Від січня в Україні діє єдина електронна пошта для звернень до військового омбудсмена. Військові, військовозобов’язані та їхні сім’ї мають змогу інформувати про зловживання прав.
З початку цього року в Україні почала діяти спільна електронна адреса для звернень до військового омбудсмена. Сповіщати про утиски прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані та члени їхніх сімей. УНН розповідає, куди писати і які скарги будуть приймати.
Куди звертатися військовим у випадку порушення прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України у сфері захисту прав військовослужбовців та членів родин воїнів.
З січня поточного року в Україні впроваджено спільну електронну адресу для звернень до військового омбудсмена. Вона створена для розгляду питань, що стосуються проходження військової служби.
До військового омбудсмена з заявою можуть звертатися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження зборів;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, котрі на добровільній основі долучаються до руху опору на тимчасово зайнятих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до прямої участі в бойових діях;
- представники за дорученням чи законні представники осіб, на яких розповсюджується дія закону.
Заяви військових: як правильно надіслати
Заяви можуть бути особистими чи колективними. Подавати їх можливо в усній або письмовій формах. Відправляти поштою, факсом, телефоном чи на електронну пошту.
Усні заяви подаються під час особистого прийому в омбудсмана чи співробітника апарату Офісу або за допомогою технічних засобів електронного зв’язку через певні контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові заяви подаються у вільній формі.
Заява повинна містити:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- місцезнаходження та/або електронна адреса та/або інформація про інші технічні засоби електронного зв’язку для контакту із заявником;
- суть та зміст заяви;
- у випадку подання заяви представником заявника – папери, які засвідчують повноваження для представництва інтересів особи;
- дата подачі заяви і підпис.
Використання кваліфікованого електронного підпису під час подання заяви не потрібно.
Дві або більше заяви, подані з одного і того ж питання, розглядаються разом.
Термін розгляду заяви не може бути більшим десяти робочих днів з дня її отримання. Однак заява може бути розглянута протягом трьох днів, якщо зміст заяви дає підстави підозрювати можливу шкоду для життя і здоров’я заявника.
У випадку якщо під час розгляду заяви виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це відразу повідомляються відповідні правоохоронні органи, а у випадку виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні заяви не розглядаються, за винятком випадків, якщо анонімна заява стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
За результатами розгляду заяви приймається одне з таких рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів заяви для організації розгляду за призначенням;
- повернення заяви назад, якщо вона не відноситься до повноважень Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення повідомляється заявнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можливо оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмена або одного з його заступників, порядок яких затверджується омбудсманом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, які вказують на порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримані з будь-яких джерел, у тому числі у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в медіа тощо.
У рішенні про призначення перевірки вказуються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Тривалість проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, але він може бути продовжений за наявності обґрунтованих причин на той же термін.
Під час проведення перевірки особи, залучені до неї, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію і документи, які стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) потрібні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, речей тощо, що стосуються предмета перевірки.
За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до порушення прав;
- причини та умови, які призвели до порушення прав.
Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військових: які гарантії передбачає закон
Згідно із законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, який відповідає умовам військової служби, у тому числі право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житлом;
- право на безкоштовний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безкоштовну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військових, які звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування завданої шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах і референдумах, створення своїх громадських об’єднань згідно із законодавством України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військових.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військових;
- поновлення на військовій службі (посаді) військових;
- право на працевлаштування військових після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду і віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова повідомляла, що з 26 січня в Україні почав діяти Офіс військового омбудсмана.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому, ми не зможемо набрати максимальну чисельність нашого штату. Проте, роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку роботи Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військових та їх сімей”, – казала Решетилова.
Решетилова зауважувала, що серед звернень, котрі вона отримувала, найбільше було – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади.
Не важко зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військових у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовий може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів. Однак зі звернень видно, що невиконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Жодного особистого підходу і розгляду. Військові місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або навмисно переводять військових всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомляла військовий омбудсмен.
Окрім того, ще однією з проблем було непоновлення після СЗЧ.
Є звернення від військових, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Річ у тім, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військових про повернення на військову службу, отриманням потрібних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. В подальшому, навіть після ухвалення судом рішення про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовим військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– наголошувала Решитилова.