Голосні заяви та гарячі обговорення – в Україні дебатують пенсійну реформу. Найбільш масштабні обіцянки, наприклад, мінімальна пенсія розміром 6000 грн для кожного, стикаються з бюджетними обмеженнями, а дієві інструменти стабілізації залежать від того, що зазвичай непопулярне: підйом економіки, виведення з тіні через умови для ведення бізнесу та політичну здатність ухвалювати непопулярні рішення. Що очікує на пенсійну реформу у найближчому майбутньому.
У відомстві соціальної політики обговорюють чергові корективи до пенсійної системи, котрі передбачають розгляд деяких виключень у солідарному рівні та ймовірність впровадження накопичувальної складової. Разом з тим, експерти акцентують увагу на бюджетних рамках та ризиках втілення ініціатив, зокрема, щодо збільшення мінімальних виплат.
Репортери УНН поспілкувалися з кваліфікованими економістами, щоб з’ясувати, що пенсійна реформа означатиме для кожного українця.
Пенсійна реформа в Україні: що вона включає
Очільник Мінсоцполітики Денис Улютін в інтерв’ю РБК-Україна зазначив: його відомство розробляє трикомпонентну пенсійну реформу, найменша солідарна пенсія повинна зрости до 6 тисяч грн.
Ми пропонуємо трикомпонентну пенсійну реформу: солідарну, професійну і накопичувальну. Наша пропозиція, що ми менше ніж 6 тисяч сплачувати нікому не будемо
– заявив Улютін.
Керівник профільного відомства додав, що перший етап реформи мають намір розпочати вже цього року або щонайпізніше — у 2027 році.
Як функціонує трирівнева модель виплати пенсій
Солідарна частина. Це те, що працює зараз. Працюючі люди здійснюють внески (ЄСВ), і з цих коштів держава сплачує пенсії нинішнім пенсіонерам. Солідарна пенсія залежить від стажу, офіційної зарплати і загальних правил, що діють на момент виходу на пенсію.
Спеціальна або “професійна” частина. Це додаткова частина для окремих категорій, де держава визнає особливі умови праці або особливий статус. Тобто, якщо людина належить до визначеної категорії, вона може мати доплату/окремий компонент.
До речі, у майбутньому їх планують поступово замінювати професійними підходами у рамках нової моделі. У профільному відомстві це представляють як один із трьох елементів реформи поряд із солідарною та накопичувальною складовими.
Накопичувальна частина. Суть полягає в тому, що людина робить додаткові внески на особистий рахунок (за заявами урядовців цей рівень бачать добровільним), а згодом у похилому віці отримує виплату з накопиченого. На відміну від солідарної системи, тут кошти прив’язані до конкретної людини, а не одразу йдуть на виплати іншим.
Накопичувальний рівень у запропонованій моделі розглядають як добровільний: громадяни зможуть за власним бажанням робити додаткові внески (зокрема через добровільно вищий ЄСВ), щоб у майбутньому отримувати вищі виплати з накопичувальної частини.
Точки зору експертів щодо запропонованої реформи нарахування пенсійних виплат українцям відрізняються.
Пенсійна реформа 2026: логічне впорядкування без політичного вікна
Економіст, фахівець у сфері фіскальної політики, бюджетного процесу та пенсійної реформи Павло Кухта в ексклюзивному коментарі УНН зазначає, що пенсійна реформа, про яку зараз говорить Міністерство соціальної політики, скоріше схожа не на перезавантаження системи, а на спробу відрегулювати найпроблемніші і найдорожчі компоненти солідарної моделі.
Як пояснює Кухта, після змін 2017 року основні параметри вже стабілізували і разом з тим запровадили вимоги до робочого стажу, уникнувши підняття пенсійного віку.
У поточній дискусії знову в центрі два питання: спеціальні пенсії та накопичувальний рівень. Але головна проблема наразі в тому, що в країні війна, бюджет під тиском, парламент у кризі, а суспільний запит на перебалансування не перетворюється на голоси, які потрібно віддати за реформу пенсій.
Не система, а радше винятки: що реформують в Україні насправді
Співрозмовник УНН говорить відверто:
“Теперішній пакет (реформ, — ред.) — це черговий варіант пропозиції впорядкування історичних перекосів. Йдеться про те, що солідарна модель формально одна для всіх, але фактично має цілий пласт привілеїв і винятків, котрі проявляються під час призначення пенсії. Критеріїв багато: “чорнобильці”, багатодітні матері ще щось”.
Натомість особливі режими коштують грошей, а фінансуються з загальної системи. Тобто частина громадян отримує кращі умови за рахунок всіх інших. Впорядкування спецпенсій у такій рамці має бути не соціальною справедливістю на рівні гасел, а конкретною спробою зменшити фіскальні втрати.
Накопичувальна пенсія: правильна ідея, але невдалий момент
Павло Кухта пояснює: накопичувальний рівень у публічній площині в Україні існує десятиліттями, але стійкої політичної коаліції під нього так і не сформували.
“Зараз, на п’ятий рік війни, трошки зарано про неї говорити”, — переконаний експерт.
Звідси й компромісна ідея влади хоч добровільно, але зафіксувати накопичувальний елемент.
“Загалом це схоже на спробу не будувати другий поверх, коли фундамент тріщить, а хоча б позначити на кресленні, де він колись мав би стояти”, — каже Кухта.
Мінімалка у 6 тисяч грн: реальна арифметика проти політичних мрій
Найбільш обговорювана частина пенсійної реформи у медіа — це теза про мінімальну солідарну пенсію на рівні 6000 грн. Економіст та експерт у коментарі УНН пояснив, як цю виплату розраховували та скільки вона коштуватиме держбюджету.
Якщо орієнтовно третина пенсіонерів отримує близько мінімальної пенсії, то підняття для цієї групи на +3000 грн/міс може означати близько 120 мільярдів гривень щороку. На тлі масштабу бюджету Пенсійного фонду це виглядає як суттєве додаткове навантаження, яке без нових джерел доходів або емісійної підтримки важко уявити
– роз’яснює Кухта.
Економіст наголошує: пенсії мають коштувати Україні десяту частину від ВВП. Якщо витрати нижчі за цю межу, система починає гірше виконувати базову функцію підтримки. Якщо ж витрати вищі, країна або заходить у “боргову спіраль”, або влада мусить підіймати податки до рівнів, які в українській економіці знову штовхатимуть зарплати в тінь.
Тобто обговорення про пенсії тут напряму залежить від моделі економіки: продуктивність, зайнятість, податкову базу, інвестиційний клімат.
Чи стимулює вища “мінімалка” працювати “в білу”
Окремо Павло Кухта акцентує увагу на тому, що зростання мінімальної пенсії ніяк не буде стимулювати українців почати працювати офіційно та не отримувати зарплату “у конвертах”. Аргумент такий: мінімальна пенсія виплачується “у будь-якому разі”, отже вона скоріше зменшує стимул легально сплачувати внески для тих, хто і так не бачить прямої віддачі.
Натомість виведення з тіні співрозмовник УНН пов’язує з ширшою рамкою.
“Якісний діловий клімат”, у якому бізнесу вигідно структуруватися і зростати. Допоки цікавіше грати, аніж заробляти, ніякої детінізації не буде”.
Експерт визнає: логіка впорядкування спецпенсій і обережного руху до накопичення на “старість” — технічно адекватна. Але наразі можуть виникнути значні труднощі з її втіленням у чинну економічну модель.
Я просто не бачу ні голосів, ні підтримки. Ба більше, реформа у людях точно зараз не відгукнеться, зате буде цікава бухгалтерам і фінансистам
– підсумовує економіст.
І саме це стає ключовою пасткою для будь-якої складної соціальної реформи під час війни: вона потребує політичного капіталу, а виборцю натомість дає не відчутний плюс вже завтра, а складні правила й конфлікти груп інтересів сьогодні.
Пенсії в Україні в 2026 році: контекст
У державному кошторисі-2026 на пенсійні виплати передбачили 1,27 трлн грн.
Окремо у Міністерстві фінансів України під час комунікації щодо проєкту держбюджету-2026 вказували, що в межах видатків на соціальний захист передбачили 251,3 млрд грн трансферту Пенсійному фонду, зокрема для забезпечення виплат та індексації з 1 березня 2026 року.
Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки постановою №774 від 27 червня 2025 року. У документі визначені орієнтовні показники прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (осіб, які втратили працездатність):
- 2026 рік — 2 564 грн;
- 2027 рік — 2 715 грн;
- 2028 рік — 2 859 грн.
Саме цю траєкторію прожиткового мінімуму зазвичай описують як поетапне зростання мінімальної пенсії, оскільки низка пенсійних виплат, надбавок і доплат розраховуються з прив’язкою до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зауважимо, варто враховувати той момент, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, підвищили з 2 361 грн до 2 595 грн, що стало підставою для перерахунку мінімальних та максимальних розмірів пенсій та складників виплат, які залежать від цього показника.
Нагадаємо, кількома днями раніше Мінсоцполітики спростувало фейк про припинення виплат для 1,3 млн пенсіонерів. Виплати призупинено лише для 337 тисяч осіб, які не пройшли ідентифікацію або не надали дані про відсутність виплат від рф.