>
Народні депутати внесли до Верховної Ради проєкт закону №15431 "Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин", який має на меті замінити чинний застарілий закон, цифровізувати сферу через створення Єдиного мисливського реєстру, ввести "плани сталого використання" замість централізованих лімітів та привести законодавство у відповідність до норм ЄС.
Як зазначається у пояснювальній записці на сайті парламенту, реформа також передбачає залучення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування договорів оренди угідь та створення спеціалізованого центрального органу виконавчої влади (агентства) для контролю та розвитку галузі.
Авторами документа є народні депутати Ігор Марчук (голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, фракція "Слуга народу"), Давид Арахамія (голова фракції "Слуга народу"), Олег Бондаренко (голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник голови Верховної Ради) та Олександр Гайду (голова Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Ініціатори документа підкреслюють, що реформа сприятиме залученню інвестицій, зменшенню бюрократичного навантаження, узгодженню українського законодавства зі стандартами ЄС та врахуванню впливу війни та кліматичних змін на природні ресурси.
Однак, низка провідних організацій із захисту тварин та охорони природи, зокрема UAnimals, Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), "Зелена сила" та Асоціація зоозахисних організацій України, виступили проти законопроєкту та закликали народних депутатів відхилити законопроєкт №15431 у першому читанні.
Активісти наголошують, що стаття 1 документа визначає полювання як "вид активного відпочинку", а шкури, роги та ікла тварин – як "мисливські трофеї", що, на їхню думку, легалізує вбивство тварин заради задоволення та естетичних цілей.
Серед ключових зауважень організацій до нормативного тексту: фактичне скасування "сезону тиші", оскільки перехідні положення дозволяють полювання на самця козулі з 1 травня – у період народження та вигодовування потомства; розширення переліку дозволених знарядь та способів добування тварин, включаючи використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних пристроїв, а також дозвіл на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Крім того, зоозахисники виступають проти легалізації "canned hunting" (полювання у штучно ізольованих вольєрах або напіввільних умовах).
Зоозахисники також не погоджуються з включенням до переліку "небажаних тварин" не тільки диких хижаків, але й безпритульних або домашніх собак та котів, які опинилися в угіддях без нагляду, що дозволяє їхній відстріл або вилучення під приводом регулювання чисельності.
Крім того, згідно із заявами організацій, зменшення мінімальних вимог до площі мисливських угідь з 3 тис. га до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових угідь можуть призвести до приватизації лісових масивів обмеженим колом осіб.