“`html
Великий податковий законопроєкт: чи вдасться знайти компроміс 27.03.2026 13:21 Укрінформ Розглядаємо нові ініціативи уряду: оподаткування посилок та цифрових платформ, ПДВ для ФОПів та «безстроковий» військовий збір
Оприлюднення на вебсайті Мінфіну проєкту змін до Податкового кодексу, які Україна має здійснити в рамках взаємодії з МВФ, активізувала обговорення щодо доцільності та актуальності таких рішень, яке ведеться вже тривалий час. Нерідко відгуки є негативними. Хоча всі й усвідомлюють: подібні зобов’язання не з’явилися випадково, рано чи пізно ці рішення потрібно буде затвердити, оскільки більшість з них (за винятком збільшеного військового збору) важливі для впровадження європейських податкових норм, без чого шлях до ЄС для нас буде закритий. Інша річ, існують питання до запропонованих способів (через складність адміністрування окремих податків і необхідність у додатковій звітності) та до своєчасності непопулярних заходів в умовах війни, яка і без того ускладнює буття нашого бізнесу та громадян.
ТЕ, ЩО ТРЕБА БУЛО ЗРОБИТИ ДАВНО: КОНТРОЛЬ ПРИБУТКІВ ВІД ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМ
Про потребу врегулювати питання оподаткування прибутків, одержаних від цифрових платформ, говорять не перший рік. Адже це дало б змогу не лише вивести «з тіні» заробітки мільйонів українців, які працюють без оформлення трудових угод з роботодавцями (наприклад, водіями таксі або кур’єрами), що є вигідним для держави, а й убезпечити трудові та інші права цих людей, чого вони самі потребують.
За даними Держстату, у 2021 році понад 3 мільйони фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили в державі) визначали себе як «неофіційно працевлаштовані», тобто не були ані оформлені офіційно, ані зареєстровані як фізичні особи-підприємці. Можна припустити, що в умовах повномасштабної війни ця кількість зменшилася, проте пропорція (відношення кількості неофіційно працевлаштованих осіб до сукупних обсягів трудового ресурсу) з великою ймовірністю збереглася. А кількість тих, хто використовує цифрові платформи для комерційної діяльності, ймовірно, навіть зросла.
Водночас менше 5% з приблизно 300 тисяч водіїв, котрі, за найскромнішими оцінками, займаються перевезеннями легковими автомобілями на замовлення та співпрацюють з адміністраторами онлайн-сервісів, зареєстровані як ФОПи. Інші – лише сплачують платформам комісійні і нічого не перераховують до держбюджету. Отже, лише на цьому держава щороку втрачає щонайменше 2 млрд грн. Ще приблизно 3 мільярди – «недоотримання» у сфері онлайн-сервісів замовлення послуг (майже 400 тисяч неофіційно працевлаштованих) та принаймні 200 мільйонів гривень – у галузі онлайн-доставки, де, за даними операторів, працюють 15-20 тисяч кур’єрів (насправді ж, ймовірно, більше). Прибутки від онлайн-торгівлі товарами та послугами через платформи на зразок OLX також здебільшого не обкладаються податками, адже у багатьох випадках постійні продавці не реєструються як ФОПи з відповідними КВЕДами. А реалізують товари при цьому зовсім не дрібними партіями.
Це вже давно зрозуміли і в уряді, і у парламенті. Звідси – спроби законодавчо врегулювати питання. Зокрема, у жовтні 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10166, яким пропонувалося ввести спеціальний режим оподаткування прибутків, «отриманих фізичними особами від провадження окремих видів діяльності». Передбачені ставки оподаткування помірні – 6%. При цьому податковими агентами мали б стати цифрові платформи. Відповідно, людям (таксистам, кур’єрам, репетиторам, майстрам) не довелося б морочитися з бухгалтерією та звітністю. Проте цей законопроєкт так і не винесли на голосування в сесійній залі.
Як і запропонований Міністерством фінансів проєкт закону №13232 (був відкликаний торік у липні у зв’язку зі зміною уряду). Автори документа намагалися знайти баланс між адмініструванням і свободою підприємництва та наблизити вітчизняне законодавство до європейського (Директиви DAC7 про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування).
Приблизно такі ж алгоритми передбачав і зареєстрований торік у вересні законопроєкт №14025 (про так званий «податок на OLX»). Йшлося про впровадження ПДФО (від 5% до 18%) на прибутки від продажу товарів і послуг через цифрові платформи (OLX, Prom.ua, Uber, Uklon, Glovo тощо). Передбачалася пільгова ставка оподаткування прибутків у 5% (+5% військового збору) за умови відкриття спеціального прозорого банківського рахунку. Податок без спецрахунку – 18% (+5% ВЗ). Кілька тижнів тому документ з парламенту відкликали. Через брак голосів на підтримку. Оскільки саме при його доопрацюванні до другого читання планували затвердити й решту непопулярних податкових новацій, передбачених домовленостями з Міжнародним валютним фондом. Депутатам такий «кіт у мішку» не припав до смаку.
Тому тепер – нова спроба. Вже, як то кажуть, з відкритими картами. Комплексним законопроєктом пропонується запровадити автоматичне оподаткування прибутків, одержаних від цифрових платформ. При цьому йдеться про преференційне оподаткування громадян – не за загальною ставкою ПДФО у 18% + ВЗ, а лише 5% (+ військовий збір).
Якщо ж отримана продавцем або надавачем послуг сума не перевищує еквівалента у 2000 євро на рік (за офіційним курсом Нацбанку), їх взагалі звільнять від оподаткування. Це важливо для тих, хто, наприклад, продає через OLX якісь старі речі і по суті не здійснює через цифрові платформи постійної комерційної діяльності.
При цьому, як і у попередніх законопроєктах, передбачено, що податковим агентом фізичної особи буде оператор платформи, який нараховує або надає прибуток.
Це вирішить головну проблему: Податкова тепер знатиме про обсяги таких операцій і про реальні прибутки продавців товарів і надавачів послуг. Раніше без добровільного декларування (а це робили хіба одиниці) фіскальні органи таких відомостей не мали. Відповідно, цілий сегмент ринку залишався «в тіні». Тому хоча чинне законодавство і передбачає оподаткування отриманих у такий спосіб прибутків ПДФО у 18% та 5% ВЗ, реальних інструментів стягнення цих податків не було.
Пропоновані зміни у разі прийняття, з одного боку, нададуть податківцям такі важелі, а з іншого – підсолодять пілюлю для «новонавернених» платників, адже їм доведеться сплачувати не 23%, а лише 10% з прибутку.
Проте за пільговою ставкою оподатковуватимуться лише прибутки, що не перевищують 834 мінімальних заробітних плат на рік (зараз це трохи більше 7,2 млн грн). Прибутки, які перевищуватимуть цей поріг, обкладатимуть податком за повною ставкою (18% ПДФО + 5% ВЗ).
ТЕ, ЩО ТОРКАЄТЬСЯ КОЖНОГО: «БЕЗСТРОКОВИЙ» ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР
Урядовий законопроєкт передбачає закріплення ставки військового збору для фізичних осіб на рівні 5% та його обов’язкової сплати підприємцями-«спрощенцями» навіть після закінчення дії воєнного стану. Нагадаємо, цей спецподаток на оборону запровадили із серпня 2014 року. До повномасштабної російської агресії його стягували з прибутків фізичних осіб за ставкою 1,5%. Завдяки цьому до бюджету щороку акумулювали мільярди гривень (від 2,5 млрд із серпня по грудень 2014-го до понад 20 млрд грн – у 2020-му та 2021-му).
З 1 грудня 2024 року ставку ВЗ тимчасово (до кінця дії воєнного стану в Україні) збільшили до 5%. Для військовослужбовців та працівників силових структур (ЗСУ, СБУ, Нацгвардія, Державна прикордонна служба, ДССТ) ставку залишили на рівні 1,5%.
Військовий збір стягують з усіх прибутків фізичних осіб за винятком соціальних виплат, пенсій, стипендій, прибутків від ОВДП, деяких інших прибутків, що не підлягають оподаткуванню ПДФО.
А з 1 січня 2025 року військовий збір почали стягувати і з фізичних осіб-підприємців. Для ФОПів І, ІІ та IV груп діє ставка ВЗ у 10% від мінімальної заробітної плати (цьогоріч – 850 гривень на місяць), для ФОПів ІІІ групи (юридичні особи, які сплачують єдиний податок) – 1% від обороту за підсумками кварталу.
Тепер пропонується запровадити такі ставки військового збору назавжди, незалежно від строків закінчення дії воєнного стану – для забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб повоєнної відбудови. Адже ВЗ залишається одним із найважливіших джерел оборонних можливостей держави. Торік відповідні надходження перевищили 163 мільярди гривень, тоді як у 2024-му, до оновлення правил нарахування збору, у бюджеті акумулювали трохи більше 51 мільярда.
ТЕ, ПРО ЩО НАЙБІЛЬШЕ ДИСКУТУЮТЬ: ПДВ ДЛЯ ФОПІВ
Мета нововведення – не тільки збільшення податкових надходжень, а й мінімізація схем ухилення від оподаткування через розділення великого бізнесу на ФОПи та використання ФОПів замість найму працівників за повноцінними трудовими угодами, стверджують автори законопроєкту.
Положення про введення обов’язкової сплати ПДВ суб’єктами господарювання, котрі працюють на спрощеній системі оподаткування, якщо їхні прибутки перевищують 4 мільйони гривень на рік, стало певним компромісом. Проте, зважаючи на те, що критика запровадження додаткового податку для сотень тисяч ФОПів в умовах війни не вщухає, – це ще не остаточний компроміс. Саме навколо цього питання, очевидно, розгорятимуться чи не найзапекліші дебати у стінах Верховної ради.
Наприкінці минулого року Міністерство фінансів винесло на обговорення проєкт податкових змін, яким передбачали впровадження ПДВ для ФОПів, чий річний прибуток перевищує 1 мільйон гривень. Але багато експертів та підприємців тоді різко розкритикували ініціативу, тому урядовці погодилися збільшити граничний поріг. Зупинилися на показнику в 4 мільйони гривень. Це відповідає європейським нормам (Директивою Ради 2006/112/ЄС визначено поріг, після досягнення якого бізнес має сплачувати ПДВ, у 85 тисяч євро на рік.
Таким чином, під дію можливої новації, за підрахунками Податкової, потраплятимуть трохи більше 250 тисяч із понад 2,1 мільйона українських ФОПів.
Запропоновано також низку спрощень, які мають полегшити адміністрування ПДВ та захистити підприємців від «драконівських» штрафів за допущені помилки. Для цього пропонують збільшити податковий звітний період для них з одного до трьох місяців. А штрафні санкції в перший рік роботи за новими правилами будуть символічними – по 1 гривні за перші 5 допущених порушень.
Загалом же наразі пропонується такий механізм: 1 січня 2027 року Податкова присвоїть платникам єдиного податку, цьогорічні прибутки яких, за попередніми даними, перевищать 4 мільйони гривень, коди платників ПДВ. Це дасть можливість контрагентам виписувати на них накладні з ПДВ для того, щоб нові платники вже з 1 січня могли формувати для себе податковий кредит. Проте обов’язку нараховувати і сплачувати такий податок вже з 1 січня 2027 року немає.
Лише 1 квітня, після отримання повної звітності платників єдиного податку за 2026 рік, податківці переглянуть перелік платників, автоматично зареєстрованих платниками ПДВ, і скасують реєстрацію для тих, чиї річні прибутки не перевищили порогу у 4 мільйони гривень. Платники, які залишаться в переліку, зобов’язуються з 1 квітня 2027 року включати ПДВ до ціни своїх товарів і послуг – 5%, 14% або 20%.
Водночас, за прогнозами, дискусії точитимуться не лише довкола механізмів реалізації ініціативи, а й термінів впровадження ПДВ для частини «спрощенців». Багато хто вважає введення ПДВ для малого бізнесу в умовах війни згубним для багатьох підприємств. Поки що в законопроєкті передбачена чітка дата: 1 січня 2027 року. Але є пропозиції (і, за даними ЗМІ, їх навіть обговорювали з представниками МВФ) про перенесення цієї дати на 1 січня 2028 року або навіть прийняття документа з формулюванням «з 1 січня року, наступного після закінчення дії воєнного стану» чи «на момент вступу України до ЄС».
ТЕ, ЩО НАБЛИЖАЄ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАКТИК: ОПОДАТКУВАННЯ ПОСИЛОК ІЗ-ЗА КОРДОНУ
Скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро автори законопроєкту вважають одним із важливих елементів боротьби з контрабандою через схеми розділення великих товарних партій на малі посилки з-за кордону. Також це – про рівні можливості для вітчизняних та іноземних магазинів і маркетплейсів. Адже український бізнес нараховує ПДВ навіть на недорогі товари, через що йому важко конкурувати з дешевим вмістом посилок з Китаю.
Таким чином діють і у Європі. З 1 липня 2026 року ЄС скасовує безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро, запроваджуючи фіксований збір (близько 3 євро) для боротьби з дешевим імпортом.
У межах євроінтеграції Україні також рано чи пізно доведеться імплементувати відповідні європейські директиви.
Поки що ПДВ (20%) та мито (переважно 10%) ми не сплачуємо з посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Законопроєкт пропонує скасувати цю пільгу. Маркетплейси зобов’язані будуть при оформленні замовлень нараховувати ПДВ. Вони ж адмініструватимуть цей податок.
Водночас при надсиланні посилок з-за кордону іншими фізособами без оплати, якщо вартість вмісту посилок не перевищує 45 євро, сплачувати мито і ПДВ не доведеться.
Навколо цього розділу податкових змін експерти також прогнозують неабиякі розбіжності. Адже скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, покупки на закордонних маркетплейсах для яких є гарною можливістю заощаджувати (іноді – ледь не безальтернативним варіантом придбати щось необхідне). Це може позначитися і на діяльності волонтерів, які закуповують побутові товари та продукцію подвійного призначення і комплектуючі для Сил Оборони. Натомість фіскальний ефект буде незначним – у кращому разі (якщо обсяг пересилань збережеться, що малоймовірно) бюджет отримуватиме не більше 12 мільярдів гривень на рік, що є мізером на тлі загальних фінансових потреб країни.
До того ж, у Європейському Союзі, який також рухається шляхом скасування пільг, планують за потреби продовжити перехідний період. Натомість у нинішній редакції податкових змін в Україні такий період не передбачено.
Отже, попереду справді чимало непростих дебатів та обговорень. При цьому, за оцінками аналітиків, знайти в парламенті голоси для прийняття «великого податкового законопроєкту» буде дуже непросто. Тому виконання цього важливого структурного орієнтира в рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом під сумнівом. А від співпраці з МВФ, як відомо, залежить і отримання Україною іншої міжнародної фінансової допомоги.
Тому висновок очевидний: необхідно шукати компроміс. Як це відбуватиметься, незабаром побачимо.
Владислав Обух, Київ
Фото: Укрпошта, 3 ОШБр, Верховна Рада, Freepik
Економіка Євроінтеграція Євросоюз ФОП Мінфін Мито МВФ ПДВ Податки Реформа Законопроєкт Податковий кодекс Військовий збір “`