Рак — не кінець: у всесвітній день проти ракових захворювань медики наголошують на важливості знань про хворобу для всіх

4 лютого відзначається Всесвітній день протидії раку. Медики акцентують увагу на значущості запобігання, своєчасної діагностики та розвінчують помилкові уявлення про онкологічні хвороби.

Онкологія - не вирок: у всесвітній день боротьби проти раку лікарі нагадують, що варто знати про недугу кожному

Щороку, 4 лютого у всьому світі  відзначається Всесвітній день боротьби з раком. Його завдання – поліпшити поінформованість про онкологічні недуги, підкреслити важливість попередження та своєчасної діагностики, а також, щоб підтримати людей, котрі живуть з цим діагнозом. Більш детально про онкологічні хвороби, підходи до раннього виявлення та про те, як захистити себе, розповіли журналістці УНН лікар-онколог Андрій Гардашніков та заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.

Як з’являється рак

Наш організм складається з мільярдів клітин, що формують тканини. Кожна клітина має ядро з генами, розташованими на хромосомах. Власне гени вказують клітині, коли їй рости, функціонувати, ділитися та гинути. У звичайних умовах клітини дотримуються цих вказівок і ми зберігаємо здоров’я.

Проте, коли відбуваються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це зветься – мутація. Якщо трапляється ушкодження ділянки важливого гену, то це викликає мутацію цього гену. Мутовані гени не діють належним чином, оскільки вказівки в їхній ДНК плутаються. Це може призвести до того, що клітини, котрі мають відпочивати, починають активно розмножуватися, а їх кількість – неконтрольовано зростати. Такі атипові мутовані клітини, зовсім не схожі на нормальні, створюють ракову пухлину, пояснює  центр громадського здоров’я МОЗ України.

Статистичні дані щодо захворюваності

За відомостями Національного канцер-реєстру, в Україні щороку виявляють понад 100 000 випадків захворювання на злоякісні новоутворення. 

Найбільш розповсюдженими злоякісними новоутвореннями у жінок є молочна залоза (22.2%), тіло матки (10.1%), тоді як у чоловіків передміхурова залоза (14.9%), трахея, бронхи, легені (13.3%), 

До того ж, З 1 січня 2025 року в Україні, чинний наказ МОЗ щодо порядку скринінгу та своєчасної діагностики раку грудної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику. 

Своєчасна діагностика, або що слід знати про рак кожному

У соціумі ще поширена думка, що рання діагностика онкології – це перелік обстежень, які слід проходити “на всякий випадок”. Однак медична логіка працює інакше: рак – це не одна хвороба, а ціла група різних захворювань, кожне з яких має свої чинники ризику та способи виявлення, каже лікар-онколог Андрій Гардашніков.

Слово “рак” – це дуже широке поняття. Немає і не може бути єдиного аналізу або одного обстеження, яке б показало, що в людини немає жодного онкологічного захворювання. Це десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них різниться. Власне тому не існує універсального обстеження “на рак

– роз’яснює лікар.

Ключовою персоною у питаннях профілактики та раннього виявлення онкології лікар називає сімейного лікаря. Саме він оцінює вік, стиль життя, спадковість та наявні чинники ризику і визначає, чи потрібні людині скринінгові обстеження.

Варто не самостійно призначати собі аналізи, а звертатися до сімейного лікаря. Він працює за затвердженими програмами скринінгу і може визначити, які обстеження доцільні саме для цієї людини, а які ні. Скринінги існують не “від раку взагалі”, а для конкретних онкологічних захворювань і конкретних груп ризику

– підкреслює лікар.

Разом з тим існують так звані візуальні або доступні для самостійного спостереження форми раку. Саме уважність до власного організму може стати першим кроком до ранньої діагностики.

Є форми раку, які людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак молочної залози часто виявляють завдяки самообстеженню, коли жінка помічає ущільнення. Так само і з раком шкіри – зміни родимок, поява новоутворень. Але навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити лише лікар після повноцінного обстеження

– пояснює онколог.

Окрема проблема – страх перед самим діагнозом. Зі слів Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто стає причиною пізнього звернення, коли хвороба вже перебуває на занедбаній стадії.

Люди бояться не стільки хвороби, скільки слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, бо думають, що якщо не знати, то ніби й проблеми немає. Але онкологія – це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у контрольований стан

– підкреслює Андрій Гардашніков.

“Для людей залишається емоційно травмуючим рак, ця хвороба лякає навіть своєю назвою. Незважаючи на те, що не можна стверджувати, що онкологічні хвороби є однозначним вироком. І незважаючи на те, що існує безліч інших хвороб, котрі можуть нести не менші ризики. Більше того, ми можемо стверджувати, що всі люди – різні. І чимало прикладів є успішного лікування раку.”

Важливою особливістю онкологічних захворювань є і те, що на ранніх стадіях більшість із них не дають жодних симптомів. Саме тому люди часто не підозрюють про хворобу, поки вона не починає прогресувати.

На початкових стадіях рак у більшості випадків ніяк себе не проявляє. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні хвороби в ранніх стадіях випадково – під час обстежень, які проводили з зовсім інших причин. Це одна з причин, чому не варто чекати симптомів, а потрібно працювати з профілактикою

– зазначає Андрій Гардашніков.

Окрім обстежень, важливу роль відіграють чинники ризику, багато з яких залежать від способу життя, говорить заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро  Осинський. Серед найбільш поширених: куріння, вживання алкоголю, надмірна вага, малорухливість, інфекції, вплив ультрафіолету, тривалий стрес та незбалансоване харчування. Частину з них людина може контролювати самостійно.

Людина реально може вплинути на багато факторів ризику: контролювати вагу, не палити, не вживати алкоголь, змінити підхід до харчування, більше рухатися, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо обмежувати вплив стресу і шукати позитивні емоції

– пояснює професор.

Лікар підкреслює, що очікувати планового огляду варто не завжди. Існують симптоми, за появи яких необхідно негайно звернутися до фахівця, навіть якщо нещодавно людина проходила обстеження. Мова йде про загальні зміни стану здоров’я, що можуть свідчити про серйозні проблеми.

Треба звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, стійку анемію, кров’янисті виділення з піхви або під час дефекації, нудоту, відсутність апетиту, різке зниження маси тіла, а також травмування родимки чи зміну її форми або кольору. У таких випадках краще звернутися до лікаря одразу і не чекати наступного профогляд

– наголошує Дмитро Осинський.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *