесятник, герой національного дисидентського руху та борець за незалежність України у ХХ столітті.
Як наголосив Пишний, вперше в Україні запроваджено купюру, яка присвячена постаті видатного, по суті, сучасника, що став символом незламності українського духу, уособленням особистої відповідальності перед народом, державою та майбутніми поколіннями.
«Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної епохи українського морального спротиву. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна інтерпретувати як книгу», – зазначив Андрій Пишний.
Дійсно, якщо уважно придивитися, можна виявити багато цікавого і глибокого. Голова НБУ майже годину поспіль перераховував і пояснював значення елементів дизайну нової купюри, які, за його твердженням, є зашифрованим візуальним кодом нашої стійкості.
Наприклад, образ сокола-боривітра, взятий із легендарного маріупольського панно ще однієї відомої дисидентки, знищеної радянщиною, Алли Горської. Боривітер – як відомо, це птах, який здатний утримуватися на місці всупереч найсильнішим потокам вітру. Досить символічно для нашого сьогодення, погодьтеся.
«Це надзвичайно точна метафора шістдесятників. Вони стояли проти системи, яка здавалася всесильною. Це покоління не мало держави та захисту, але мало внутрішню свободу. І саме ця внутрішня свобода стала основою майбутньої незалежності України», – підкреслив Пишний.
…У той момент, коли Пишний, продовжуючи символічний ряд, заговорив про інший твір Горської, використаний у дизайні нової купюри, забракло слів вже й вашій покірній службі. Адже на новій купюрі знайшлося місце для особисто дуже-дуже дорогого: мозаїки «Птах» Алли Горської, яка «живе» на фронтоні ресторану «Супій» у невеличкому селі Гельмязів на Черкащині, звідки родом авторка. Про цю останню спільну монументальну роботу подружнього тандему Алли Горської та Віктора Зарецького «Укрінформ» докладно писав.
На купюрі ж білий стилізований супійський птах – це символ перерваного польоту та чистого незламного творчого духу, який не змогла зламати навіть тоталітарна система.
На зворотному боці купюри – багатьом відоме зображення будівлі філологічного факультету нині, на жаль, окупованого Донецького національного університету ім. Стуса – як символ того, що рано чи пізно втрачене обов’язково повернеться. «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве», – підкреслено цитатою з вірша Василя Стуса, написаного ним в ув’язненні.
Дата введення нової банкноти в обіг теж обрана не випадково. «Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні у таборі особливого режиму», – пояснив голова НБУ.
НОВА «ТИСЯЧНА» КУПЮРА – ПРИХОВАНА ІНФЛЯЦІЯ? АНІТРОХИ!
Символізм символізмом, але наших читачів, певно, не в останню чергу цікавить, які ж економічні передумови призвели до появи банкноти номіналом у 2000 гривень. І чи не криється в цьому якась прихована економічна пастка.
Як пояснив Андрій Пишний, по-перше, з часу введення банкноти 1000 гривень у 2019 році середньомісячна заробітна плата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Це зумовило потребу в більшій кількості готівкових коштів, адже, якщо після введення банкноти 1000 гривень для отримання середньомісячної зарплати готівкою було достатньо 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1000 грн.
По-друге, обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі – з майже 390 млрд гривень у 2019 році до понад 970 млрд гривень станом на 01 липня 2026 року.
До підвищеного попиту на готівку призвели, за словами Пишного, зокрема, потреби воєнного часу. «Стійкість фінансової системи забезпечується не лише доступністю та безперервною роботою безготівкової інфраструктури, а й зручним доступом до захищеної готівки. Наприклад, коли мешканці прифронтових громад мають можливість здійснити розрахунки навіть там, де немає стабільного зв’язку», – відзначив голова НБУ.
По-третє, відбулися зміни у структурі готівки в обігу. Наразі частка банкнот номіналом 1000 гривень, за даними НБУ, за сумою вже перевищила 55%. У світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу.
Тобто, нова купюра – це не ознака девальвації чи інфляції, й аж ніяк не ознака можливої прихованої емісії грошей. Це потреба готівкового обігу, обсяги та структура якого залишаються сталими. «Нові банкноти надходитимуть в обіг виключно за рахунок обміну на безготівкові кошти або обміну на банкноти інших номіналів. Тобто грошей в обігу більше не стане, тому і впливу на інфляцію не буде», – запевнили в Нацбанку.
Що ж, звикнімо до нової 2000-ї «стусівки» у гаманцях. І нехай у кожному українському гаманці, попри все, вони не переводилися…
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Економіка Фінанси Історія Культура Нацбанк Резерви НБУ Україна Гроші Стус Гривня Брифінг Дисиденти