13 запитань про онкологію: Що насправді важливо 05.02.2026 12:12 Укрінформ У багатьох епізодах недугу можливо попередити, якщо вчасно зреагувати
4 лютого – відзначався Всесвітній день проти раку. Так склалося, що Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала чимало «днів боротьби» з різними захворюваннями. Кожна з них є загрозливою, але рак, мабуть, найстрашніша. Завдання Дня – збільшення поінформованості, акцентування уваги на профілактиці, діагностуванні та лікуванні даної хвороби. Отже, що ж таке рак? Звідки взялася дещо дивна назва? Чи правда, як деякі стверджують, що це недуга сучасності і раніше люди не страждали від раку? Чи можливо ним заразитися? Постараємося відповісти на ці та інші запитання.
1. Чому «рак» і який його вік? Хто першим зафіксував інформацію про цю недугу?
Незважаючи на те, що чимало людей вважають рак хворобою сучасного періоду – прогресу, стресу або проблем з екологією, по суті, це дуже стара хвороба. Можливо, навіть найдавніша.
Вперше рак згадується у єгипетському папірусі 2500 р. до н. е. Говорилося про «збільшені нарости на грудях…», тобто про рак грудної залози. У розділі «терапія», давній лікар покірно написав: «Такого не існує». Через два тисячоліття грецький вчений Геродот згадав про рак вдруге. У своїй «Історії», написаній приблизно у 440 р. до н. е., він описав випадок перської цариці Атосси – доньки Кіра ІІ Великого та дружини Дарія І. У жінки були наявні всі ознаки раку грудної залози, причому особливо агресивної його форми.
А першим, хто почав застосовувати термін «рак», був грецький вчений Гіппократ. Щоправда, грецькою це означало «краб» (karkinos). Пухлина з переплетенням збільшених кровоносних судин навколо неї нагадувала йому краба. Римський лікар Цельс, пізніше перекладаючи праці Гіппократа, невірно переклав його не як краб (karkinos), а як рак (cancer). З тих пір воно й увійшло в медичне застосування.
Грецьке слово «онкос» означає об’єм, масу, вагу. Тобто, те, що обтяжує. Звідси й слово «онкологія». Цікаво, що в еллінському театрі «онкосом» називали трагічну маску, часто збільшену зверху великим конічним доповненням, щоб продемонструвати психічні навантаження на її власника.