Правозахисники представили дорожню карту захисту постраждалих від збройної агресії РФ проти України Фото 03.02.2026 16:14 Укрінформ Об’єднання правозахисних інституцій оприлюднило дорожню карту проєктів законів і 17 першочергових заходів у сфері відстоювання прав осіб, що постраждали від збройного вторгнення Росії в Україну, на 2026 рік.
Оголошення відбулося в пресцентрі Укрінформу.
За словами директорки з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Альони Луньової, спільнота вже шостий рік складає перелік ключових кроків для органів державної влади, але цього разу документ уперше містить настанови для Президента України.
Альона Луньова
«Цього року – вже 17, адже проблем не стає менше, труднощів тільки більше. Разом із тим не всі кроки, які ми визначаємо пріоритетними, реалізуються і переносяться на наступний рік», – зауважила Луньова.
Згідно з її висловлюваннями, рекомендації для Президента відносяться, зокрема, до урахування інтересів постраждалих під час мирних обговорень, гуманітарного допуску, розшуку зниклих безвісти та можливості виїзду з тимчасово окупованих територій.
«Ми наполягаємо на потребі акцентувати на людському аспекті, коли йдеться про припинення вогню або мирні перемовини, та брати до уваги потреби мільйонів наших громадян, що перебувають на окупованих територіях», – підкреслила Луньова.
Вона додала, що окремий блок рекомендацій стосується безпекової політики щодо мешканців тимчасово окупованих територій, а також надання переваги виїзду та підтримки молоді з ТОТ. Крім того, вона порадила переглянути структуру державної допомоги постраждалим від війни та сформувати в уряді дієвий орган, відповідальний за цю політику.
Зі свого боку голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловила думку, що в Україні вже 12 років відсутня послідовна політика захисту всіх, хто постраждав від збройної агресії РФ.
Ольга Скрипник
«Численні люди, що постраждали від катувань, сексуального насильства, примусових зникнень або незаконного ув’язнення, залишаються "непоміченими" для держави і не мають жодної можливості отримати допомогу», – наголосила Скрипник.
Вона також загострила увагу на проблемах із захистом цивільних осіб, визволених з полону поза обмінами, та відсутність дієвої системи супроводу для звільнених.
Натомість керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових і земельних прав БФ «Право на захист» Анастасія Бурау повідомила, що незважаючи на початок функціонування механізму компенсації за зруйноване та пошкоджене житло, значна частка постраждалих досі не має доступу до нього.
Анастасія Бурау
«Закон не поширюється на житло, знищене до повномасштабного вторгнення, а також на житло, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, через що люди не мають змоги отримати компенсацію», – зауважила Бурау.
За її словами, розв’язання цих питань реальне шляхом прийняття законопроєктів, зокрема №13136 та №11440, які передбачають розширення та спрощення компенсаційних процесів.
Разом із тим провідна юристка з аналізу законодавства ГО «Донбас SOS» Наталя Юрлова наголосила на необхідності тривалої та системної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб.
Наталя Юрлова
«Стратегія щодо внутрішнього переміщення завершила свою дію у 2025 році, проте станом на початок 2026 року уряд не запропонував нових стратегічних рамок», – підкреслила Юрлова.
Вона підсумувала, що коаліція рекомендує прийняти законопроєкт №12301, який встановлює логіку обов’язкової державної підтримки ВПО на всіх етапах внутрішнього переміщення, а також підготувати план поступового розселення людей із місць тимчасового проживання.
Довідка. До коаліції правозахисних організацій входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», Кримська правозахисна група, БФ «Право на захист», ГО «Крим SOS», БФ «Схід SOS», ГО «Група впливу», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та ГО «Розуміння кризи».
Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ
Більше наших фото можливо придбати тут
Тимчасова окупація Права людини Правозахисники Агресія РФ Зниклі безвісти