“`html
Підходи до визначення ціни акцій за процедурою squeeze-out мають бути змінені – Федерація роботодавців 06.02.2026 17:05 Укрінформ У ролі арбітра у формуванні вартості акцій під час процесу обов’язкового викупу має виступати регулятор ринків капіталу, а саме Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Подібну пропозицію висловили учасники Федерації роботодавців України на круглому столі в Укрінформі.
Сергій Біленький
Член президії ради Федерації роботодавців Сергій Біленький наголосив на тому, що процес squeeze-out впроваджувався для зміцнення корпоративного управління та адаптації України до європейських стандартів. Однак зараз він став першоджерелом правової невизначеності та можливістю для гальмування діяльності компаній.
Андрій Ніколаєнко
"В Україні в умовах майже паралізованого фондового ринку склалася ситуація, коли судові інстанції починають визначати – за різними причинами, залежно від аргументів юристів – справедливу вартість акцій при squeeze-out", – зауважив народний депутат Андрій Ніколаєнко.
Олександр Задорожний
Адвокат АТ "Укрграфіт" Олександр Задорожний підкреслив, що спочатку squeeze-out був створений для видалення з реєстру акціонерів так званих "мертвих душ" і, відповідно, унеможливлення рейдерського захоплення підприємств за допомогою міноритарних акціонерів.
"Проте, каменем перепони стало встановлення ціни викупу акцій міноритарних акціонерів", – зазначив адвокат.
Отже, визначення вартості викупу має здійснювати незалежний оцінювач. Водночас, підприємці повідомляють про випадки, коли міноритарні акціонери через кілька років після проведення squeeze-out ініціюють судові розгляди, вимагаючи переглянути вартість викупу в напрямку суттєвого збільшення.
"Суди почали застосовувати підхід, згідно з яким вартість повинна бути не тільки ринковою, а й обґрунтованою. Слід зазначити, що відсутня експертна методика визначення обґрунтованої вартості акцій. Відповідні фахівці пояснюють, що ринкова вартість і є обґрунтованою", – констатував Задорожний.
Андрій Гінінгер
"Коли європейські держави імплементували Директиву про пропозиції поглинання, вони зауважили, що коригування ціни обов’язкового продажу акцій у всіх країнах ЄС здійснює регулятор. У нашій ситуації це Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку", – акцентував увагу адвокат Групи Метінвест Андрій Гінінгер.
За його словами, коригування ціни здійснюється під час процедури squeeze-out, після чого жодних подальших судових позовів не відбувається.
Роман Кудрицький
Адвокат компанії "Рудь" Роман Кудрицький зауважив, що у процесі викупу акцій має бути регулятор, який має врегулювати питання вартості акцій. На його переконання, регулятор повинен встановлювати вартість викупу акцій, яка є найвищою.
Представники бізнесу підкреслили, що проблема squeeze-out не може бути розв’язана виключно через судову практику або законодавчі зміни. Вона вимагає балансу між охороною прав міноритарних акціонерів, роллю експертної оцінки, межами судового втручання у корпоративні процеси тощо.
Процедура squeeze-out була введена в Україні у 2017 році згідно зі статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» як засіб гармонізації корпоративного законодавства з європейськими нормами. Її завданням було завершення корпоративних перетворень шляхом викупу акцій у формальних власників.
Як повідомлялося, за інформацією Федерації роботодавців, тільки п’ята частина українських підприємств визначила особисті цілі сталого розвитку, що свідчить про недостатню готовність бізнесу до ESG-трансформації.
Фото: Євген Котенко, Укрінформ
Фото Укрінформу можна придбати тут.
Бізнес Економіка Україна “`